Показ дописів із міткою Учням 11 класу. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Учням 11 класу. Показати всі дописи

понеділок, 4 травня 2020 р.

застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції. сучасна біотехнологія та її основні напрямки. 11 клас

інструкція для опрацювання

11. ознайомлюємося із змістом параграфа 48-49.
2. виписуємо поняття клітинної інженерії, клонування тварин та рослин. виявляємо значення стовбурових клітин. уважно розглядаємо мал.48, що ілюструє використання стовбурових клітин.
3. виписуємо визначення генетичної інженерії. визначаємо, чим вона відрізняється від клітинної. чому використання данного методу викликало багато суперечок? знаходимо відповідь. а ваше ставлення до цього?
4. що являють собою генетично модифіковані організми? для чого їх використовують? ознайомтесь уважно із малюнком, який допомогає зрозуміти механізм створення ГМО.
5. прочитайте, де сьогодні використовують гмо. яке їх значення в різних галузях господарства?
6. усно дайте відповіді на запитання 1-5.
7. визначаємо поняття генна терапія. розглядаємо мал.49, який допомагає зрозуміти цей напрям.
8. які лікарські препарати отримують та яким чином. читаємо пункт -виготовлення лікарських препаратів-.
9. читаємо пункт про етичні проблеми. чому вони виникають?
7. домашнє завдання. вивчити п.48- 49. письмово відповісти на питання 6-8 на с.187.


конспект уроку. Мета:

− освітня: ознайомити учнів з основними напрямками сучасних біотехнологій, їхніми потенційними можливостями; розглянути особливості створення химерних і трансгенних організмів, з’ясувати мету їх створення та можливі наслідки вживання ГМП; значення трансгенних організмів в природі та для життя людини;
− розвивальна: розвивати вміння застосовувати раніше отримані знання; сприяти формуванню логічного та
критичного мислення, власної точки зору, вміння аналізувати інформацію, виділяти головне і робити висновки;
− виховна: виховувати раціональне ставлення до використання живих організмів людиною, сприяти зацікавленості учнів даною темою.
Базові поняття й терміни: біотехнології, селекція, клітинна інженерія, генна інженерія, химери, трансгенні організми, клон, ГМО, ГМП.

Хід уроку
V. Етап засвоєння нових знань
                   План викладу матеріалу
1. Поняття «біотехнології». Історія її розвитку
2. Сучасні напрямки біотехнологій
3. Химерні організми
4. Трансгенні організми. ГМО

Біотехнологія (від грец. bios — життя, techne — мистецтво, майстерність і logos — слово, навчання) — це процес використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві.
Біотехнологія — це комплекс фундаментальних і прикладних наук, технічних засобів, спрямованих на одержання і використання клітин мікроорганізмів, тварин і рослин, а також продуктів їх життєдіяльності: ферментів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків та ін.

Середина ХІХ ст.: завдяки роботам Луї Пастера доведено зв’язок процесів шумування з діяльністю мікроорганізмів; традиційна біотехнологія одержує наукову основу. На початку XX ст., коли, здавалося б, людина навчилася отримувати від природи все, що можна, виникла нова наука — генетика. Проте минуло майже 50 років, доки її результати почали приносити користь. Свідомим поєднанням випадкових спадкових змін (мутацій) людина навчилася створювати все досконаліші сорти і породи, а також різновиди (штами) корисних мікроорганізмів,
на основі яких виникла мікробіологічна промисловість. 40-50-ті роки ХХ ст.: здійснено біосинтез пеніцилінів методами ферментації; починається ера антибіотиків, яка дає поштовх розвитку мікробіологічного синтезу і
створенню мікробіологічної промисловості. 60-70-ті роки ХХ ст.: бурхливий розвиток клітинної інженерії. У 50-х роках нашого століття виникла нова наука — молекулярна біологія, а ще через 20 років на її основі — генна інженерія. 1972 р.: групою П. Берга в США створено першу гібридну молекулу ДНК in vitro. Всього 10 років знадобилось генній інженерії, щоб дати біотехнології нову зброю: принципову можливість свідомо створювати організми, які б
продукували сполуки і здійснювали процеси, необхідні людині. Тобто можна стверджувати, що виникла нова біотехнологія, яка обіцяє людині небувалий прогрес.
Термін «біотехнологія» вперше використав угорський вчений Карл Ереки в 1919 році для позначення процесів, в яких продукти отримують за допомогою живих організмів, а поширюється він з 1970-х років. Із цього часу біотехнологія
нерозривно пов’язана з молекулярною і клітинною біологією, молекулярною генетикою, біохімією і біоорганічною хімією. Коли кажуть про нову біотехнологію, то мають на увазі генетичну і клітинну інженерію, які створили можливість переробки спадкового апарату організмів. За стислий період свого розвитку (30 років) сучасна біотехнологія не тільки домоглася істотних успіхів, але і продемонструвала необмежені можливості використання організмів і біологічних процесів у різноманітних галузях виробництва і народного господарства.

