періоди постембріонального розвитку людини. чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту людини. 10 клас

інструкція для роботи

1. читаємо п.52. 
2. постембріональний розвиток - це.... . визначте, чим він відрізняється від ембріонального.
3. розгляньте мал.52.1. випишіть періоди розвитку та їх характеристику. визначте період, у якому зараз знаходитесь ви.
4. складіть схему біологічного та хронологічного віку.
5. що таке старіння? ознайомтесь із основними його гіпотезами. 
6. установіть чинники, що продовжують життя людини. чи дотримуєтесь їх ви?
7. випишіть визначення геронтології. що вам відомо про роботи і.і.мечникова в цьому напрямку?
8. домашня робота. вивчити п.52. виконати творче завдання письмово. пошукати інформацію про роботи мечникова в галузі геронтології. 

конспект уроку

цілі уроку:
• освітня: з'ясувати, які чинники здатні справляти позитивний та негативний вплив на процеси росту та розвитку людини і в чому саме він полягає;
• розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити закономірності між дією різних чинників на здоров'я підлітка та наслідками цієї дії;
• виховна: на прикладі позитивного та негативного впливу на процеси росту та розвитку різних чинників виховувати прагнення здорового способу життя.
Базові поняття і терміни: здоровий спосіб життя, тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія.
Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Чинники, що здатні справляти позитивний вплив на процеси росту та розвитку людини

Наведемо найголовніші з чинників, що справляють позитивний влив на організм, який росте і розвивається:
• безпечне і сприятливе середовище життя;
• відсутність надмірних і тривалих стресових факторів;
• відмова від тютюнопаління, вживання наркотиків та алкоголю;
• раціональне харчування (у помірній кількості, відповідно до фізіологічних потреб організму, з дотриманням режиму харчування);
• фізична активність відповідно до вікових та фізіологічних особливостей;
• достатня тривалість відпочинку та сну;
• дотримання особистої гігієни.

2. Чинники, що здатні справляти негативний вплив на процеси росту та розвитку людини
Вплив алкоголю на організм, що росте і розвивається, є однозначно негативним. Дія дещо різниться залежно від віку та етапу розвитку.
Фізіологічна дія алкоголю на організм під час внутрішньо- утробного розвитку:
• етанол потрапляє через плаценту до плоду й отруює його;
• відбувається пошкодження центральної нервової системи плоду;
• затримка в розвитку;
• патології зовнішніх та внутрішніх частин плоду;
• недоношеність;
• збільшення вірогідності викидню;
• вроджений алкоголізм.

Фізіологічна дія алкоголю на організм підлітків:
• токсична дія й отруєння навіть у невеликих дозах;
• повільне виведення та розщеплення етанолу;
• порушення обміну речовин у нервовій тканині та передачі нервових імпульсів;
• порушення роботи судин головного мозку (розширення, збільшення проникності, крововиливи у тканини мозку);
• токсичне пошкодження печінки (як наслідок — порушення білкового та вуглеводного обміну, синтезу вітамінів і ферментів);
• токсична дія на епітелій, що вистилає стравохід, шлунок, погіршення роботи шлунка (як наслідок — погіршення засвоєння їжі, зниження росту і розвитку організму підлітка);
• ураження серцево-судинної системи, легень і статевої системи;
• збільшення агресивності, погіршення пам’яті та здатності виконувати елементарні арифметичні дії;
• за хронічного отруєння — затримка розвитку, зниження інтелекту та розумової діяльності.

Вплив нікотину на організм, що росте і розвивається, також є винятково шкідливим.
Особливості фізіологічної дії нікотину на організм дітей та підлітків:
• порушення формування легенів;
• кашель, задуха і порушення механізмів дихання;
• схильність до застуд, респіраторних інфекцій, захворювання на туберкульоз;
• нестача кисню у тканинах унаслідок зв’язування гемоглобіну чадним газом під час паління;
• утруднення у навчанні;
• затримка росту та розвитку;
• немотивована агресія;
• проблеми у соціальній адаптації;
• захворювання на рак легенів у дорослому житті.

Вплив наркотичних речовин на організм, що росте і розвивається, є найнебезпечнішим з розглянутих нами.
Фізіологічна дія наркотиків на розвиток плоду:
• недоношеність та ослабленість;
• мертвонародження та викидні;
• синдром абстиненції в новонароджених;
• синдром раптової смерті.

