Біосинтез білка.

• 1.      Прочитайте п.21.
• 2.      Виявіть поняття матриці в техниці та живій природі.
• 3.      Як відбувається синтез ДНК: принцип комплементарності – процес реплікації. Зверніть увагу на утворення реплікаційної вилки. Які процеси на ній відбуваються?
• 4.      Прочитайте про біосинтез білка. 1 етап – транскрипція. 2 етап – процесинг. 3 етап – трансляція.
• 5.      Зверніть увагу, що зчитування відбувається лише з певних нуклеотидів-триплетів ДНК: ТАЦ_ЦАТ.фермент –РНК-полімераза. Зупинка – кодони: АЦТ_АТТ_АТЦ.
• 6.      Під час процесингу відбувається визрівання іРНК залишаються лише екзони, шо несуть інформацію, а інтрони вирізаються.
• 7.      Розгляньте мал.21 на с.92. він ілюструє всі процеси, що відбуваються на різних стадіях
• 8.      Розгляньте мал.21.4 на с.93, який ілюструє біосинтез білка.
• 9.      Вивчіть п.21.потренуйтесь розв’язувати вправи використовуючи завдання практичної роботи, що приведені на с.127.

 

Абетка життя містить всього 4 літери - А, Т, Г, Ц, але яка різноманітність слів та змісту речень! Дитяча енциклопедія

Конспект уроку.    Генетичний код. Біосинтез білка

Мета: розглянути процеси реплікації, транскрипції, трансляції, дозрівання іРНК, розвивати вміння знаходити зв’язки між різними структурами; єдності біологічних процесів у живих організмів.

Основні поняття й ключові терміни: генетичний код. Біосинтез білка. Трансляція. Процесинг, інтрони, екзони.

Код (від лат. codex - звіт законів) - система умовних знаків для передачі, обробки та збереження інформації. Наприклад, у інтернаціональному телеграфному коді кожній літері чи цифрі відповідає певна комбінація тривалості імпульсів струму, а на письмі - крапок й тире. На сьогодні в суспільстві використовуються штрихкод, двійковий код, QR-код, PLU-код та ін. А що і як шифрується за допомогою генетичного коду?

111. Вивчення нового матеріалу.

1.      Які особливості генетичного коду?

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД - система запису спадкової інформації про амінокислотний склад білків у молекулах нуклеїнових кислот у вигляді послідовностей нуклеотидів. Ця послідовність визначає порядок розташування амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі під час його синтезу.

Основними властивостями генетичного коду є:

• триплетність - кожна амінокислота кодується послідовністю з 3 нуклеотидів - триплетом;

• однозначність, або специфічність, - кожний триплет кодує лише одну певну амінокислоту;

• надмірність, або виродженість, - одну амінокислоту можуть кодувати кілька різних триплетів (наприклад, лейцин кодується 6 триплетами), що підвищує надійність генетичного коду;

• безперервність - межі між триплетами не позначено, триплети йдуть один за одним. Проте слід мати на увазі, що між генами існують ділянки, які не несуть генетичної інформації (спейсери), і лише відокремлюють одні гени від інших. Окрім того, на початку гена розташовується старт-кодон (у ДНК - триплет ТАЦ, у РНК - АУГ), у кінці генів - один із трьох стоп-кодонів (у ДНК - АТТ, АТЦ, АЦТ, у РНК - УАА, УАГ, УГА). Старт-кодон - це триплет, що кодує амінокислоту метіонін (Мет*) і розпочинає утворення білка в процесі трансляції. Стоп-кодони (нонсенс-кодони) - це кодони, що сигналізують про завершення трансляції поліпептидного ланцюга;

• колінеарність - лінійній послідовності нуклеотидів відповідає лінійна послідовність амінокислот;

• універсальність - генетичний код єдиний для всіх організмів, які існують на Землі.

Отже, генетичний код є системою нуклеотидів для збереження інформації про амінокислоти білків чи рибонуклеотиди РНК.

2. Як відбувається біосинтез білків у живій клітині?

БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ - сукупність процесів утворення молекул білків з амінокислот на основі інформації генів ДНК. Біосинтез білків є дуже складним процесом, потребує значних затрат енергії і відбувається за участі багатьох ферментів. Основними етапами біосинтезу білків є транскрипція й трансляція

Транскрипція - переписування інформації про первинну структуру білка з молекули ДНК на молекулу попередника іРНК (про-іРНК), що здійснюється в цитоплазмі (у прокаріотів) або в ядрі (в еукаріотів). Під час утворення про-іРНК одночасно відбувається її дозрівання (процесинг іРНК). Воно полягає в наданні РНК стабільності, захисті від ферментів, можливості переміщення з ядра та участі у трансляції. Зріла іРНК крізь ядерні пори надходить у цитоплазму (експорт іРНК).

Трансляція (лат. translatio — перенесення) - сукупність процесів перетворення спадкової інформації іРНК у білок первинної структури  Трансляція відбувається на рибосомах. З однією молекулою іРНК можуть водночас зв’язуватися кілька рибосом з утворенням полірибосоми (полісоми).

 Схема трансляції молекули білка: 1 - рибосома; 2 - іРНК; 3 - тРНК; 4 - амінокислоти

Необхідні для біосинтезу білків амінокислоти доставляються до рибосом молекулами тРНК. Процес поєднання тРНК з активованими амінокислотами називається активацією амінокислот. Багато амінокислот кодуються декількома триплетами, тому кількість видів тРНК дорівнює 61.

Трансляція починається із взаємодії субодиниць рибосом з іРНК та першою тРНК, антикодон якої відповідає старт-кодону іРНК - АУГ. Цей кодон визначає для рибосоми початок зчитування інформації з іРНК. Коли перша тРНК зв’язується з іРНК, рибосома робить крок, і в її функціональному центрі опиняються два триплети. На одному із них відбувається розпізнавання наступної тРНК, а на іншому - звільнення амінокислоти від попередньої тРНК та її приєднання до ланцюга майбутньої молекули білка. Далі рибосома пересувається по іРНК рівно на один триплет, що забезпечує нарощування поліпептидного ланцюга. Це переміщення відбувається доти, поки рибосома не наштовхнеться на один із стоп-кодонів у іРНК, що сигналізує про завершення трансляції.

Після відділення від рибосом починається дозрівання білків. До них приєднуються різні хімічні групи, відщеплюються невеликі фрагменти, вони набувають вторинної, третинної структур та ін. Ці перебудови відбуваються в цитоплазмі, гранулярній ЕПС, комплексі Гольджі й змінюють функціональну активність білків.

Висновок: Отже, основними етапами біосинтезу білків є транскрипція й трансляція.

4) д\з. вивчити п21.

поняття про селекцію. методи селекції рослин. 9 клас

інструкція для роботи з підручником

1. опрацьовуємо п.58.
2. найбільш відомі одомашнені тварини. знаходимо їх перелік. установлюємо походження від диких предків. виписуємо їх.
3. установлюємо окультурені рослини. чому їх більше. знаходимо відповідь.
4. записуємо визначення селекції як науки. знаходимо  методи селекції та різницю між ними. виписуємо її.
5. розглядаємо мал.58, що ілюструє імбридінг. для чого він потрібний. 
6. розглядаємо мал. на с.260. знайомимось із методами селекції. для чого використовують ці методи.
7. домашня робота. вивчити п.58. письмово відповідь на питання 4.5.6.

урок.   Тема: Одомашнення рослин і тварин. Поняття про селекцію
Мета: ознайомити учнів із поняттями «селекція», «гібридизація», «сорт», «порода», «штам»; з основними видами гібридизації та їх значенням, із можливостями, які дає селекція людству, розкрити завдання селекції; розвивати в учнів пам’ять, увагу і мислення, формувати повагу до професії селекціонера, розвивати уміння використовувати набуті знання з генетики у селекційній роботі; уміння порівнювати та робити відповідні висновки; виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу

                              Хід уроку
      Практично всі види овочів, фруктів і злаків, які ми вживаємо у їжу — гібридні, тобто виведені штучно. Всім відома нам морква насправді має фіолетове або біле забарвлення. Звичний помаранчевий колір утворився внаслідок селекції. Оранжева морква виведена голландцями у XVI столітті. Першим, хто проводив у Росії досліди, пов’язані з селекцією та зберіганням картоплі, був Абрам Ганнібал. Сьогодні існує два дуже цікавих і рідкісних сортів картоплі. Вони мають синій колір шкірки та м’якоті, який залишається насиченим навіть після варіння. Сорти мають назву Linzer Blaue і Franz 246, Sische Tr 252 та ffel-Kartoffel. Така картопля цінується так само, як особливий вид грибів – трюфелі, саме за свій насичений смак і екзотичний колір, який став синім внаслідок селекції.
ІV. Вивчення нового матеріалу

Селекція (від латин. selectio — вибір, добір) — наука про методи створення сортів, гібридів рослин та порід тварин, штамів мікроорганізмів із потрібними людині якостями.