Сучасні напрямки біотехнологій
Промислова мікробіологія – використання мікроорганізмів у різних галузях промисловості. Наприклад, перетворення парафінів у кормовий білок у результаті життєдіяльності мікроорганізмів, виробництво антибіотиків та інших лікарських речовин. Інженерна ензимологія – одержання і використання чистих ферментів і ферментних препаратів.
Генна інженерія – прикладна галузь молекулярної генетики та біохімії. Завдання генної інженерії – розробки методів перебудови геномів організмів.
Клітинна інженерія – галузь біотехнології, у якій застосовують методи виділення клітин з організму і перенесення на штучні поживні середовища, де продовжується їх життєдіяльність.
Завдання клітинної інженерії:
а) Отримання соматичних клітин різних видів, створення культурних клітин (тканин) для отримання цінних речових.
б) Клонування організмів – перспективний напрям клітинної інженерії.
Клоном (від грец. клон — гілка) називається сукупність клітин або особин, що виникли від спільного предка нестатевим шляхом.
в) Гібридизація соматичних клітин — напрям досліджень клітинної інженерії. Гібридизація дає можливість створювати препарати, що підвищують стійкість організму проти різних інфекцій, лікувати ракові захворювання.
Ембріональна інженерія — галузь, що займається штучними змінами рганізмів у ході зародкового розвитку. Ембріональна індукція — взаємовплив частин зародка під час його розвитку (можна змінювати розвиток певних частин зародка в напрямі, який цікавить дослідників).
Химерні організми
Химерами називають організми або їх частини, що складаються з генетично різнорідних тканин. Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер
Сучасні напрямки біотехнології
1. Генна інженерія. 2. Інженерна ензимологія. 3. Промислова мікробіологія. 4. Клітинна інженерія. 5. Ембріональна
інженерія

Розрізняють кілька типів химерних організмів:
• химери мозаїчні (гіперхимери) — у них генетично різні тканини утворюють тонку мозаїку;
• химери векторіальні — у них різнорідні тканини розташовані великими ділянками;
• химери периклінальні — тканини з різними генотипами лежать шарами один над одним;
• химери мериклінальні — їх тканини складаються із суміші секторіальних і периклінальних ділянок.
Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій соматичних клітин. Компоненти химер можуть відрізнятися один від одного генами ядра, числом хромосом або генами пластид чи мітохондрій. Химерні
організми досить часто використовуються в наукових дослідженнях. Принцип одержання химер зводиться головним чином до виділення двох чи більшої кількості ранніх зародків та їхнього злиття. У тому випадку, коли в генотипі зародків, використаних для створення химери, є відмінності за рядом характеристик, удається простежити долю клітин обох видів. З допомогою химерних мишей було, наприклад, розв’язане питання про спосіб виникнення в
ході розвитку багатоядерних клітин поперечносмугастих м’язів. Вивчення химерних тварин дозволило розв’язати чимало проблем, і в майбутньому завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість розв’язувати складні питання генетики й ембріологі
Трансгенні організми. ГМО
Трансгенними називають рослини і тварин, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми. їх отримують, використовуючи методи генної інженерії. Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та в дослідженнях у галузі молекулярної біології.
Перші генетично модифіковані організми, одержані з допомогою методів молекулярної біології, з’явилися на світ лише у 80-х роках XX століття. Вчені зуміли змінити геном рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших
рослин, тварин, риби й навіть людини. Перший трансгенний організм (миша) був одержаний Дж. Гордоном зі
співробітниками 1980 р. На початку 90-х років у Китаї було проведено перше комерційне випробування генетично модифікованих сортів тютюну й томатів, стійких до вірусів. А 1994 р. в США вперше надійшли в торговельну мережу
продуктів харчування плоди генетично змінених томатів зі скороченим строком дозрівання.