Фізіологічна дія на дітей та підлітків:
• залежність виникає набагато швидше, ніж у дорослих наркоманів, а руйнівна сила — сильніша;
• порушення соціальної поведінки — агресивність, різкі зміни настрою, схильність до правопорушень (через необхідність отримувати наркотики);
• порушення психіки — погіршення пам’яті, логічного мислення, руйнування особистості;
• порушення роботи ЦНС — уповільнена і незрозуміла мова, порушення координації рухів;
• пригнічення роботи серцево-судинної системи, серцева недостатність, руйнування судин унаслідок ін’єкцій;
• пригнічення дихального центру, хронічний бронхіт, пневмонія;
• втрата апетиту, виснаження, порушення утворення травних ферментів, порушення функцій кишечнику, цироз печінки;
• розлади гормонального фону та статевої системи.

Негативний вплив на організм, що росте і розвивається, можуть також спричиняти фізико-хімічні фактори зовнішнього середовища, такі як численні забруднювачі, отрути, шкідливі опромінення тощо.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. вивчити параграф. 

статеві клітини. особливості гаметогенезу у людини. 10 клас

інструкція для опрацювання

1. опрацьовуємо п.49.
2. виписуємо визначення статевого процесу. складаємо схему його різновидів.
3. визначаємо значення партеногенезу для організмів.
4. знайомимося із будовою статевих клітин людини. шукаємо подібності та відмінності. використовуємо мал.41.1 і 41.2.
5. що таке гаметогенез та чи однаковий він для різних типів клітин. шукаємо відповідь.
6. виписуємо в словник всі нові терміни та поняття, що зустрічаються вам у паранрафі. чи відомі були раніше деякі з них вам? коли ви з ними зустрічались?
7. на с.189 знаходиться інструкція до виконання лабораторної роботи 3. виконайте її.
8. домашнє завдання. вивчити п.49. опрацювати термінологію. виконати лабораторну роботу та надіслати звіт.

завдання для опрацювання.

1. ДПА2011. наведіть приклад статевого розмноження:
а) бінарний поділ бактерій б) партеногенез у деяких ящирок в) розмноження полуниці вусами г) розмноження
цибулі цибулинами.
2. ДПА2011. укажіть, яйцеклітини яких тварин можуть не містити жовтка:
а) вільноживучих тварин б) тварин, що ведуть паразитичний спосіб життя в) водних тварин г) тварин, що мешкають на суходолі.
3. ДПА2011. визначте назву особин тварин, у яких в одному організмі можуть утворюватись як чоловічі, так і жіночі статеві клітини:
а)дводомні, б) однодомні в) роздільностатеві г) гермафродити
4. ДПА2011. укажіть тип поділу і спосіб розмноження клітини амеби:
а) статевий, мітоз б) нестатевий, мітоз в) нестатевий, мейоз г) статевий. мейоз.
5. ДПА2011.  укажіть, від чого залежить кідькість жовтка в яйцеклітинах:
  а) від віку жіночої особини  б) від зміни умов навколишнього середовища  в) від умов, в яких розвиватиметься зарадок  г) від віку чоловічої особини.

конспект уроку. СТАТЕВІ КЛІТИНИ

Цілі уроку:
.освітня: сформувати знання про будову та функції статевих клітин; з'ясувати їхнє значення в житті живих організмів;
• розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити закономірності між будовою та функціями статевих клітин та їхніх частин;
• виховна: на прикладі спільних рис і особливостей статевих клітин людини і тварин виховувати розуміння єдності біологічних процесів у живих організмах.
Базові поняття і терміни: сперматозоїд, голівка, шийка, хвостик, акросома, яйцеклітина, жовток.
Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Будова сперматозоїда людини