Селекцією також називають галузь сільськогосподарського виробництва, яка займається виведенням сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин. У залежності від цілей селекцію спрямовують на якість (смак, зовнішній вигляд, вміст білка та амінокислот у зерні, жирномолочність); стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов; урожайність рослин, плодючість та продуктивність у тварин тощо.
      Теоретичною основою селекції є генетика, що вивчає закономірності спадковості та мінливості. Застосовуючи на практиці ці закономірності при створенні нових порід тварин та сортів рослин, людина одержує необхідні форми організмів, а також керує їхнім онтогенезом.

      Основними методами селекції є: штучний добір; гібридизація з використанням гетерозису та цитоплазматичної чоловічої стерильності; поліплоїдія та мутагенез.

      Штучний добір — це вибіркове допущення до розмноження тварин, рослин або інших організмів із метою виведення нових сортів та порід, які володіють бажаними якостями.

Штучний добір у генетиці як теоретична основа селекції.

      Теорію штучного добору створив видатний англійський учений  Ч. Дарвін. Основні положення своєї теорії він виклав у праці «Походження видів шляхом природного добору, або збереження обраних порід у боротьбі за життя» і розвинув у праці «Зміни свійських тварин і культурних рослин під впливом одомашнення». На думку Ч. Дарвіна, формування порід і сортів почалося з приручення людиною диких видів тварин і вирощування диких видів рослин. Адже в основі значного різноманіття порід і сортів лежить лише невелика кількість видів диких предків. Тож порода тварин або сорт рослин не є самостійним видом, а лише групою особин певного виду (штучна популяція), яка відрізняється від інших подібних сукупностей певними спадковими ознаками. Наприклад, предками всіх порід свійського собаки (яких нараховують понад 400) вважають кілька близьких видів вовків. 
      Завдання сучасної селекції:
- підвищення продуктивності існуючих, виведення нових сортів рослин, порід тварин та штамів мікроорганізмів, пристосованих до умов сучасного автоматизованого с\г та промисловості;
- бере участь у забезпеченні максимального виробництва харчових продуктів за мінімальних витрат;
- вивчає і враховує різноманіття вихідного матеріалу, спадкову мінливість, роль середовища у формуванні фенотипу, закономірності успадкування при гібридизації з метою поліпшення якостей існуючих і створення нових порід, сортів та штамів.

VІ. Домашнє завдання.   1.  Опрацювати матеріал підручника.    

біосфера як цілісна система. захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища. 9 клас.

інструкція для опрацювання.

1. читаємо текст параграфа 56-57.
2. в чому проявляється вплмв людини на зміни біосфери.
3. чому природні ресурси обмежені?. як їх класифікують у географії? знайдіть відповідь на запитання: чому будь яке вилучення це - руйнування?
4. зверніть увагу, що руйнування біосфери, це і забруднення повітря, вод, грунтів. що саме з ними відбувається?
5. чому відбувається зменшення біорізноманіття. знайдіть в тексті інформацію про україну.
6. прочитайте пункт про охорону природи. на які питання потрібно звернути увагу державі? знайдіть відповіді.
7. біосфера. розвиток вчення вернадським. випишіть із тексту складові біосфери.
8. прочитайте пункт про живу речовину. знайдіть її визначення.
9. чи однаковий розподіл живої речовини по земній поверхні? знайдіть інформацію в тексті - від чого він залежить?
10. живі системи відрізняються безліччю хімічних реакцій. в сукупності - це біохімічні цикли.
зверніть увагу, що зелені рослини утворюють первинну продукцію, якої набагато більше.
вторинна продукція утворюється в результаті її переробки тваринами.
11. колообіг можна скласти для кожного хімічного елемента. але розгляньте його на прикладі води. він вам знайомий із курсу природознавства. (мал.36.2)
12. як відбувається перетворення енергії в біосфері. чи вся енергія, що доходить до поверхні землі, засвоюється. знайдіть відповідь.
13. домашнє завдання. вивчити п.56-57. письмово відповісти на запитання 1-5 після п.56.

