тема уроку. мікроскопічні гриби. 6 клас

  інструкція для роботи.

1. не всі гриби мають звичний для нас вигляд. сьогодні мова піде про незвичні гриби. читаємо п.52.

2. ознайомлюємося із будовою дріжжів. розглядаємо мал. його будови. під мал. знаходимо опис відміни гриба від іншиз грибів - шапинкових. знаходимо опис живлення гриба.

3. читаємо пункт про шкідливі та корисні дріжжі. як людина використовує ці особливості.

4. розглядаємо мал.229. таку цвіль ви бачили на хлібі. як вона називається. коли утворюється? 

5. синє-зелену плісняву утворює гриб пеніцил. чи бачили ви його на хлібі? прочитайте про його властивості. зверніть увагу на конідії. розгляньте їх на мал.231. антибіотики це - 

6. прочитайте про темно-сіру плісняву, що викликається аспергілом. вона небезпечна.

7. випишіть у зошит значення цих грибів. як захистити себе та продукти від руйнування грибами?

8. вивчити п.52. скласти 10 запитань і відповідей до параграфа письмово.

САПРОТРОФНІ - ЦВІЛЕВІ ГРИБИ

Мета: ознайомити учнів із цвілевими грибами, розкрити характерні ознаки будови та життєдіяльності сапротрофних цвілевих грибів, поширення та середовище існування; розкрити значення цвілевих грибів.

Основні поняття та терміни: цвілеві гриби, мукор, пеніцил, антибіотики, біла цвіль.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Цвілеві гриби. Середовище існування.

Цвілеві гриби — це група грибів, гіфи яких утворюють наліт на субстратах рослинного і тваринного походження, їхня грибниця пронизує субстрат, руйнує його.

Цвілеві гриби оселяються на субстратах із високим вмістом органічних речовин. Середовище існування: перегній, волога деревина, продукти харчування (хліб, овочі, фрукти), виділення тварин.

Представники:

мукор — біло-сірий пушок на хлібі, варенні;

пеніцил — сизо-зелений наліт на продуктах, кінському гної;

хатній гриб — поселяється на вологій деревині.

Живляться цвілеві гриби, розкладаючи ті субстрати, на яких вони зростають.

Розмножуються вегетативно і нестатево (спорами).

2. Характерні особливості мукора, або білої цвілі.

Мукор оселяється на харчових продуктах.

Одноклітинний багатоядерний гриб.

Міцелій розгалужений, без перегородок. Одні з розгалужень клітини занурюються в субстрат, забезпечуючи споживання поживних речовин. Інші відгалуження піднімаються над субстратом. Вони закінчуються кулястими розширеннями (спорангіями).

3. Характерні особливості пеніцилу. 

Пеніцил:

— багатоклітинний організм;

— клітини одноядерні;

— міцелій розгалужений. Одні відгалуження грибних ниток занурюються в субстрат, забезпечуючи споживання поживних речовин. Інші відгалуження піднімаються над субстратом, утворюючи розгалуження — спорангій у вигляді китиці, де формуються спори пеніцилу.

4. Значення цвілевих грибів у природі та житті людини. 

Антибіотики — це сполуки, які вбивають або гальмують ріст і розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

IV. Домашнє завдання. Вивчити § підручника.

вплив людини та її діяльності на екологічні системи. екологічна етика. 7 клас

інструкція для опрацювання

1. читаємо текст п.52.

2. читаємо пункт - вплив людини на організм-. чи згодні ви з твердженням про те, що в пироді не існує шкідливих та корисних тварин. 

3. екологічна етика - це ... .   вона впроваджує збільшення поваги до природи. проаналізуйте своє відношення до природи. знайдіть дату 24 квітня. що відзначають у цей день?

4. ознайомтесь з основними принципами етики в живій природі. як ви вважаєте, чи є в них лишні пункти? а які добавили б ви?

5. екоетичний ідеал. що це? як ви вважаєте, наше суспільство близьке чи далеке до цього?

6. домашнє завдання. вивчити п.52. письмово дайте відповіді на запитання 3--4 с.201

Урок - конспект. ВПЛИВ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЕКОСИСТЕМИ. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА 

Мета уроку:

•учні повинні знати : негативний вплив людини на живі організми та на окремі екосистеми; про Всесвітню стратегію охорони природи

• учні повинні вміти: знаходити взаємозв'язки між об'єктами вивчення та вміння аналітично мислити для збереження біорізноманіття; розвивати екологічне мислення щодо аналізу господарських рішень; практичні дії людини по забезпеченню екологічно характеризувати стабільного суспільства.