Сперматозоїд складається з головки, шийки, тіла та хвоста. Середня довжина сперматозоїда людини — 55 мкм.
Головка овальної форми. Майже повністю занята ядром, що містить спадкову інформацію (одинарний набір хромосом, у тому числі статеву хромосому Х або Y), акросому з ферментами для руйнування оболонки яйцеклітини і полегшення проникнення сперматозоїда. Акросома є видозміною апарату Гольджі. Шар цитоплазми в голівці дуже тонкий.
У шийці міститься дві центріолі, АТФ та базальне тіло джгутика. Тіло сформоване мітохондріальною спіраллю — комплексом, який складають мітохондрії. Хвіст сформований щільними білковими фібрилами та оболонкою. Рух сперматозоїда відбувається переважно за допомогою джгутика.
Головні функції сперматозоїда: транспортування спадкового матеріалу до яйцеклітини; проникнення в яйцеклітину; запуск процесу утворення зародка.
Кількість сперматозоїдів дуже велика (до 60 млн у 1 см3), а самі вони дуже малі й рухливі така велика кількість потрібна для збільшення вірогідності потрапляння хоча б одного з них до яйцеклітини. Сперматозоїди, на відміну від яйцеклітин, не містять значної кількості цитоплазми і поживних речовин і тому можуть вироблятися в значній кількості.
Сперматозоїди утворюються в чоловічих статевих залозах — сім’яниках. З кожної первинної статевої клітини утворюється чотири сперматозоїди.

2. Будова яйцеклітини людиниф

Яйцеклітини більші за сперматозоїди і не здатні до самостійного руху. Діаметр яйцеклітини людини — 0,15 мм. Мають кулясту форму й оточені оболонками. Містять одинарний (гаплоїдний) набір хромосом, серед яких одну статеву хромосому Х. Мають запас поживних речовин у вигляді жовтка, який необхідний для розвитку нового організму.
Ззовні яйцеклітина оточена оболонками: жовтковою, прозорою і зовнішньою, що складається з фолікулярних клітин. Оболонки яйцеклітини виконують роль мембрани, через яку здійснюється обмін речовин, перешкоджають поліспермії під час запліднення, беруть участь у диханні й живленні зародка, захищають зародок від несприятливого впливу зовнішнього середовища.
Функції яйцеклітини: забезпечення передачі спадкової інформації від материнського організму нащадкам; забезпечення зародка поживними речовинами.

Яйцеклітини утворюються в жіночих статевих залозах — яєчниках. З первинної статевої клітини формується лише одна яйцеклітина, що вбирає весь запас поживних речовин, та три полярні тільця, що згодом зникають.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ .Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготувати повідомлення «Сперматогенез», «Овогенез».

Статеві системи, особливості гаметогенезу у людини", 10 клас

Відео YouTube   ‪8 хвилин‬

причини порушення клітинного циклу та їх наслідки. 10 клас

інструкція для виконання.

1. ознайомлюємося із текстом параграфа 48.
2. шукаємо віідповідь: від чого залежить інтервал між поділами? що називають онкологічним захворюванням? яка різниця між доброякісними та злоякісними пухлинами?
3. випишіть назви різновидів злоякісних пухлин. чим вони відрізняються?
4. канцерогенні фактори. що це? складіть схему класифікації канцерогенних факторів.
5. в чому проблема діагностики та лікування онкологічних хвороб? ознайомтесь із основними методиками, що використовують для лікування хворих.
6. вивчити п.48. усно відповісти на запитання параграфа. письмово на питання *поміркуйте.

1. Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання

Онкологія — галузь медицини, яка вивчає доброякісні та злоякісні пухлини, механізми та закономірності їх виникнення і розвитку, методи їх профілактики, діагностики та лікування. Ракові пухлини можуть виникнути в різних частинах тіла та органів.
Онкогенні фактори — це фізичні, хімічні чи біологічні подразники, що спричиняють перетворення нормальних клітин і розвиток пухлин.
1) Фізичні — різні види іонізуючого та УФ-випромінювання.
2) Хімічні — деякі хімічні сполуки та елементи, що містяться у навколишньому середовищі та є викидами промисловості та транспорту.
3) Біологічні онкогенні фактори — онкогенні віруси та деякі одноклітинні організми, продукти життєдіяльності деяких грибів і рослин, гормони ссавців (зокрема, статеві гормони).
Окрім названих онкогенних факторів, збільшувати вірогідність появи пухлин можуть шкідливі звички та спосіб життя.