короткий конспект уроку.

Мета: ознайомити учнів із поняттям «біосфера», загальною характеристикою біосфери; розвивати в учнів логічне і критичне мислення, пам’ять, навички самоосвіти; формувати навички пошукової роботи з текстом, уміння узагальнювати інформацію і робити висновки; виховувати почуття цінності життя кожного живого організму, екологічну свідомість.
ІV. Вивчення нового матеріалу

Біосфера (від греч. bbs - "життя", spbaira - "куля") - одна з оболонок (сфер) Землі, склад і енергетика якої в істотних своїх рисах визначені роботою живої речовини.
Термін «біосфера» введений Э. Зюссом в 1875 р., в результаті робіт В. І. Вернадського цей термін став означати усю ту зовнішню область планети Земля, в якій не лише існує життя, але яка в тому або іншому ступені видозмінена або сформована життям. Біосфера включає атмосферу, гідросферу, літосферу. Область сучасного мешкання живих організмів охоплює в середньому 1217 км - дещо менше на суші, більше в океані. Сфера випадкового попадання організмів і біогенних елементів коливається до 4050 км.

Нижня межа біосфери в середньому лежить на глибині 3 км від поверхні суші і на 0,5 км нижче дна океану, хоча у бурових свердловинах живі мікроорганізми виявлені на глибині 4 км, а мікробіологічні залишки - до 7 км. В "чорних курцях" - виходах термальних вод на дні океану на глибинах в 3 км при тиску близько 300 атм (34 107 Па) виявлені живі організми при температурі 250 З (з підвищенням тиску при t > 100 З вода не кипить). Рослини піднімаються в гори до висоти близько 5 км. Далі царює вічний холод, але життя тут жевріє - мешкають деякі павукоподібні і мікроорганізми. Верхня межа біосфери знаходиться на висоті 2025 км на рівні озонового шару, що захищає усе живе від жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Вище випадково залітають тільки спори грибів, бактерій.
В екології одним з найбільш важливих питань є співвідношення між складністю (різноманіття видів) і стійкістю (надійність) біотичних угрупувань і екосистем.
Виходячи з вищенаведених узагальнень, можливо сформулювати принцип (робочої) надійності: ефективність екосистеми, її здатність до самовідновлення і саморегуляції (в межах природного коливання) залежать від її положення в ієрархії природного утворення, ступеню взаємодії її компонентів і елементів, а також від приватної пристосованості організмів (розміри, термін життя, швидкість зміни поколінь, відношення продуктивності до біомаси і таке інше), що складають біомасу екосистеми.

- Принципи збереження стійкості й еволюційних змін екосистем
- Принцип достатнього видового біорізноманіття біосфери.
- Принцип авторегуляції біорізноманіття в біосфері.

Біосфера “прагне” до підтримки такого рівня біорізноманіття, який необхідний при існуючій мінливості умов на планеті, обумовленої зовнішніми (геологічними й астрофізичними) впливами. Саме тому зростання біорізноманіття варто розглядати як основний шлях еволюції екосистем

Характерною рисою екосистем України є те, що більшості з них властивий просторовий, а не локалізований характер забруднень. При цьому природне середовище нерівномірно забруднене в масштабах регіону чи області. Завдяки своїй еластичності система зберігає здатність повертатися у початковий стан після припинення дії анропогенних навантажень.
У своїй концепції екологічного ризику ми виходимо з того, що цей ризик створюється постійною присутністю в навколишньому середовищі потенційно небезпечних для здоров'я й безпеки людини техногенних сполук. При цьому вважається, що заходи, спрямовані на запобігання загроз з боку техногенних чинників, не усувають повністю ризик, а зводять його до мінімальної величини .

V.домашне завдання вивчити п.56-57

Захист і збереження біосфери , основні заходи щодо охорони навколишнього середовища

Відео YouTube   ‪5 хвилин‬

стабільність екосистем та причини її порушення. 9 клас.

