давній манускрипт...

1.       Як можна прокоментувати цей текст? Уявіть, що вам принесли на розшифрування зразок манускрипту. Напишіть текст сучасною науковою мовою.

«Узявши шматочок чистої світлої пробки, я відрізував від нього гострим, як бритва, складаним ножем дуже тонку пластинку. Коли потім я помістив цей зріз на чорне наочне скло і став роздивлятися його під мікроскопом, направивши на нього світло за допомогою дзеркала, я ясно побачив, що весь він пронизаний отворами і порами. Ці пори, або вічка, були не глибокими, а складалися з дуже багатьох маленьких вічок, що вичленували з безперервної пори особливими перегородками. Така будова властива не лише одній пробці. Я розглядав за допомогою свого мікроскопа серцевину бузини, різних дерев, внутрішню м'якоть полого стебла очерету, деяких овочів, інших рослин: морква, лопух, папороть – я виявив, що у всіх у них той же план будови, що і в пробки». (Це перше повідомлення про клітку, яке зробив Роберт Гук в 1665 р.)

Із історії відкрить...

1.       Прокоментуйте текст.  Поясніть його сучасною науковою мовою.

«У давній Ассірії і Вавілонії увага до світу рослин була не меншою. З вавілонських клинописних текстів, що відносяться до 2000–1500 рр. до н.е., ми дізнаємося про широке вживання лікарських трав для лікування найрізноманітніших хвороб. У письменах епохи царя Ассірії Теглатпілезеса I (1100 р. до н.е.) учені-сходознавці розшифрували наступне вислів царя: ««Я узяв із собою і посадив тут, в садах моєї країни, кедри із завойованих мною країн. У царювання моїх попередників їх не розводили у нас. Я переніс із собою також багато коштовних садових рослин, які не зустрічаються в моїй країні; я розвів їх в садах Ассірії»…

із історії ботаніки

1.       Це цікаво.    Із історії ботаніки. Короткі факти

ü  Збір диких плодів і насіння, викопування борошнистого коріння і соковитих цибулин були найранішими формами господарської діяльності первісної людини і в той же час першими кроками в розвитку його пізнань про рослинний світ. Сліди цих далеких доісторичних форм господарської діяльності збереглися у деяких народів до наших днів.

ü  Вступивши на дорогу обробітку рослин, первісна людина не лише значно збагатила запас своїх практичних знань про них, але і придбав ряд нових трудових навиків, що зумовили появу, у тому числі, і членороздільній людській мові.

ü  Розкопки, вироблені на місці виявлення залишків неолітичних свайних споруд, говорять про досить високий розвиток рослинницьких і господарських навиків у людини, що жила на Землі декілька десятків тисяч років назад. Мешканці свайних споруд уміли вже обробляти різні сорти пшениці, ячменю, сіяли чечевицю і льон. Вони мали кам'яні зернотерки і прості пристосування для виготовлення грубих тканин.

ü  З розвитком культури рослин зв'язано і утворення крупних рабовласницьких держав Стародавнього світу. Вони з'явилися лише тоді, коли культурні рослини стали оброблятися на великих площах. За 3–4 тис. років до н.е. в Єгипті вже існували постійні посіви трьох видів пшениці, двох видів ячменю і льону (льняні тканини Давнього Єгипту впродовж багатьох подальших століть вважалися кращими). Крім того, в культурі були: чечевиця, горох, боби, рицина, мак, виноград і багато інших культур.

ü   Благовонна смола ладанних, або миртах, дерев високо цінувалася на Стародавньому світі і вважалася цілющою. Письмена, що відносяться до епохи Древнього царства (3300 років до н.е.), говорять нам про знайомство древніх єгиптян з багатьма лікарськими рослинами. Благовонні рослинні смоли були потрібні єгиптянам і для бальзамування трупів знатних людей, тобто перетворення їх в мумії.  Убрання мумій в саркофагах вимагало, по звичаях того часу, рідкісних і коштовних рослин - іноземців, і ці рослини, мабуть, також ввозилися до Єгипту з сусідніх країн.