2. Профілактика онкологічних захворювань
1) Відмова від паління тютюну. Тютюнопаління призводить до багатьох видів раку: рак легенів, стравоходу, гортані, ротової порожнини, горла, нирок, сечового міхура, підшлункової залози та шийки матки.
2) Фізична активність, раціональне харчування, відсутність зайвої ваги тіла. Існує зв’язок між зайвою вагою, ожирінням та багатьма типами раку: раку стравоходу, ободової та прямої кишки, молочної залози, слизової оболонки матки та нирок.
3) Відмова від уживання алкоголю. Спиртні напої у великій кількості спричиняють багато видів раку: рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки, ободової та прямої кишки, а також молочної залози.
4) Запобігання інфекціям. Вірусний гепатит В та С призводить до раку печінки, вірус папіломи людини — до розвитку раку шийки матки, бактерія Helicobacter pylori збільшує ризик розвитку раку шлунка. Паразитарна інфекція шизостомоз збільшує ризик розвитку раку сечового міхура, печінковий сисун — ризик раку жовчних протоків.
5) Запобігання забрудненню навколишнього середовища. Забруднення повітря, води та ґрунту хімічними канцерогенами призводить до 1-4 % усіх ракових захворювань.
6) Запобігання забрудненню на робочому місці. Більш ніж 40 речовин здатні спричиняти професійне захворювання на рак легенів, сечового міхура, гортані та шкіри, а також на лейкемію та рак носоглотки.
7) Уникати опромінення. Іонізуюче випромінювання спричиняє канцерогенну дію і може призводити до лейкемії та розвитку пухлин. УФ-випромінювання також є канцерогенним для людини, спричиняючи різні види раку шкіри (карциноми та меланому).

Для профілактики виникнення деяких видів раку слід проходити регулярні медичні обстеження.

3. Лікування онкологічних захворювань

У наш час існують такі ефективні методи лікування пухлин:
• хірургічне видалення та метастазів;
• опромінення пухлини та метастазів іонізуючою радіацією;
• цитостатична (гальмування поділу пухлинних клітин) або цитотоксична (знищення пухлинних клітин) хіміотерапія;
• імунотерапія з метою стимулювання власного протипухлинного імунітету;
• віротерапія за допомогою онколітичних вірусів;
• гормонотерапія за гормоночутливих або гормонозалежних пухлин;
• фотодинамічна терапія — за допомогою світлочутливих речовин, які вибірково накопичуються в пухлині, і їх опромінення;
• таргетна терапія — лікування пухлин за допомогою препаратів, які діють безпосередньо на клітину-мішень і мінімально впливають на здорові органи.ф

Онкологічній захворювання. Порушення клітинного циклу та їх наслідки

Відео YouTube   ‪10 хвилин‬

завдання для допитливих. мінливість.

визначте форми мінливості.

1. Зміна забарвлення хутра у зайців  при зміні погодних умов.
2. Зустрічається різна будова підводного та надводного листя у рослин водяного лютика.
3. Розвиток рухового апарату у результаті тренувань у людини.
4. Під час підйому в гори у альпіністів фіксують збільшення рівня еритроцитів.
5.  Альбінізм виявили у багатьох видів гризунів, кішок, собак, птахів і плазунів.
6. За нестачі ділянки в однієї з хромосом, проростки кукурудзи виявляються позбавленими хлорофілу.
7. Є однією з причин старіння та злоякісних новоутворень.
8. Спадкова глухота існує у гвінейських свинок, мишей і собак.
9.У собак вченими також  спостерігається гемофілія, яка зчеплена зі статтю. 
10.Втрата невеличкої ділянки 21-ї хромосоми у людини викликає тяжке захворювання крові – гострий лейкоз.
11. Складають основу селекції культурних рослин, зокрема цитрусових.

методи діагностики спадкових хвороб людини

тема: "Методи діагностики спадкових хвороб людини. Медико-генетичне консультування та його організація".

Прочитати п.40, Основні відомості:

1. Методи діагностики спадкових хвороб людини

Найбільш поширеними методами діагностики спадкових хвороб на сьогодні є:

1) Генеалогічний метод — його суть полягає у складанні генетичних карт, які дозволяють з’ясувати, чи є захворювання спадковим, як саме воно успадковується і яка ймовірність виявлення його у пацієнта. Також метод застосовується для прогнозування народження дітей з різними захворюваннями. Один з найстаріших методів таких досліджень.

Основний інструмент дослідження — детальне опитування пацієнта та отримання максимально повної інформації про його рідних. якщо дослідження проводиться з метою планування вагітності, лікар указує ймовірність народження у конкретної пари дітей з тими чи іншими генетичними порушеннями. Під час обстеження також може бути виявлено коло людей, у яких висока ймовірність прояву спадкових захворювань. Цим людям треба пройти більш точну лабораторну діагностику. цей метод передбачає велику аналітичну роботу на основі отриманих даних і є ланкою, що поєднує теоретичну генетику і практичну медицину.