план роботи 

1. ознайомлюємося із текстом п.55.
2. прочитали пункт "причини змін екосистем". чому вони змінюються?.
3. знайшли визначення сукцесії. розгляньте малюнок на с.273. спочатку поява первинних - в ідеалі появляються лишайники. але ідеальниї місцин для утворення первинної сукцесії дуже мало, це заселення нових островів тощо...
4. розгляньте мал.55.2. він ілюструє типову вторинну сукцесі. знайдіть причини її утворення в тексті.
5. знайдіть поняття регресивної сукцесії. чим регресивна сукцесія відрізняється від вторинної?
6. прочитайте пункт -стабільність екосистем- та знайдіть поняття клімаксу. це екосистема що сформувалась і вона певний період с т а л а. може незмінною існувати століттями.
7. коли екосистеми бувають продуктивними? 
8. прочитайте пункт -найбідніші екосистеми-. які причини цього? що називають агроценозом? які його особливості?
9. дали відповіді на запитання після параграфа.
10. домашнє завдання. вивчити п.55. письмово дати відповіді на творчі питання (зелена крапка).

розвяжіть завдання.

1. пробне ЗНО2012.  На місці згарища зявляється трава. Яка стадія розвитку біогеоценозу спостерігається?
  а) первинна сукцесія   б) вторинна сукцесія   в) клімакс   г0 антропогенна сукцесія.

2. ЗНО2012.  Порівняно з природними біогеоценозами агроценози:
  а) мають більше трофічних рівней   б) стійкіші відносно коливань температури   в) мають вищу біопродуктивність  г) різноманітніші за видовим складом.

3. ЗНО2011.   Відновлення рослинності на місці лісової пожежі - це приклад:
  а) первинної сукцесії   б) вторинної сукцесії   в) клімаксу   г) еволюції.

конспект уроку вам на допомогу.

Стабільність екосистем та причини їх порушення

Мета уроку: ознайомити з поняттями «стабільність екосистем» «сукцесії», «клімаксні угруповання», причинами порушення стабільності різних екосистем, відмінностями природних та штучних екосистем; схарактеризувати принципи цілісності та саморегуляції екосистем; формувати знання про взаємодії живих організмів в екосистемах, які можуть впливати на її стабільність; розкрити механізми відновлення порушених екосистем або утворення нових; розвивати увагу, пам'ять, мислення, уміння працювати в парах, порівнювати, аналізувати й узагальнювати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити логічні висновки, навички самостійної роботи; виховувати дбайливе ставлення до всього живого, товариські відносини, формувати науковий світогляд, екологічне мислення, інтерес до предмета.

Основні поняття: стабільність екосистем, саморегуляція, первинні та вторинні сукцесії, клімаксні угруповання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

IV. Мотивація навчальної діяльності

Епіграф уроку
"Будь-яка зміна прокладає шлях іншим змінам".   Нікколо Макіавеллі

V. Вивчення нового матеріалу

1. Цілісність і саморегуляція екосистем

Як уже відомо, кожна екосистема має певні властивості {учитель пропонує пригадати їх): цілісність, здатність до самовідтворення, стійкість, саморегуляція . Тривалість існування будь-якої екосистеми підтримується перш за все за рахунок кругообігу речовин (учитель пропонує пригадати основні речовини, які беруть участь у кругообігу) та постійного надходження сонячної енергії. Стійкість екосистеми також залежить від видового різноманіття та складності трофічних зв'язків між організмами, адже чим більше видів, тим складніші зв'язки і більш стійкою є екосистема.

2. Зміни в біоценозах

3. Сукцесїї

4. Клімаксні угруповання

VII. Домашнє завдання  1. Завдання для всіх учнів: опрацювати § 55, вивчити терміни, скласти пам'ятку «Причини порушення екосистем».

Урок з біології. Тема: Стабільність екосистем. та причини її порушення. 9 клас.

Відео YouTube   ‪10 хвилин‬



тема уроку. екологічні фактори та їх взаємодія. 9 клас

план опрацювання теми.

1. ознайомлюємося із п.51.
2. звертаємо увагу на основні біологічні форми впливу - міжвидова конкуренція. хижацтво. паразитизм. коменсалізм. мутуалізм. записуємо визначення і робимо висновок:  чим вони відрізняються один від одного.
3. фактори неживої природи - це абіотичні фактори.
4. третій різновид факторів у природі - дія людини або антропогенний.
5. складіть свої власні тести до параграфа прості та складні (на відповідність), використовуючи текст підручника.
6. домашня робота. вивчити п.51. скласти тести (5).