В Україні, незважаючи на заборони, вже вирощують трансгенну сою, трансгенну картоплю, трансгенний ріпак, кукурудзу, почали вирощувати генетично модифіковані буряки. У Росії інтенсивно розробляють генетично
модифіковані рослини, створено нові сорти картоплі з модифікованими генами, а також нові трансгенні буряки з метою видалення небажаних вторинних продуктів типу рафінози, інвертного цукру та декстрину. В Україні 30-40 % вирощуваної сої є генетично модифікованою. Близько 300 мільйонів жителів США і понад 1 мільярд жителів Китаю вживають ГМО без явних шкідливих наслідків для організму. У США методами генної інженерії одержано покращені сорти сої, пшениці, томатів. Нові сорти сої вирізняються підвищеним умістом сахарози, яка позбавляє продукт неприємного «бобового» присмаку. Одержано оливкоу олію з ідвищеним умістом олеїнової кислоти.
ГМО слід упроваджувати з великою обережністю, особливо якщо країна розташована в центрі походження і поширення рослини. Так, соя в дикому стані росте на Далекому Сході, і там може статися перезапилення. Але для України перенесення генів у природних умовах узагалі не актуальне. Тут майже немає иких родичів культурних рослин, адже ми харчуємося лише неаборигенними культурами. Для нас принциповим є розв’язання іншої проблеми: чи стануть дикорослі рослини бур’яном, стійким до гербіцидів? Вважають, що в нас актуальним може бути лише питання з цукровим буряком, адже в нього ефективне перенесення пилку вітром досягає шести кілометрів.

Питання про перспективу використання генної інженерії під час вирощування сільськогосподарської сировини продовжує викликати серйозні суперечки серед дослідників і широких верств споживачів. Серед позитивних
аргументів — підвищена врожайність, екологічні переваги, захист від шкідників. З іншого боку — невпевненість у безпечності нових технологій. Негативний вплив трансгенних рослин, стійких до шкідників, на нецільові організми можливий завдяки наявності в організмі згаданих рослин біологічно активних речовин (інсектициди, фунгіциди та ін.). Вплив цих речовин може бути прямої або опосередкованої дії через трофічні ланцюги.
VI. Етап закріплення вивченого матеріалу
Дати відповіді на питання:
1. Які організми називають химерними?
2. Як вчені одержують трансгенні організми?
3. Які генетичні методи широко використовують у селекції?
4.Чому потрібно постійно проводити подальшу селекцію давно одомашнених
організмів?
домашнє завдання вивчити параграф підручника.

четвер, 30 квітня 2020 р.

значення для планування селекційної роботи. вчення м.і.вавілова про центри різноманітності та походження культурних рослин. 11 клас.

інструкція для роботи.

1. прочитали текст параграфа 45., 47
2. ознайомились із класичними методами селекції організмів.
3. ознайомились із використанням методу біотехнологій. виписали в зошит його суть та переваги.
4. в чому суть соматичної гібридизації? що дає цей метод людині?
5. прочиитайте статтю про цитрусові. що є вихідним матеріалом? розгляньте малюнок, що ілюструє схеми схрещувань. хто є попередником різних сортів апельсину?
6. що вам відомо про м.і. вавілова? в чому подвиг цієї людини як вченого та патріота?
7. що мають на увазі, говорячи про одомашнення культурних рослин? якими особливостями в регіонах завдячують рослини одомашненню?
8. ознайомтеся із картою та таблицею походження культурних рослин. скільки центрів? які рослини звідти походять?
9. зверніть увагу на мал.47 центри походження тварин. чи співпадають центри походження рослин і тварин?
10. вивчити п.45, 47. усно відповісти на питання параграфів. письмово дати відповіді на запитання під зірочками.


Культурні рослини розвиваються під контролем людини, селекційна робота якого приводить до появи нових сортів..


четвер, 26 березня 2020 р.

методи діагностики спадкових хвороб людини


тема: "Методи діагностики спадкових хвороб людини. Медико-генетичне консультування та його організація".