• учні повинні мати уявлення про: розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують; екологічну етику

ІV. Вивчення нового матеріалу. 

Словник:

Екологія – наука про взаємозв’язки організмів з довкіллям.

Антропогенний фактор – вплив діяльності людини на стан біосфери.

Біосфера – особлива частина Землі, населена живими організмами.

“Червона книга ” – це державний документ про сучасний стан видів тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення та заходи щодо їхнього збереження.

1. Природоохоронне законодавство України.

 Правова база – Конституція України (1997р)

 Закон України про охорону навколишнього природного середовища(1991р)

 Закон України про тваринний світ. (1993р) Закон України про рослинний світ.

 Закон України про охорону атмосферного повітря (1992р)

 Кодекс України про надра.

 Водний, Земельний та Лісовий кодекси України.

2..Екологічна етика 

Екологічна етика — це галузь знань, яка об’єднує різні дисципліни та займається моральними аспектами ставлення людини до природи. Головною метою екологічної етики є збільшення поваги до природи й обмеження прав людини щодо природи. Засновниками екологічної етики є  німецький лікар Альберт Швейцер та американський еколог Олдо

Леопольдо.

«Етика - це безмежне розширення відповідальності по відношенню до всього існуючого»,- висловив думку Альберт Швейцер

VII. Повідомлення домашнього завдання. вивчити п.52

біосфера як цілісна система. захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища. 9 клас.

інструкція для опрацювання.

1. читаємо текст параграфа 56-57.
2. в чому проявляється вплмв людини на зміни біосфери.
3. чому природні ресурси обмежені?. як їх класифікують у географії? знайдіть відповідь на запитання: чому будь яке вилучення це - руйнування?
4. зверніть увагу, що руйнування біосфери, це і забруднення повітря, вод, грунтів. що саме з ними відбувається?
5. чому відбувається зменшення біорізноманіття. знайдіть в тексті інформацію про україну.
6. прочитайте пункт про охорону природи. на які питання потрібно звернути увагу державі? знайдіть відповіді.
7. біосфера. розвиток вчення вернадським. випишіть із тексту складові біосфери.
8. прочитайте пункт про живу речовину. знайдіть її визначення.
9. чи однаковий розподіл живої речовини по земній поверхні? знайдіть інформацію в тексті - від чого він залежить?
10. живі системи відрізняються безліччю хімічних реакцій. в сукупності - це біохімічні цикли.
зверніть увагу, що зелені рослини утворюють первинну продукцію, якої набагато більше.
вторинна продукція утворюється в результаті її переробки тваринами.
11. колообіг можна скласти для кожного хімічного елемента. але розгляньте його на прикладі води. він вам знайомий із курсу природознавства. (мал.36.2)
12. як відбувається перетворення енергії в біосфері. чи вся енергія, що доходить до поверхні землі, засвоюється. знайдіть відповідь.
13. домашнє завдання. вивчити п.56-57. письмово відповісти на запитання 1-5 після п.56.

короткий конспект уроку.

Мета: ознайомити учнів із поняттям «біосфера», загальною характеристикою біосфери; розвивати в учнів логічне і критичне мислення, пам’ять, навички самоосвіти; формувати навички пошукової роботи з текстом, уміння узагальнювати інформацію і робити висновки; виховувати почуття цінності життя кожного живого організму, екологічну свідомість.
ІV. Вивчення нового матеріалу

Біосфера (від греч. bbs - "життя", spbaira - "куля") - одна з оболонок (сфер) Землі, склад і енергетика якої в істотних своїх рисах визначені роботою живої речовини.
Термін «біосфера» введений Э. Зюссом в 1875 р., в результаті робіт В. І. Вернадського цей термін став означати усю ту зовнішню область планети Земля, в якій не лише існує життя, але яка в тому або іншому ступені видозмінена або сформована життям. Біосфера включає атмосферу, гідросферу, літосферу. Область сучасного мешкання живих організмів охоплює в середньому 1217 км - дещо менше на суші, більше в океані. Сфера випадкового попадання організмів і біогенних елементів коливається до 4050 км.