ü  Не менший інтерес до пізнання корисних для людини властивостей рослин існував і в Древньому Китаї. Ще в III ст до н.е. знаменитий китайський учений Ієн Ті поставив своїм завданням навчитися і навчити інших розпізнавати види корисних рослин. Спостереження і зауваження Ієн Ті були зібрані в рукописах Шу-Кинг (близько 2200 років до н.е.). У них було представлено опис особливостей і способів обробітку більше 100 видів рослин – хлібних злаків, рису, сорго, гороху, проса, бобів, бавовника і тому подібне.

ü  У Древній Індії були введені в культуру багато рослин, що поширилися звідси і в сусідні країни (цукровий очерет, бавовник і ін.). Але особливу увагу древніх індусів привертали до себе ті рослини, які надавали на організм людини сильну фізіологічну дію. Було відмічено, що споживання деяких рослин супроводиться приємним збудженням (зав'ялений чайний аркуш), інші рослини виявлялися цілющими для хворого, треті, навпаки, викликали отруєння і  смерть. Такі рослини вважалися наділеними священною силою, а знання властивостей різних рослин набуло в Древній Індії характеру «таємного знання жерців».

ü  У одній зі священних книг – Вед, цього пам'ятника індійської культури, переходу, що відноситься до часу, від кочового пастушачого життя до осілого землеробства (більше 2 тис. років до н.е.), згадується близько 760 лікарських засобів, з яких більшість, – рослинного походження. Медичні пізнання древніх індусів зробили значний вплив на розвиток цієї галузі знань в сусідніх країнах.

ü  Лікарки-індуси були у великій шані у древніх греків і арабів. За словами Арістотеля, у Олександра Македонського перебували на службі дослідні лікарки-індуси, що вважалися особливо майстерними в лікуванні зміїних укусів.

ü  У Древньому Римі культивування рослин вважалося не лише господарський важливим, але і почесним заняттям. Пліній Старший вказує на знатні патриціанські прізвища, родоначальники яких прославилися розведенням якого-небудь овоча, унаслідок чого назва овоча перейшла в їх фамільне ім'я. Так прізвище Пізонов сталося від назви гороху, Фабієв – від бобів, Лентулов – від чечевиці, Цицеронів – від особливого сорту бобової рослини, розведення якої було поширене у римлян. Якщо додати до цього, що римляни довели до досконалості запозичене у греків і єгиптян мистецтво черенкованія винограду, а також мистецтво щеплення плодових дерев; якщо застосовуючи на своїх полях окрім звичайного гнойового добрива золу, вапно, мергель; що їм була відома користь від заорювання в землю зелених частин деяких бобових рослин, то ми повинні будемо визнати, що вони володіли значними практичними знаннями по культивуванню рослин.

ü  Всі відомі в давнину рослини Теофраст ділить на 4 класи: дерева, чагарники, напівчагарники і трави. В межах цих чотирьох великих систематичних підрозділів він довільно зближує окремі групи рослин, описуючи їх як дикі і культурні, вічнозелені і листопадні, рослини суші і рослини вод і так далі.

ü  Середньовічна схоластична система освіти покликана була служити не пізнанню світу, а «піднесенню слави Господньої». Граматику вивчали, щоб розуміти церковну мову; риторика повинна була розвивати церковне красномовство, а астрономія – допомагати встановленню дат церковного календаря. Біологічним наукам не було місця в цій сфері замкнутого круга світобачення. Медицина також тягнула жалюгідне існування. Хвороба вважалася покаранням Божим за гріхи, і тому єдиними ліками від всіх хвороб вважалися церковне покаяння і молитва.

ü  У  IV ст до н.е. Олександр Македонський привіз на європейський континент з Інду чорний перець. Николо Порожнисто, батько знаменитого першопроходця, віз до Венеції пакунки з шафраном. Христофор Колумб знайшов червоний американський перець – чилі. Пірат Френсис Дрейк грабував для Англії каравани кораблів з мускатним горіхом.

ü  Пригадаємо, що метою далеких морських подорожей, що робилися Колумбом, Васко да Гама та іншими, було відшукання дороги до Індії, в країну прянощів (кориці, гвоздики, імбиру, перцю і ін.). Тому завдання нової інвентаризації багатств рослинного світу, побудови нової ботанічної системи стає з XVI ст насущною науковою необхідністю, найтіснішим чином пов'язаною з господарськими потребами епохи.