2) Молекулярно-генетичні методи — різноманітні методи дослідження ДНК. Найпоширеніші з них:

• FISH (флуоресцентна гібридизація in situ) — виявлення генетичних мутацій за допомогою спеціально помічених фрагментів ДНК-зондів;

• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) — дуже точний метод, дозволяє виявити інфекцію в організмі, навіть якщо її присутність ледь помітна;

• CGH (порівняльна геномна гібридизація) — застосовується в онкологічній генетиці;

• SKY (спектроскопічний аналіз хромосом) — за цього методу застосовуються спеціальні барвники, що реагують на конкретні ділянки ДНК).

За пренатальної діагностики ці методи допомагають виявити захворювання дитини ще до її народження. За екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) виявити можливі генетичні розлади можна ще до імплантації зародка у матку. Також проводиться аналіз на спадкові захворювання у новонароджених.

3) Біохімічні методи — допомагають виявити спадкові хвороби обміну речовин: фенілкетонурію, хвороби пуринового обміну, глікогенову хворобу та ін. За цих захворювань в організмі накопичуються продукти порушеного метаболізму, саме їх допомагає виявити дослідження.

4) Цитогенетичний метод — дослідження клітин і виявлення аномалій хромосом під мікроскопом. як і генеалогічний, один з найстаріших методів.

Таке дослідження проходять майбутні матері у віці старше 35 років, носії сімейних захворювань, якщо у плоду є підозра на відхилення. Для дослідження беруть спеціально підготовану кров, клітини якої штучно введені у стан поділу (за якого зручніше досліджувати хромосоми).

5) Дерматогліфіка — дослідження візерунків на шкірі пальців, долонь та стоп. Деякі зміни в них, порівняно з нормою, можуть свідчити про генетичні захворювання. Наприклад, за положенням гребенів та борозен на шкірі можна припустити такі патології: синдром Клайнфельтера, синдром котячого лементу та інші.

6) Метод виявлення носія гетерозиготи. Низка спадкових хвороб визначаються ушкодженням лише одного гена (це так звані моногенні захворювання). До них належать деякі ендокринні захворювання, імунні розлади, хвороби ЦНС та ін. Оскільки дитина отримує гени від двох батьків, може скластися ситуація, коли батько та мати здорові, а дитина — хвора, тому що обидва батьки передали сину або доньці мутовані гени.

7) Генетичне прогнозування. До 90 % усіх хвороб людини є багатофакторними. Це означає, що генетичні особливості визначають схильність людини до патології, а за дії певних факторів середовища захворювання може або виникнути, або ні.

Припустити, якою є ймовірність захворювання, можна під час консультування за результатами генетичних аналізів. Так, можна вивчити генетичне здоров’я подружжя, встановити ймовірність розвитку раку в разі тютюнопаління, визначити, наскільки високою є необхідність захищати шкіру від УФ-опромінення.

8) Пренатальне діагностування спадкових захворювань. Це сукупність методів, за яких дослідження проводять під час вагітності для того, щоб виявити вроджені порушення. Раннє виявлення таких захворювань дозволяє швидко почати необхідне лікування. Методи допологової діагностики є різноманітними: УЗД плоду, генетичний аналіз амніотичної рідини або пуповинної крові, дослідження сироватки крові матері, біопсія ворсинок хоріону та інші.

2. Профілактика спадкових хвороб людини

До профілактичних заходів спадкових хвороб людини належать:

• медико-генетичні консультації;

• пренатальна діагностика;

• диспансеризація.

1) Первинна профілактика — дії, що мають запобігти зачаттю хворої дитини. це планування народження дитини і поліпшення середовища життя людини.

Планування народження дитини складається з пунктів:

• оптимальний репродуктивний вік, котрий для жінок складає 21-35 років (більш ранні чи пізні вагітності збільшують ймовірність народження дитини з уродженими вадами та хромосомними хворобами);

• відмова від народження дитини у випадках високого ризику спадкової та вродженої патології (за відсутності надійних методів допологової діагностики та лікування);

• відмова від народження дитини у шлюбах з кровними родичами та між двома гетерозиготними носіями патологічного гена.