Нижня межа біосфери в середньому лежить на глибині 3 км від поверхні суші і на 0,5 км нижче дна океану, хоча у бурових свердловинах живі мікроорганізми виявлені на глибині 4 км, а мікробіологічні залишки - до 7 км. В "чорних курцях" - виходах термальних вод на дні океану на глибинах в 3 км при тиску близько 300 атм (34 107 Па) виявлені живі організми при температурі 250 З (з підвищенням тиску при t > 100 З вода не кипить). Рослини піднімаються в гори до висоти близько 5 км. Далі царює вічний холод, але життя тут жевріє - мешкають деякі павукоподібні і мікроорганізми. Верхня межа біосфери знаходиться на висоті 2025 км на рівні озонового шару, що захищає усе живе від жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Вище випадково залітають тільки спори грибів, бактерій.
В екології одним з найбільш важливих питань є співвідношення між складністю (різноманіття видів) і стійкістю (надійність) біотичних угрупувань і екосистем.
Виходячи з вищенаведених узагальнень, можливо сформулювати принцип (робочої) надійності: ефективність екосистеми, її здатність до самовідновлення і саморегуляції (в межах природного коливання) залежать від її положення в ієрархії природного утворення, ступеню взаємодії її компонентів і елементів, а також від приватної пристосованості організмів (розміри, термін життя, швидкість зміни поколінь, відношення продуктивності до біомаси і таке інше), що складають біомасу екосистеми.

- Принципи збереження стійкості й еволюційних змін екосистем
- Принцип достатнього видового біорізноманіття біосфери.
- Принцип авторегуляції біорізноманіття в біосфері.

Біосфера “прагне” до підтримки такого рівня біорізноманіття, який необхідний при існуючій мінливості умов на планеті, обумовленої зовнішніми (геологічними й астрофізичними) впливами. Саме тому зростання біорізноманіття варто розглядати як основний шлях еволюції екосистем

Характерною рисою екосистем України є те, що більшості з них властивий просторовий, а не локалізований характер забруднень. При цьому природне середовище нерівномірно забруднене в масштабах регіону чи області. Завдяки своїй еластичності система зберігає здатність повертатися у початковий стан після припинення дії анропогенних навантажень.
У своїй концепції екологічного ризику ми виходимо з того, що цей ризик створюється постійною присутністю в навколишньому середовищі потенційно небезпечних для здоров'я й безпеки людини техногенних сполук. При цьому вважається, що заходи, спрямовані на запобігання загроз з боку техногенних чинників, не усувають повністю ризик, а зводять його до мінімальної величини .

V.домашне завдання вивчити п.56-57

Захист і збереження біосфери , основні заходи щодо охорони навколишнього середовища

Відео YouTube   ‪5 хвилин‬

застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції. сучасна біотехнологія та її основні напрямки. 11 клас

інструкція для опрацювання

11. ознайомлюємося із змістом параграфа 48-49.
2. виписуємо поняття клітинної інженерії, клонування тварин та рослин. виявляємо значення стовбурових клітин. уважно розглядаємо мал.48, що ілюструє використання стовбурових клітин.
3. виписуємо визначення генетичної інженерії. визначаємо, чим вона відрізняється від клітинної. чому використання данного методу викликало багато суперечок? знаходимо відповідь. а ваше ставлення до цього?
4. що являють собою генетично модифіковані організми? для чого їх використовують? ознайомтесь уважно із малюнком, який допомогає зрозуміти механізм створення ГМО.
5. прочитайте, де сьогодні використовують гмо. яке їх значення в різних галузях господарства?
6. усно дайте відповіді на запитання 1-5.
7. визначаємо поняття генна терапія. розглядаємо мал.49, який допомагає зрозуміти цей напрям.
8. які лікарські препарати отримують та яким чином. читаємо пункт -виготовлення лікарських препаратів-.
9. читаємо пункт про етичні проблеми. чому вони виникають?
7. домашнє завдання. вивчити п.48- 49. письмово відповісти на питання 6-8 на с.187.

конспект уроку. Мета:

− освітня: ознайомити учнів з основними напрямками сучасних біотехнологій, їхніми потенційними можливостями; розглянути особливості створення химерних і трансгенних організмів, з’ясувати мету їх створення та можливі наслідки вживання ГМП; значення трансгенних організмів в природі та для життя людини;
− розвивальна: розвивати вміння застосовувати раніше отримані знання; сприяти формуванню логічного та
критичного мислення, власної точки зору, вміння аналізувати інформацію, виділяти головне і робити висновки;
− виховна: виховувати раціональне ставлення до використання живих організмів людиною, сприяти зацікавленості учнів даною темою.
Базові поняття й терміни: біотехнології, селекція, клітинна інженерія, генна інженерія, химери, трансгенні організми, клон, ГМО, ГМП.