ü  Іншим прикладом впливу економічних чинників на окремі галузі науки в XVI–XVII вв. може вважатися розвиток інструментальної оптики для торгівельного мореплавання (підзорні труби і астрономічні прилади для навігації), що привів до винаходу мікроскопа. З появою мікроскопа пов'язаний початок робіт Роберта Гука, Марчелло Мальпіги і Нєємії Грю по мікроскопічній анатомії рослин.

ü  У 1492 р. Колумб покидає Іспанію у пошуках західної дороги до Індії З Нового Світу він привозить до Європи нову зернову культуру – кукурудзу (маїс) і інші рослини. Під час другої своєї експедиції, в 1493 р. Колумб, мабуть, привіз цукровий очерет в Санто-Домінго. Поселенець Агвілон повідомляє, що він збирав на своїй ділянці багаті урожаї цукрового очерету, отримуючи з нього солодкий сік. У 1516 р. перший цукор, отриманий з очерету, був відправлений до Іспанії. Незабаром після цього Португалія стала імпортувати цукор з Бразилії. Цукровий очерет міг стати і рушійною силою работоргівлі.  Колумб доставив до Іспанії також ананас, і стручковий перець “гостріший, ніж на Кавказі”. Цей перець інтродуцирований  в Іспанії в 1493 р., і вирощується в Центральній Європі з 1585 р. У свою чергу до Америки Колумб завіз огірки і інші овочі.

ü  У 1497-98 рр. Васько де Гамма відкрив для Португалії торгівельну дорогу до Індії через мис Доброї Надії – минувши Передню Азію. Це зламало монополію Венеції на торгівлю цукром і прянощами. 1500 р. квасоля, батьківщиною якої є Америка, стала відома в Європі. Тоді ж до Іспанії був завезений з Південної Америки батат (солодка картопля), що пізніше попав до Китаю, Індії і Малайзії, де набув широкого поширення.

ü  У 1514 р. Альварес став першим європейцем, що дістався до Китаю морською дорогою. У Китаї португальці виявили апельсини, що перевершують своїми смаковими якостями ці ж плоди з Індії і Цейлону. У 1516 р. в Новий Світ з Африки завезені банани. У 1519 р. в своє навколосвітнє плавання – в цілях розвідки нових торгівельних маршрутів – відправився Магеллан. Через три роки з цієї експедиції повернулися лише 18 чоловік із 250 і один корабель із п'яти. Але вони привезли з собою 26 тонн гвоздики, мішки мускатів  та іцитрусових, а також деревину сандалового дерева. Виручені за них гроші з лишком покрили всі витрати на експедицію.

ü  Піфагетт (Pigaphetta), що плив з Магелланом, писав: “На Моллукских островах мы нашли гвоздику, имбирь, саговую пальму, древесина которой подобна хлебу...” Он также пишет: “Бетель - плод, который они [туземцы] жуют вместе с цветками жасмина и апельсина...” И далее: “каннибалы на острове не употребляют никаких частей человеческого тела, кроме сердца, которое они замачивают в лимонном или апельсиновом соке”.

ü  У 1521 р. Кортес висаджується в Мексиці. Його солдати знайомляться з прянощами і ваніллю ацтеків. У 1530 р. Брунфельс видає “Herbarium Vivae Eicones” – новий ботанічний довідник. У 1532 р. Фрачесько Пізарро висадився в Перу. Коли через чотири роки іспанська конкиста в Перу закінчилася, картопля стала звичайною і дешевою їжею солдатів і моряків.

  Викладання біології, екології та природознавства  за новими програмами в 2016/2017 навчальному році  
август-2016.docx

Лист МОН України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»

Завантажити: Лист МОН України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

методичні рекомендації

від 17.08.2016р. № 1/9-437

Біологія

У 2016/2017 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:

6-8 класи - Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664 
від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

8  класи з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012 р.;

9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;

9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;

10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.; 

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 

7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Програми позбавлені поурочного поділу, вчителі можуть самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.

Особливості вивчення біології у  2016/2017 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія людини» вивчатимуть одночасно  як учні 8-х, так  і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами, що відрізняються структурою і підходами до вивчення біології людини.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми базується на реалізації функціонального підходу  до розкриття знань про людину: вивчення функції, а потім – будови, що сприяє формуванню поняття про організм людини як цілісну систему, створює проблемну ситуацію як він живе? та потребу в її розв'язуванні (встановлення причинно-наслідкових зв'язків). Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати  системність його організації, функціонування в умовах соціального середовища, і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних та фізіологічних  знань у темах всього курсу. Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних  та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів, не переобтяжувати надмірною інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи.

Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на  курс біології 8 класу у формуванні здоров'язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення». «Дихання» темі «Транспорт речовин», «Розмноження та розвиток людини» темі  «Вища нервова діяльність». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму у такий спосіб спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я через оволодіння знаннями про здоров'я до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров'я людини від природних і соціальних факторів.

У «Вступі» продовжується формування загальнобіологічних понять: клітина, тканина, організм. Звертаємо увагу учителів на те, що у першій темі вивчаються тільки ввідні поняття про регуляторні системи організму людини, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформу­вати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах поняття про організм людини як цілісну систему на­повнюється конкретним змістом про функції та будову окремих органів та систем організму людини. За даними сучасної гістології тканини поділяють на чотири морфофункціональні групи: епітелії, тканини внутрішнього середовища, м'язові та нервова. Тому поняття сполучні тканини доцільно розширити поняттям тканини внутрішнього середовища, яке більш повно відповідає їх будові, локалізації та виконуваним функціям. До теми включено лабораторне дослідження «Ознайомлення з препаратами  тканин людини», яке вимагає від учнів лише вміння розпізнавати. Мікроскопічне дослідження тканин здійснюється у темах «Транспорт речовин», «Опора та рух».

У наступних темах  поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування  яких здійснювалось  в курсі біології 7 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності.

Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система» та  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи» під час виконання лабораторних досліджень та самостійного  дослідницького практикуму в межах тем. Доцільність  структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опану­вання поняттями фізіології нервової системи в учнів викликає труднощі і, з огляду на це, оптимальним є поступове формування їх впродовж вивчення попередніх тем. З іншого боку, засвоєння поняття регуляторної функції нервової системи значно полегшує засвоєння  основних понять теми «Регуляція функцій організму».

У темі «Вища нервова діяльність» розкривається соціальна сутність людини, психофізіологічні особливості її поведінки, діяльності, якостей особистості. Формування поняття «вища нервова діяльність» здйснюється у порівнянні вищої нервової діяльності людини і тварин і важлива для профілактики шкідливих звичок. Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, доцільно теоретичні положення розкривати вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами навчального закладу та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв'язки, нестандартні уроки. Звертаємо увагу, що  поняття про ретикулярну формацію мозку і рівні сприйняття інформації з програми вилучено.

Виокремлення теми «Регуляція функцій організму» з блоку знань про регуляційні системи має дидактичне значення в узагальненні про нервово-гуморальну регуляцію як основу цілісності організму. Поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму з програми вилучено.

Розкриваючи зміст теми «Розмноження та розвиток людини», учителю важливо спрямувати зусилля на формування поняття розвиток людського організму від процесу формування статевих клітин до природної смерті, акцентувати увагу школярів на ролі ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини. Для розвитку пізнавального інтересу та розуміння умов, що необхідні для народження здорової дитини, необхідно розкрити вплив факторів середовища та спосіб життя батьків на розвиток плода; необхідності збереження репродуктивного здоров’я для збереження чисельності людської популяції.

Оптимальному засвоєнню учнями навчального матеріалу сприятимуть лабораторні дослідження і дослідницький практикум, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей організму людини, організацію самоспостережень, профілактику захворювань.

Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологіч­них здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'яза­ної з використанням біологічних знань.

У зміст програми включено тему «Адаптація і виживання людини за екстремальних умов», спрямовану на поглиблення знань учнів про фактори навколишнього середовища та про взаємодію організму з навколишнім середовищем на прикладі організму людини.

Практична спрямованість програми забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт. Особливе місце у навчальному процесі відводиться дослідам, спостереженням, які рекомендується проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні екс­перименти та демонстрації мають знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи та спостережливості, заці­кавлювати до вивчення біології.

У процесі вивчення біології людини важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання  завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної істоти.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа») тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-8 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013     № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Чинними залишаються методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з природознавства  у 5-х класах (лист МОН України від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі»), з біології у 6-7-х класах (додаток 1 відповідно до листів МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 «Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах», від 20.06.2015 № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах  у 2015/2016 навчальному році»), з біології у 9-11-х класах, з екології у 11-х класах залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років.