Поліпшення середовища життя людини має бути направлене на запобігання новим мутаціям шляхом контролю вмісту мутагенів та тератогенів у навколишньому середовищі. це дуже важливе для профілактики всієї групи соматичних генетичних хвороб (уроджені вади розвитку, злоякісні новоутворення, імунодефіцитні стани тощо).

2) Вторинна профілактика — переривання вагітності за високої ймовірності захворювання плода або за хвороби, що діагностували під час вагітності. це не найкращий, але єдиний надійний метод для вторинної профілактики більшості тяжких та смертельних генетичних дефектів.

3) Третинна профілактика — корекція прояву патологічних генотипів. Третинна профілактика проводиться як за спадкових хвороб, так і за хвороб зі спадковою схильністю. З її допомогою можна досягти зменшення прояву патології або повного відновлення норми. Третинна профілактика можлива за таких хвороб: галактоземія, фенілкетонурія, гіпотиреоз та ін.

3. Медико-генетичне консультування та його організація

Медико-генетичне консультування — спеціальний вид медичної допомоги населенню, який направлений на профілактику спадкових хвороб. Медико-генетичні консультації допомагають людям у прогнозуванні шлюбу, потомства, консультують вагітних жінок, допомагають у вирішенні питань спадковості, усиновлення дитини, проводять точну діагностику спадкових захворювань.

Під час консультування визначається прогноз народження дитини зі спадковою патологією, пояснюється ймовірність цієї події і надається допомога родині в прийнятті рішення про народження.

Складається з трьох етапів:

1) Уточнення діагнозу із застосуванням спеціальних методів: генеалогічне обстеження й складання родоводу, біохіміко-генетичні методи, які дозволяють виявити генетично обумовлені зміни обміну речовин, діагностика гетерозиготного носійства рецесивних алелів, пренатальна діагностика (УЗД, біохімічний скринінг маркерних білків у сироватці вагітної жінки, амніоцентез — аналіз навколоплідної рідини для визначення каріотипу плоду).

2) Складання прогнозу для дитини, який базується на даних про тип та варіант успадкування патологічного стану, результату пренатальної діагностики.

3) Формулювання висновку та пояснення генетичного ризику в доступній формі.

В ідеальному варіанті медико-генетичне консультування могли б пройти всі сім’ї, які планують мати дитину.

Можливі рекомендації медико-генетичних консультацій:

1) Уникати родинних шлюбів.

2) Виключення народження дитини у носіїв генетичних порушень, відмова від народження дитини.

3) Штучне запліднення.

4) Усиновлення дітей.

5) Узяти до уваги ризик спадкової патології в сім’ї.

 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1. Назвіть найпоширеніші методи діагностики спадкових хвороб, що застосовуються у сучасній медицині.

2. Як саме проводять дослідження за цими методами? Які захворювання можна виявити?

3. Як відбувається профілактика спадкових хвороб? Чи в усіх випадках вона можлива?

4. Як організоване в Україні медико-генетичне консультування? Що є підставою для звернення за консультацією?

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготуватися до представлення проектів з теми «Спадковість і мінливість».

джерело: Усі уроки біології 10 клас - Р. С. Євсеєв 2018

Діагностування вад розвитку людини та їх корекція

1.      Вади розвитку людини

Сьогодні ми звами поговоримо про такі питання . що хвилюють майбутніх батьків:

— Що таке вади розвитку?

— Якими вони бувають?

— У чому полягає небезпека цих вад?

— Які існують способи профілактики вад розвитку?

Давайте розберемось.

Уроджена вада — це аномалія у структурі, функціях або метаболізмі (порушення хімічних процесів в організмі) тіла, яка існує на момент народження і може призвести до фізичної або/і розумової інвалідності або до смерті. Відомо більш як 4000 видів уроджених вад. Вони є основною причиною смертності в перший рік життя.

Уроджені вади можуть бути спричинені як генетичними чинниками, так і впливом навколишнього середовища. Причини більш як 60 % уроджених вад ще не встановлені.

Як ви пам’ятаєте, генотип складається з генів. У кожної людини налічується до
100 000 генів. Навіть один ген, що має порушення в будові, може спричинити вроджену ваду.

Вроджені вади узагальнено можна розділити на три типи: структурні і метаболічні вроджені вади, вроджені інфекції, інші хвороби.