Прочитати п.40, Основні відомості:

1. Методи діагностики спадкових хвороб людини
Найбільш поширеними методами діагностики спадкових хвороб на сьогодні є:
1) Генеалогічний метод — його суть полягає у складанні генетичних карт, які дозволяють з’ясувати, чи є захворювання спадковим, як саме воно успадковується і яка ймовірність виявлення його у пацієнта. Також метод застосовується для прогнозування народження дітей з різними захворюваннями. Один з найстаріших методів таких досліджень.
Основний інструмент дослідження — детальне опитування пацієнта та отримання максимально повної інформації про його рідних. якщо дослідження проводиться з метою планування вагітності, лікар указує ймовірність народження у конкретної пари дітей з тими чи іншими генетичними порушеннями. Під час обстеження також може бути виявлено коло людей, у яких висока ймовірність прояву спадкових захворювань. Цим людям треба пройти більш точну лабораторну діагностику. цей метод передбачає велику аналітичну роботу на основі отриманих даних і є ланкою, що поєднує теоретичну генетику і практичну медицину.
2) Молекулярно-генетичні методи — різноманітні методи дослідження ДНК. Найпоширеніші з них:
• FISH (флуоресцентна гібридизація in situ) — виявлення генетичних мутацій за допомогою спеціально помічених фрагментів ДНК-зондів;
• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) — дуже точний метод, дозволяє виявити інфекцію в організмі, навіть якщо її присутність ледь помітна;
• CGH (порівняльна геномна гібридизація) — застосовується в онкологічній генетиці;
• SKY (спектроскопічний аналіз хромосом) — за цього методу застосовуються спеціальні барвники, що реагують на конкретні ділянки ДНК).
За пренатальної діагностики ці методи допомагають виявити захворювання дитини ще до її народження. За екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) виявити можливі генетичні розлади можна ще до імплантації зародка у матку. Також проводиться аналіз на спадкові захворювання у новонароджених.
3) Біохімічні методи — допомагають виявити спадкові хвороби обміну речовин: фенілкетонурію, хвороби пуринового обміну, глікогенову хворобу та ін. За цих захворювань в організмі накопичуються продукти порушеного метаболізму, саме їх допомагає виявити дослідження.
4) Цитогенетичний метод — дослідження клітин і виявлення аномалій хромосом під мікроскопом. як і генеалогічний, один з найстаріших методів.
Таке дослідження проходять майбутні матері у віці старше 35 років, носії сімейних захворювань, якщо у плоду є підозра на відхилення. Для дослідження беруть спеціально підготовану кров, клітини якої штучно введені у стан поділу (за якого зручніше досліджувати хромосоми).
5) Дерматогліфіка — дослідження візерунків на шкірі пальців, долонь та стоп. Деякі зміни в них, порівняно з нормою, можуть свідчити про генетичні захворювання. Наприклад, за положенням гребенів та борозен на шкірі можна припустити такі патології: синдром Клайнфельтера, синдром котячого лементу та інші.
6) Метод виявлення носія гетерозиготи. Низка спадкових хвороб визначаються ушкодженням лише одного гена (це так звані моногенні захворювання). До них належать деякі ендокринні захворювання, імунні розлади, хвороби ЦНС та ін. Оскільки дитина отримує гени від двох батьків, може скластися ситуація, коли батько та мати здорові, а дитина — хвора, тому що обидва батьки передали сину або доньці мутовані гени.
7) Генетичне прогнозування. До 90 % усіх хвороб людини є багатофакторними. Це означає, що генетичні особливості визначають схильність людини до патології, а за дії певних факторів середовища захворювання може або виникнути, або ні.
Припустити, якою є ймовірність захворювання, можна під час консультування за результатами генетичних аналізів. Так, можна вивчити генетичне здоров’я подружжя, встановити ймовірність розвитку раку в разі тютюнопаління, визначити, наскільки високою є необхідність захищати шкіру від УФ-опромінення.
8) Пренатальне діагностування спадкових захворювань. Це сукупність методів, за яких дослідження проводять під час вагітності для того, щоб виявити вроджені порушення. Раннє виявлення таких захворювань дозволяє швидко почати необхідне лікування. Методи допологової діагностики є різноманітними: УЗД плоду, генетичний аналіз амніотичної рідини або пуповинної крові, дослідження сироватки крові матері, біопсія ворсинок хоріону та інші.

