учням 8 класу. будова нервової системи людини

x

Нервова система — цілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємопов'язаних нервових структур, яка спільно з гуморальною системою забезпечує взаємопов'язану регуляцію діяльності усіх систем організму та реакцію на зміну умов внутрішнього та зовнішнього середовища. Нервова система діє як інтегративна, зв'язуючи в єдине ціле чутливість, рухову активність та роботу інших регуляторних систем наприклад як ендокринна та імунна системи.

У більшості тварин нервова система складається з двох частин — центральної та периферичної. Центральна нервова система хребетних (зокрема людини) складається з головного та спинного мозку. Периферична нервова система складається з сенсорних нейронів, сукупностей нейронів, що називаються ганглії, та нервів, що сполучають їх між собою та з центральною нервовою системою.

Нерви залежно від складу їхніх волокон поділяють на чутливі, рухові і змішані. Чутливі нерви містять доцентрові волокна, рухові — відцентрові волокна, а змішані — обидва види нервових волокон. Багато нервів та їхніх розгалужень на периферії крім нервових волокон мають нервові вузли (ганглії). Вони складаються з нейронів, відростки яких входять до складу нервів, та їхніх розгалужень (нервові сплетення).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ Нервова система – головний механізм регуляції функцій організму Класифікація нервової системи Нервова система класифікується за будовою та за функціями. Функції нервової системи 1. Сприйняття зовнішніх і внутрішніх подразників і організація відповідних пристосувальних реакцій. Індивідуальне пристосування до умов зовнішнього середовища – поведінка: нервова система забезпечує організацію поведінки 2. Забезпечення взаємозв'язку органів і систем, узгодження та об'єднання їх функцій 3. Складає матеріальну основу психічної діяльності: мова, мислення, свідомість За функціями Соматична Вегетативна нерви сплетіння вузли симпатична парасимпатична метасимпатична Іннервація внутрішніх органів, залоз, гладких м’язів Іннервація органів, скелетних м’язів, шкіри За будовою Центральна Периферична Спинний мозок Головний мозок Спинномозкові нерви (31 пара) Черепно-мозкові нерви (12 пар) Будова нервової системи Нервова система складається з сірої та білої речовини. Сіра речовина – це скупчення тіл та дендритів нервових клітин, біла речовина – аксони нервових клітин Структурною і функціональною одиницею нервової системи є нервові клітини – нейрони, спеціалізовані на сприйнятті, обробці, збереженні і передачі інформації, об’єднані в нейронні ланцюги і нервові центри, що складають функціональні системи мозку. Рис. 1. Будова нейрона В залежності від функцій, які виконують нейрони, їх поділяють на 3 групи: Нейрон дендрити – короткі, розгалужені аксон – довгий відросток сприймають та передають інформацію до тіла тіло (сома) проводить інформацію до органів Нейрони Сприймаючі (чутливі, аферентні, рецепторні) Несуть імпульси до ЦНС (до нервових центрів) Виконавчі (еферентні) Несуть імпульси від ЦНС до виконавчих органів (ефекторів) Контактні (вставні, асоціативні) Здійснюють зв'язок між нейронами

учням 7 класу. розмноження тварин

Розмножуються хребетні статевим способом. Запліднення як зовнішнє, так і внутрішнє.

За способом зародкового розвитку хребетних поділяють на анамній (безщелепні, риби, земноводні) та амніоні (плазуни, птахи, звірі). Анамнії завжди розвиваються у воді; яйця мають невеликий запас поживних речовин, тому для цих тварин характерна личинкова стадія. В амніот розвиток відбувається без метаморфозу. Яйця багаті на поживні речовини, яких вистачає на живлення зародка протягом усього періоду ембріонального розвитку, або ж зародок живиться за рахунок материнського організму. Амніоти мають яйцеві та зародкові оболонки, що виконують захисну функцію, забезпечують можливість газообміну та обміну речовин.

Способи розмноження тварин

                                     Статеве                               Нестатеве

за участі статевих клітин                     без участі статевих клітин, у

                                                                результаті поділу або брунькування,

                                                                партеногенез

Статеві клітини

                                  Сперматозоїд                   Яйцеклітини

чоловіча рухлива статева клітина, у         нерухома жіноча статева клітина

якій розрізняють головку, шийку             кулястої форми цитоплазма якої

і хвіст                                                           містить запас поживних речовин

   Запліднення – процес злиття статевих клітин (гамет), в результаті чого утворюється зигота, при  цьому відновлюється диплоїдний набір хромосом. Із зиготи розвивається зародок.

Запліднення

                                             

                             Зовнішнє                                    Внутрішнє

самка відкладає яйцеклітини (ікру),             злиття гамет відбувається у

а самець поливає їх спермою                        статевих органах самки

риби, земноводні                                            черви, комахи, рептилії, ссавці

   Біологічне значення запліднення полягає в тому, що при злитті гамет відновлюється диплоїдний набір хромосом, а новий організм несе спадкову інформацію й ознаки обох батьків. Це збільшує різноманітність ознак організмів, підвищує їх життєздатність і пристосувальні властивості.