У разі структурних вроджених вад певна частина (зовнішня або внутрішня) тіла дитини відсутня або спотворена. Серцеві аномалії — найбільш поширена форма структурних уроджених вад; вона трапляється в одної дитини зі 125. Досягнення
в хірургії кардинально покращили лікування вад серця у дітей, але, незважаючи на це, вони залишаються основною причиною дитячої смертності, пов’язаною з вродженими вадами. Лікарям, як правило, невідомо, що примушує серце дитини розвиватись неправильно, хоча й уважається, що в цьому відіграють роль генетичні чинники та вплив довкілля.

Спинномозкова кила — відкритий мозковий канал у результаті неповного зрощення хребта — трапляється в однієї дитини з 2000. Спинний канал ембріону в процесі формування відкритий, але за нормальних умов на 29-й день після запліднення він закривається. Діти із такою вадою мають різні форми паралічу, проблеми, пов’язані
з кишківником та сечовим міхуром.

Приблизно одна дитина зі 135 має структурну ваду статевих органів або сечоводу. Такі вади мають різні ступені прояву: від аномального розміщення уринарного отвору
в хлопчиків (гіпоспадія) до відсутності обох нирок. Причини гіпоспадії невідомі, проте її можна усунути за допомогою хірургічної корекції. Діти, у яких немає обох нирок, помирають у перші години або дні життя. Ця трагічна за своїми наслідками аномалія інколи буває спадковою.

Метаболічні порушення є невидимими, але наслідки їх шкідливі і навіть фатальні. Це переважно рецесивні генетичні хвороби. Вони виникають через неспроможність клітин виробляти ензим (протеїн), необхідний для перетворення одних хімічних речовин на інші, або для перенесення речовин з одного місця на інше. Прикладом може бути хвороба Тай-Сакса. Діти з цим захворюванням страждають від недостатності ензиму, необхідного для розщеплення деяких жирових сполук у мозку та нервових клітинах. Ці сполуки беруть участь у будівництві та руйнуванні клітин мозку та нервових клітин. Порушення процесу їх розщеплення призводить до сліпоти, паралічу
і смерті у віці п’яти років. Фенілкетонурія — ще одна з метаболічних хвороб, за якої
у хворих дітей не переробляється частина протеїну, що призводить до ушкодження мозку. На щастя, це захворювання легко виявляється під час планового скрінінгу новонароджених і, отже, можна вчасно розпочати дієтичне харчування хворої дитини
і запобігти її розумовому відставанню.

Найбільш відомою вродженою інфекцією, яка спричинює вади, є краснуха (німецький кір). Якщо жінка була інфікована у першому триместрі вагітності, виникає вірогідність 1 до 4, що в неї народиться дитина з одним або кількома симптомами вродженої краснухи (глухота, розумове відставання, вади серця, сліпота). Можливе також мертвонародження. На щастя, завдяки поширенню вакцинації, цей синдром зараз рідко трапляється в нашій країні.

Цитомегаловірусна інфекція є найбільш поширеною вродженою вірусною хворобою. Приблизно 1 % (40 000 дітей кожного року) усіх новонароджених —
в Україні інфіковані, але тільки 10 % із них (3000–4000) мають виявлені симптоми — розумове відставання, втрату зору та слуху. Вагітні жінки часто бувають інфіковані від своїх дітей, які, зазвичай, мають кілька симптомів або взагалі їх не мають.

Інфекції, що передаються статевим шляхом, теж є небезпечними для плоду
і новонародженого. Наприклад, нелікований сифіліс може призвести до мертвонародження, смерті новонародженого або вроджених вад кісток. Із вродженим сифілісом народжується один із 2000 немовлят.

Небезпечними є вірусні інфекції. Віруси краснухи, герпесу простого, цитомегалії, інфекційного гепатиту та паротиту, грипу, парагрипу, ентеровіруси, викликаючи в ранній період вагітності захворювання навіть у легкій формі можуть інфікувати зародок і плід. В результаті розвиваються різні ускладнення – мимовільний аборт, народжуються недоношені або мертві діти. Такі вірусні інфекції у матері – як краснуха, грип, вірусний гепатит, поліомієліт, порушують тканинний обмін зародка, що розвивається, призупиняють ріст клітин; в результаті виникає дефект відповідного органу і діти народжуються з каліцтвами. Якщо жінка в перші 2-3 міс. вагітності перехворіла на краснуху, у немовляти можуть виникнути катаракта (помутніння кришталика ока), глухота, уроджені вади серця, пошкодження центральної нервової системи (мікроцефалія – череп малого розміру, спинномозкова грижа, гідроцефалія – водянка мозку), ушкодження кісткової тканини (розщеплення твердого піднебіння, арахнодактилія тощо).