2. Профілактика спадкових хвороб людини
До профілактичних заходів спадкових хвороб людини належать:
• медико-генетичні консультації;
• пренатальна діагностика;
• диспансеризація.
1) Первинна профілактика — дії, що мають запобігти зачаттю хворої дитини. це планування народження дитини і поліпшення середовища життя людини.
Планування народження дитини складається з пунктів:
• оптимальний репродуктивний вік, котрий для жінок складає 21-35 років (більш ранні чи пізні вагітності збільшують ймовірність народження дитини з уродженими вадами та хромосомними хворобами);
• відмова від народження дитини у випадках високого ризику спадкової та вродженої патології (за відсутності надійних методів допологової діагностики та лікування);
• відмова від народження дитини у шлюбах з кровними родичами та між двома гетерозиготними носіями патологічного гена.
Поліпшення середовища життя людини має бути направлене на запобігання новим мутаціям шляхом контролю вмісту мутагенів та тератогенів у навколишньому середовищі. це дуже важливе для профілактики всієї групи соматичних генетичних хвороб (уроджені вади розвитку, злоякісні новоутворення, імунодефіцитні стани тощо).

2) Вторинна профілактика — переривання вагітності за високої ймовірності захворювання плода або за хвороби, що діагностували під час вагітності. це не найкращий, але єдиний надійний метод для вторинної профілактики більшості тяжких та смертельних генетичних дефектів.

3) Третинна профілактика — корекція прояву патологічних генотипів. Третинна профілактика проводиться як за спадкових хвороб, так і за хвороб зі спадковою схильністю. З її допомогою можна досягти зменшення прояву патології або повного відновлення норми. Третинна профілактика можлива за таких хвороб: галактоземія, фенілкетонурія, гіпотиреоз та ін.
3. Медико-генетичне консультування та його організація
Медико-генетичне консультування — спеціальний вид медичної допомоги населенню, який направлений на профілактику спадкових хвороб. Медико-генетичні консультації допомагають людям у прогнозуванні шлюбу, потомства, консультують вагітних жінок, допомагають у вирішенні питань спадковості, усиновлення дитини, проводять точну діагностику спадкових захворювань.
Під час консультування визначається прогноз народження дитини зі спадковою патологією, пояснюється ймовірність цієї події і надається допомога родині в прийнятті рішення про народження.
Складається з трьох етапів:
1) Уточнення діагнозу із застосуванням спеціальних методів: генеалогічне обстеження й складання родоводу, біохіміко-генетичні методи, які дозволяють виявити генетично обумовлені зміни обміну речовин, діагностика гетерозиготного носійства рецесивних алелів, пренатальна діагностика (УЗД, біохімічний скринінг маркерних білків у сироватці вагітної жінки, амніоцентез — аналіз навколоплідної рідини для визначення каріотипу плоду).
2) Складання прогнозу для дитини, який базується на даних про тип та варіант успадкування патологічного стану, результату пренатальної діагностики.
3) Формулювання висновку та пояснення генетичного ризику в доступній формі.
В ідеальному варіанті медико-генетичне консультування могли б пройти всі сім’ї, які планують мати дитину.

Можливі рекомендації медико-генетичних консультацій:
1) Уникати родинних шлюбів.
2) Виключення народження дитини у носіїв генетичних порушень, відмова від народження дитини.
3) Штучне запліднення.
4) Усиновлення дітей.
5) Узяти до уваги ризик спадкової патології в сім’ї.

 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
1. Назвіть найпоширеніші методи діагностики спадкових хвороб, що застосовуються у сучасній медицині.
2. Як саме проводять дослідження за цими методами? Які захворювання можна виявити?
3. Як відбувається профілактика спадкових хвороб? Чи в усіх випадках вона можлива?
4. Як організоване в Україні медико-генетичне консультування? Що є підставою для звернення за консультацією?

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготуватися до представлення проектів з теми «Спадковість і мінливість».

джерело: Усі уроки біології 10 клас - Р. С. Євсеєв 2018


"Еволюція та її докази".


Відповіді
1. атавізмом.
2. порівняльно-анатомічні, ембріологічні, палеонтологічні, біогеографічні.
3. палеонтологія.
4. які відкладували яйця.
5. ранніх стадіях розвитку.
Результат пошуку зображень за запитом гомологи органи Результат пошуку зображень за запитом атавізми органи

докази еволюції

Прочитайте текст параграфа  "Еволюція та її докази". 
Розгляньте підсумкову таблицю, яка допоможе розібратися з матеріалом теми та опрацюйте її.