   Онтогенез – індивідуальний розвиток організму з моменту запліднення до природної смерті.

Періоди онтогенезу

 1)      ембріональний (ембріогенез)                  2)    постембріональний

починається з моменту запліднення         починається після виходу організму

і закінчується народженням організму    з яйця або утроби матері, тобто після

                                                                      його народження, коли організм

                                                                      здатний існувати самостійно

   Ембріогенез поділяється на етапи:

-         дроблення; основною відмінністю дроблення від звичайного поділу є те, що клітини, які утворюються, не збільшуються в об’ємі, не ростуть, а тільки збільшується їх кількість. Дроблення відбувається завдяки поживним речовинам яйцеклітини. Дроблення закінчується утворенням бластули;

-         гаструляція; в результаті утворюється два шари клітин (зовнішній шар –  ектодерма, внутрішній шар – ентодерма) і вторинна порожнина з отвором – бластомером;

-         утворення трьох зародкових листків (середній шар мезодерма);

-         органогенез; із зародкових листків розвиваються всі тканини й органи: з ектодерми – шкірні покриви, нервова система, органи чуттів; із ентодерми – травна система, печінка, підшлункова залоза, легені; із мезодерми – хрящовий і кістковий скелет, м’язи, кровоносна система, нирки, статеві залози.

 Закріплення матеріалу

Розгадування кросворду «Розмноження»

1.     Перша стадія ембріогенезу (дроблення)

2.     Запліднена яйцеклітина (зигота)

3.     Чоловіча статева клітина (сперматозоїд)

4.     Середній шар клітин (мезодерма)

5.     Внутрішній шар клітин (ентодерма)

6.     Індивідуальний розвиток організму від запліднення до смерті (онтогенез)

7.     На етапі гаструляція утворюється вторинна порожнина з отвором – бластомером.

8.     Зовнішній шар клітин (ектодерма)

9.     Розвиток організму з моменту запліднення до народження (ембріогенез)

10. Форма нестатевого розмноження (брунькування)

11. Жіноча статева клітина (яйцеклітина)

 Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання.

2. Підготувати міні-проект: Турбота про потомство.

3. розгляньте малюнки, визначіть класи тварин та особливості розмноження, що є характериними для кожної категорії.

  

учням 6 класу. водорості.

  

Водорості — поліфілетична група організмів, які об'єднані за такими ознаками: наявність фотосинтетичних пігментів, що визначають їх різноманітне забарвлення, та здатність до оксигенного фотосинтезу. Окрім того, до водоростей додають деякі безкольорові організми, що вторинно втратили фотосинтетичні пігменти (теорія ендосимбіозу) та, відповідно, здатність до фототрофного живлення, проте мають з водоростями близьку генетичну спорідненість. Деякі водорості здатні до гетеротрофії, як осмотрофно (поверхнею клітини), так і шляхом активного захоплення їжі (деякі евгленові, динофітові). Розміри водоростей коливаються від мікрону (більшість одноклітинних водоростей) до 40 м (Бурі водорості). Талом — вегетативне тіло водоростей, може бути як одно- так і багатоклітинним. Серед багатоклітинних є й одноклітинні (наприклад, спорофіт бурих водоростей). Серед одноклітинних є колоніальні форми — певна парна кількість клітин, що з'єднані між собою через плазмодесми або оточені загальним слизом.

Серед водоростей на сьогодні описано понад 60 тис. видів, разом з тим очікуване різноманіття за оцінками різних авторів знаходиться в межах 500 тис. — 10 млн видів. Об'єднують водорості у різну кількість видів. Але у всіх системах один відділ — синьозелені водорості (Ціанобактерії) — належить до прокаріот, решта — до еукаріот.