До інших причин вроджених вад належить, зокрема, фетальний алкогольний синдром, який спостерігається в одного на 1000 немовлят. Цей вид вродженої фізичної і розумової вади часто спостерігається у дітей, матері яких вживали багато спиртного під час вагітності. Навіть помірні й малі дози алкоголю в цей період ризиковані для дитини.

Гемолітична хвороба новонародженого, яка виникає в результаті несумісності крові матері та плоду, трапляється у 4000 немовлят щорічно. Вона може призвести до пожовтіння шкіри, анемії, ураження мозку і смерті. Зазвичай, гемолітичній хворобі можна запобігти, вводячи жінці з негативним Rh продукт крові — імуноглобулін із
28-го тижня вагітності і після народження дитини з позитивним Rh. Однак, на жаль, не всі жінки, яким би допомогло таке лікування, його проходять, і не усім, хто його проходить, воно допомагає.

І так – уявіть , що ви лікар. На прийомі у вас сімейна пара, що має певні проблеми. Запропонуйте методи профілактики запобіганню вроджених вад.

o   Відмова від шкідливих звичок (деталізуйте).

o   Постійне відвідування лікаря під час вагітності.

o   Застосування контрацептивів для запобігання небажаної вагітності.

o   Гарне повноцінне збалансоване  харчування, що включає в себе необхідні вітаміни.

o   Профілактичні заходи під час вагітності.

o   Не вживати будь-які ліки під час вагітності без рекомендації лікаря

Розвяжіть тестові завдання:

1.      Трисомія є наслідком:

a.       Нерозходження хромосом у мейозі.

b.      Генної мутації.

c.       точкової мутації.

d.      Хромосомної мутації.

2.      Моносомія – це термін, що означає:

a.       Відсутність однієї пари гомологічних хромосом.

b.      У каріотипі зменшення кількості  хромосом на одну.

c.       На одну збільшення кількості хромосом.

d.      Збільшення кількості хромосом у каріотипі людини на величину, що кратна гаплоїдному набору.

3.      Результатом хромосомної мутації є таке захворювання людини:

a.       Дальтонізм.

b.      Паратиф.

c.       Гемофілія.

d.      Хвороба Дауна

4.      Назвіть захворювання людини, які пов’язані із проявом множинної дії генів:

a.       Полідактилія.

b.      Гермофрадитизм.

c.       Галактоземія.

d.      Фенілкетонурія.

e.       Дальтонізм.

f.       Арахнодактилія.

        

готуємось до заліку з теми: розмноження та індивідуальний розвиток організмів

1.1) Спосіб безстатевого розмноження малярійного плазмодія:
а- шизогонія,  б- бінарний поділ, в- фрагментація, г- спороутворення.
1.2) Лише лля сперміїв характерна органела:
а- ядро, б- мітохондрія, в- акросома, г- хромосома.
1.3) Для плацентарних ссавців наявне а- справжнє живородіння, б- яйцеживородіння, в- яйцеродіння.
2.. Продовжіть речення:
2.1) При фрагментації організм ділиться на ...
2.2) У процесі дроблення кількість клітин швидко ...
2.3) Середній зародковий мішок .... розташовується між ....
2.4.) Наприкінці нейруляції зародок набуває плану ...
2.5) Ентодерма дає початок ...
2.6) Тривалість життєвого циклу залежить від ....
2.7) Непрямий розвиток - ... - повязаний із ....
3.1) Поясніть, які існують типи росту організмів і як здійснюється їх регуляція.
3.2) В чому суть явища регенерації та яке його біологічне значення?
3.3) Для яких організмів наявне явище чергування поколінь та які його переваги?
3.4) Спорофіт та гаметофіт. Яка між ними різниця? Приведіть приклади чергування гаметофіт-спорофіт та спорофіт-гаметофіт. Яке чергування є найбільш прогресивним та чому?
3.5) Розгляньте схему олзвитку рослини. До якого відділу її відносять? Визначте життєвий цикл. Визначте всі основні стадії розмноження. Чи  має рослина гаметофіт та спорофіт? Чому? Чи зустрічається рослина на території України? Якщо так, то де саме? Чи являється ця група рослин "сліпою гілкою еволюції"?