Таблиця «Докази еволюції»
Доказ
Характеристика
Приклади
Аналогії
Подібні за будовою органи видів різного походження, що виконують однакові функції
Крила пта­хів і комах, зябра риб, молюсків і ракоподібних, колючки стеблового (глід) та листкового (барбарис, кактуси) походження, буль­би (видозміна пагона) та коренебульби (видозміна кореня)
Гомології
Однакові за будовою органи різних видів, що мають спільне походження
Корінь та його видозміни; передні кінцівки — нога, крило, рука у хребетних тощо
Рудименти
Недорозвинені чи спрощені органи у видів порівняно з предками
Очі у крота, апендикс та хвостові хребці в людини, залишки тазового пояса у китів; у верблюжої колючки ру­дименти листків помітні у вигляді лусочок; у квіток злакових оц­вітина також редукована до лускоподібних утворів
Атавізми
Поява в окремих представників виду рис, властивих предкам
Поява хвоста, волосся по всьому тілу, додаткові молочні залози, у безногих ящірок (вере­тільниця) інколи помітні недорозвинені кінцівки


. Заповнення порівняльної таблиці «Біологічний прогрес і регрес»
Самостійно заповніть таблицю за допомогою тексту підручника.

Біологічний прогрес і регрес
Ознака
Біологічний прогрес
Біологічний регрес
Чисельність популяцій
Зростає
Скорочується
Ареал виду
Розширюється
Звужується
Видове різноманіття
Збільшується
Зменшується

Дайте відповіді на запитання:

  1. Поява бічних пальців у коней є ....
  2. Виокремили такі докази еволюційного процесу як....
  3. Відбитки різних форм скамянілостей вивчає наука ...
  4. Серед сучасних ссавців існує група першозвірів, які розмножуються відкладаючи яйця (качкодзьоб). це свідчить про спорідненість ссавців із плазунами й доводить. що еволюція ссавців починалась від тварин, ....
  5. Порівняння зародків усіх класів хребетних свідчить  про значну їхню подібність на ...

вівторок, 24 березня 2020 р.

Антропологічний вплив на атмосферу учням 11 класу


1.       Опрацюйте поняття теми: природне забруднення, антропічне, місцеве, регіональне, глобальне;  забруднювачі тверді, газуваті, рідкі.
2.       Відкрийте економічну карту України та знайдіть на ній Кривий Ріг. У нашому місті які забруднювачі переважають? З чим це пов’язано? Які підприємства працюють  і чим вони небезпечні для атмосфери?
3.       Що таке парниковий ефект? 
4.       Найбільш масштабними ї значними є хімічне забруднення хімічними речовинами:  чадним газом, диоксидом сульфуру, оксидами нітрогену, сполуками, що містять атоми Хлору, Плюмбуму, а також різними вуглеводнями. Складіть хімічні формули можливих сполук та знайдіть інформацію про вплив цих забруднювачів на природне середовище та організм людини.
5.       З чим пов’язують зменшення озону в атмосфері? Спрогнозуйте можливі наслідки цього процесу. Ваше відношення до висновків вчених про прямий взаємозв’язок між зменшенням кількості озону в атмосфері та зниження врожайності сільськогосподарських культур. Поясніть думку.
6.       Чому виникають кислотні дощі? В чому полягає їх небезпека?
7.       Чи є в нашому місті смог? Які підприємства можуть його утворювати? Спрогнозуйте?
8.       В чому полягає небезпека смогу? В яких районах міста є умови його утворення? Чому ви так вважаєте?
9.       Запропонуйте заходи щодо охорони атмосферного повітря в нашому місті.

Забруднення довкілля, його види. учням 11 класу


Відповіді
1.       ЗД – це зміна кількісних та якісних характеристик довкілля внаслідок надходження до нього фізичних, хімічних чи біологічних чинників, які негативно впливають на стан навколишнього середовища та життєдіяльність людини.
2.       … потужних природних процесів (виверження вулканів,  …, землетруси).  … діяльності людини.
3.        
Стійке
Нестійке
Розкладаються природним шляхом (Пластмаси, пестициди, поліетилен )
Діють короткий період, знешкоджуються в екосистемах природним шляхом (бавовна, шовк, мило)
Взагалі не знешкоджуються (токсичні сполуки- ртуть, свинець)



4.       Пожежі та полігони.
5.       … до розвитку швидкої втомлюваності.
6.       … нормальне функціонування організму, багато хімічних речовин мають канцерогенні та мутагенні властивості.
7.       Біологічне.
8.       Біологічного. Щурів, комах, голубів.