«Збірник завдань для державної підсумкової атестації з біології. 9 клас»

Про затвердження орієнтовних вимог до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році

Наказ МОН № 94 від 08.02.16 року

Біологія

Атестаційна робота з біології укладається вчителем із завдань, що відповідають змісту і державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з таких розділів програми з біології для 7 - 9 класів: «Людина», «Біологічні основи поведінки людини» - 70 % завдань; «Рослини», «Гриби та лишайники», «Бактерії», «Тварини», «Організми i середовища існування» - 3O % завдань.

Елементи змісту атестаційної роботи: роль біології в практичній Діяльності людини; методи вивчення живих об’єктів (спостереження, опис, вимірювання, експеримент); ознаки організмів; особливості рослин, грибів, бактерій, тварин, їх значення у природі та використання у практичній діяльності людини; взаємодія різних видів в природі, правила поведінки в природі; будова рослинних і тваринних клітин; особливості організму людини, його будови та процесів життєдіяльності (тканини, органи і системи органів, процеси життєдіяльності, внутрішнє середовище, імунітет, нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності, профілактика захворювань, правила здорового способу життя, надання першої допомоги).

До атестаційної роботи включаються завдання різних рівнів складності:

завдання на відтворення знань, які передбачають уміння розпізнавати типові біологічні об’єкти, процеси, явища; давати визначення основних біологічних понять; користуватися біологічними термінами і поняттями тощо;  завдання на застосування знань, які передбачають використання уміння описувати, характеризувати, порівнювати біологічні об’єкти, явища, процеси;  описувати і пояснювати результати експерименту, дані таблиць, графіків;  встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки;  використовувати знання у практичній діяльності.

Атестаційна робота має включати 75 % завдань на відтворення і 25 % завдань на застосування знань.  До атестаційної роботи включаються завдання різних типів: тестові завдання закритої форми (з однією правильною відповіддю, з кількома правильними відповідями, на встановлення відповідності); обов’язково включаються завдання відкритої форми (з короткою та розгорнутою відповіддю); пропонуємо, насамперед у класах з поглибленим вивченням біології, включати завдання, які передбачають здійснення аналізу діаграм, графіків, таблиць та завдання, в яких учням пропонується прочитати текст і використовуючи його зміст виконати завдання.

Приклад завдання з однією правильною відповіддю:

Діяльність дощових червив в екосистемах призводить до:

• А пошкодження коренів рослин;
• Б пригнічення розвитку ґрунтових організмів;
• В підвищенню родючості ґрунту;
• Г зменшенню кількості кисню в ґрунті

Приклади завдань з кількома правильними відповідями:

Укажіть ознаки, які характеризують підшлункову залозу:

• 1) виробляє гормон інсулін;
• 2) виробляє підшлунковий сік;
• 3) виробляє гормон тироксин;
• 4) виробляє шлунковий сік;
• 5) залоза змішаної секреції;
• 6) травна залоза.

Впишіть у текст пропущенні терміни із переліку, що зазначений нижче. Запишіть у текст цифри обраних відповідей.

Кров переносить від травної системи до клітини тіла . Від легень до тканин і органів кров транспортує ____. Кров переносить також _____ - речовини, які виділяються залозами внутрішньої секреції і забезпечують регуляцію діяльності організму.

Перелік термінів:

• 1) кисень;
• 2) імунна;
• 3) ферменти;
• 4) поживні речовини;
• 5) гормони;
• 6) вуглекислий газ.

Приклад завдання з короткою відповіддю:

• Запишіть три складові частини аналізатора.

Приклади завдань з розгорнутою відповіддю:

• При підвищенні температури середовища організм людини збільшує тепловіддачу. В який спосіб це здійснюється?
• Поясніть чому шкідливо носити тісне взуття, а в підлітковому віці - і взуття на високих підборах.

Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель. Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації 3 біології, або інші збірники завдань з біології, що мають відповідний гриф, з урахуванням вимог, що зазначені вище.

Оформлення атестаційної роботи (зразок)

Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу:

Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс початкової (основної) школи
учня (учениці) 4(9) класу
прізвище, ім'я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу:

Диктант
Тарас Шевченко

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р. Підписування роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.

Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.