Зелені водорості. Близько 20 тис. видів зелених водоростей поширені переважно у прісних водоймах та на зволожених ділянках суходолу. Серед пігментів, що знаходяться в хроматофорах, у клітинах переважає хлорофіл, який надає їм зеленого забарвлення. Широко розповсюджені такі види зелених водоростей: хламідомонада, хлорела, вольвокс, спірогіра, улотрикс. Одноклітинні водорості хламідомонада і хлорела мають целюлозну оболонку, цитоплазму, ядро, чашоподібний хроматофор, але між ними є суттєві відмінності. Вольвокс живе у прісних водоймах, це колоніальна водорість. Має ви­гляд невеликих (до 2 мм) кульок. Колонії вольвоксу складаються з великої кількості клітин (до 20 тис.), кожна з яких подібна до хламідомонади, усередині колонія заповнена драглистою речовиною. Розмножується вольвокс як статевим, так і нестатевим шляхом. Спірогіра та улотрикс — нитчасті  водорості, багатоклітинні. Улотрикс — прісноводна водорость, клітини якої розташовані в один ряд і мають здатність безперервно ділитися. Вегетативно улотрикс розмножується уривками нитки, нестатево — за допомогою чотириджгутикових гамет. Статеве розмноження здійснюється за участі дводжгутикових гамет. Спірогіра — нитчаста водорість, що утворює основну частину слизької твані у ставках. Клітина має оболонку, укриту слизом, велике ядро з ядерцем, «підвішеним» на цитоплазматичних тяжах, стрічкоподібний спірально закручений хроматофор і велику вакуолю. Вегетативне розмноження спірогіри відбувається уривками її ниток. Нестатеве розмноження відсутнє. Статевий процес — кон’югація — це злиття вмісту звичайних вегетативних клітин, а не особливих гамет. Відбувається статеве розмноження при погіршенні умов існування. Етапи кон’югації: 1 — дві нитки розташовуються паралельно; 2 — протилежні клітини утворюють вирости назустріч одна одній, наче міст; 3 — оболонки на кінцях виростів розчиняються; 4 — вміст однієї клітини перетікає у клітину навпроти і зливається з її вмістом, у результаті чого утворюється зигота. Зигота вкривається товстою оболонкою і переходить у стан спокою, у такому стані вона добре витримує замерзання, висихання. За сприятливих умов ядро зиготи поділяється на 4, у подальшому проростає тільки одне ядро в нитковидну водорість — спірогіру.

Діатомові, бурі та червоні водорості. Діатомові водорості — мікроскопічні одноклітинні або колоніальні, їх налічують близько 15 тис. видів. Живуть у солоних і прісних водоймах, на ґрунті. Будова оболонки діатомових водоростей своєрідна: вони мають панцир із сполук кремнію. Він складається з двох половинок, які налягають одна на одну, як кришка на коробку. Панцирі мають щілини, крізь які здійснюється обмін речовин із довкіллям. Хроматофори цих водоростей мають світло-жовте забарвлення, бо, крім хлорофілу, мають і бурі пігменти. Бурі водорості. До відділу належать переважно морські багатоклітинні водорості, їх налічують близько 15 000 ви­дів. Ці водорості запасають особливу речовину — ламінарин. Слань бурих водоростей забарвлена у жовто-бурий ко­лір — в їхніх клітинах, окрім хлорофілу, є коричневі та жовті пігменти. За розмірами во­ни сягають від кількох сантиметрів до десятків метрів (ма­кроцистіс має довжину 60 м). Ламінарія, або морська капуста, — одна з найвідоміших бурих водоростей переважно холодних морів Світового океану. Вона має ризоїдальну частину слані, якою кріпиться до поверхні дна, видовжений «стов­бурець» і листоподібну частину пластинчастої форми. Розмножується ламінарія нестатево за допомогою джгутикових зооспор і статевим способом за допомогою гамет. Для ламінарії характерне чергування статевого та нестатевого поколінь у життєвому циклі, з чіткою перевагою нестатевого покоління (спорофіту; від гр. спора та фітон — рослина), тобто рослин, що утворюють органи спороношення. Саргасум — рід бурих водоростей, різні види яких або зростають на дні мілководь морів, або пасивно плавають біля поверхні води, утворюючи великі скупчення (Саргасове море на південь від Бермудських островів). У Чорному морі зростає бура водорість цистозіра. Червоні водорості (багрянки). Подібно до бурих водоростей, це виключно багатоклітинні організми. Живуть багрянки переважно в теплих морях. Усього відомо 4000 видів. Червоні водорості мають хлорофіл, а також червоні, синюваті і жовті пігменти. Їх сполучення у різних видів зумовлює різні кольори цих водоростей. Червоні пігменти дозволяють уловлювати слабке світло на глибині 200 м. Вони єдині серед водоростей живуть на таких глибинах у морях. Червоні водорості запасають багрянковий крохмаль — речовину, за хімічною будовою подібну до глікогену (сполука, що запасається в організмі тварин). Розмножуються багрянки вегетативним, нестатевим і статевим способами. У їхньому життєвому циклі спостерігається чергування поколінь і повна відсутність рухливих стадій (джгутиків немає). Це ставить червоні водорості на особливе місце серед водоростей.

джерело : вікіпедія

акція "збережемо первоцвіти криворіжжя"

З 2 по 7 квітня в школі проходила всеукраїгська акція по збереженню первоцвітів. Учні 7-8 класів підготували буклети,ь газети, вірші, присвячені цим рослинам. Що це за рослини, де і коли вони квітнуть, чому та від кого їх потрібно охороняти? багато рано на весні квітів знаходяяться на межі зникнення через збір на продаж і кууючи такі букети - ми співучасники знищення рослин.була проведена вікторина серед учнів 7-х класів: "Первоцвіти - хто вони?", учні 11 класу підготували листівки - заповідні території криворіжжя", міні захист проектів учнями 7-Б класу "Шануємо квіти".