розв яжіть завдання 

• ЗНО2011. Завезення до Австралії бджоли З Європи призвело до різкого скорочення популяції місцевого виду бджоли, яка не має жала. Резульатом якої форми боротьби за існування це є:

           а) міжвидової   б) внутрішньовидової   в) боротьба з несприятливими умовами  г) боротьба                   за статевого партнера.  

• ЗНО2011.  Яка форма симбіозу спостерігається між термітами та джгутиковими, які живуть у їхньому кишечнику та здатні розщеплювати клітковину:

           а) паразитизм   б) мутуалізм   в) хижатство   г) коменсалізм.

• ЗНО2010.  Ящірка туатара (острови Нова Зеландія) не облаштовує собі нори, а користується гніздом буривісника. Коли птах вночі повертається до гнізда, ящірка вирушає на полювання.  Який це тип взаємозвязків  між організмами?

           а) мутуалізм   б) паразитизм   в) хижацтво   г) коменсалізм.

Екологічні фактори. Біотичні фактори

Відео YouTube   ‪8 хвилин‬

тема уроку. харчові звязки та потоки енергії в екосистемах. 9 клас

план опрацювання теми.

1. ознайомлюємося із текстом п. 53.
2. виписуємо склад екосистеми с.235
3. розглядаємо мал. 53. він ілюструє потік енергії. у 7 класі ми складали найпростіші схеми за принципом - хто кого поїдає.схема демонструє переніс енергії.
трава - заєць - вовк. вовк 40кг - зайчатини потрібно 400кг - а травички 4000кг. від того, що ми зїли, залишається 10% енергії. тому рослин багато, а хижаків - мало.
4. складіть самі найпростіші ланцюги, використовуючи малюнок.
5. прочитайте пункт екологічна ніша. хоч синичок багато, але вони не заважають одна одній. бо харчуються по різному і займають різне місце для проживання. це і є екологічна ніша.мал. на с.237
6. прочитайте пункт - принцип конкурентного витіснення. знайдіть фразу. що ілюструє його суть.
7. вивчити п.53. виконати завдання письмово після параграфа.

розв яжіть завдання.

• пробне ЗНО2012. Гусінь знищила рослини, маса яких 1800г (20% сухої речовини). Визначте приріст біомаси пташки, яка з їла цю гусінь.

          а) 1.8г.  б) 3.6г.  в) 18г.  г) 36г.

• пробне ЗНО2012. Установіть відповідність між організмом відного біогеоценозу та трофічним рівнемекологічної піраміди, на якому він перебуває:

         1 фітопланктон                                        а. редуценти

         2. зоопланктон                                         б. консументи 1 порядку

         3. акула                                                    в. продуценти

         4. стайка риб                                           г. консументи 11 порядку

                                                                          д.консументи 111 порядку.

• ЗНО2012. Укажіть правильні твердження щодо ланцюгів живлення    

         1. Кожна ланка ланцюга живлення займає окремий трофічний рівень.
         11. Кожна наступна ланка в ланцюгі живлення накопичує біомасу, що дорівнює біомасі                        попередніх        ланок.
           а. правильно лише 1.
           б. правильно лише 11.
           в. обидва правильні.
           г. обидва неправильні.

завдання для допитливих. мінливість.

визначте форми мінливості.

1. Зміна забарвлення хутра у зайців  при зміні погодних умов.
2. Зустрічається різна будова підводного та надводного листя у рослин водяного лютика.
3. Розвиток рухового апарату у результаті тренувань у людини.
4. Під час підйому в гори у альпіністів фіксують збільшення рівня еритроцитів.
5.  Альбінізм виявили у багатьох видів гризунів, кішок, собак, птахів і плазунів.
6. За нестачі ділянки в однієї з хромосом, проростки кукурудзи виявляються позбавленими хлорофілу.
7. Є однією з причин старіння та злоякісних новоутворень.
8. Спадкова глухота існує у гвінейських свинок, мишей і собак.
9.У собак вченими також  спостерігається гемофілія, яка зчеплена зі статтю. 
10.Втрата невеличкої ділянки 21-ї хромосоми у людини викликає тяжке захворювання крові – гострий лейкоз.
11. Складають основу селекції культурних рослин, зокрема цитрусових.

"Еволюція та її докази".

Відповіді

1. атавізмом.

2. порівняльно-анатомічні, ембріологічні, палеонтологічні, біогеографічні.

3. палеонтологія.

4. які відкладували яйця.

5. ранніх стадіях розвитку.