Хід уроку
V. Етап засвоєння нових знань
                   План викладу матеріалу
1. Поняття «біотехнології». Історія її розвитку
2. Сучасні напрямки біотехнологій
3. Химерні організми
4. Трансгенні організми. ГМО

Біотехнологія (від грец. bios — життя, techne — мистецтво, майстерність і logos — слово, навчання) — це процес використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві.
Біотехнологія — це комплекс фундаментальних і прикладних наук, технічних засобів, спрямованих на одержання і використання клітин мікроорганізмів, тварин і рослин, а також продуктів їх життєдіяльності: ферментів, амінокислот, вітамінів, антибіотиків та ін.

Середина ХІХ ст.: завдяки роботам Луї Пастера доведено зв’язок процесів шумування з діяльністю мікроорганізмів; традиційна біотехнологія одержує наукову основу. На початку XX ст., коли, здавалося б, людина навчилася отримувати від природи все, що можна, виникла нова наука — генетика. Проте минуло майже 50 років, доки її результати почали приносити користь. Свідомим поєднанням випадкових спадкових змін (мутацій) людина навчилася створювати все досконаліші сорти і породи, а також різновиди (штами) корисних мікроорганізмів,
на основі яких виникла мікробіологічна промисловість. 40-50-ті роки ХХ ст.: здійснено біосинтез пеніцилінів методами ферментації; починається ера антибіотиків, яка дає поштовх розвитку мікробіологічного синтезу і
створенню мікробіологічної промисловості. 60-70-ті роки ХХ ст.: бурхливий розвиток клітинної інженерії. У 50-х роках нашого століття виникла нова наука — молекулярна біологія, а ще через 20 років на її основі — генна інженерія. 1972 р.: групою П. Берга в США створено першу гібридну молекулу ДНК in vitro. Всього 10 років знадобилось генній інженерії, щоб дати біотехнології нову зброю: принципову можливість свідомо створювати організми, які б
продукували сполуки і здійснювали процеси, необхідні людині. Тобто можна стверджувати, що виникла нова біотехнологія, яка обіцяє людині небувалий прогрес.
Термін «біотехнологія» вперше використав угорський вчений Карл Ереки в 1919 році для позначення процесів, в яких продукти отримують за допомогою живих організмів, а поширюється він з 1970-х років. Із цього часу біотехнологія
нерозривно пов’язана з молекулярною і клітинною біологією, молекулярною генетикою, біохімією і біоорганічною хімією. Коли кажуть про нову біотехнологію, то мають на увазі генетичну і клітинну інженерію, які створили можливість переробки спадкового апарату організмів. За стислий період свого розвитку (30 років) сучасна біотехнологія не тільки домоглася істотних успіхів, але і продемонструвала необмежені можливості використання організмів і біологічних процесів у різноманітних галузях виробництва і народного господарства.

Сучасні напрямки біотехнологій
Промислова мікробіологія – використання мікроорганізмів у різних галузях промисловості. Наприклад, перетворення парафінів у кормовий білок у результаті життєдіяльності мікроорганізмів, виробництво антибіотиків та інших лікарських речовин. Інженерна ензимологія – одержання і використання чистих ферментів і ферментних препаратів.
Генна інженерія – прикладна галузь молекулярної генетики та біохімії. Завдання генної інженерії – розробки методів перебудови геномів організмів.
Клітинна інженерія – галузь біотехнології, у якій застосовують методи виділення клітин з організму і перенесення на штучні поживні середовища, де продовжується їх життєдіяльність.
Завдання клітинної інженерії:
а) Отримання соматичних клітин різних видів, створення культурних клітин (тканин) для отримання цінних речових.
б) Клонування організмів – перспективний напрям клітинної інженерії.
Клоном (від грец. клон — гілка) називається сукупність клітин або особин, що виникли від спільного предка нестатевим шляхом.
в) Гібридизація соматичних клітин — напрям досліджень клітинної інженерії. Гібридизація дає можливість створювати препарати, що підвищують стійкість організму проти різних інфекцій, лікувати ракові захворювання.
Ембріональна інженерія — галузь, що займається штучними змінами рганізмів у ході зародкового розвитку. Ембріональна індукція — взаємовплив частин зародка під час його розвитку (можна змінювати розвиток певних частин зародка в напрямі, який цікавить дослідників).
Химерні організми
Химерами називають організми або їх частини, що складаються з генетично різнорідних тканин. Уперше цей термін застосував німецький ботанік Г. Вінклер
Сучасні напрямки біотехнології
1. Генна інженерія. 2. Інженерна ензимологія. 3. Промислова мікробіологія. 4. Клітинна інженерія. 5. Ембріональна
інженерія

Розрізняють кілька типів химерних організмів:
• химери мозаїчні (гіперхимери) — у них генетично різні тканини утворюють тонку мозаїку;
• химери векторіальні — у них різнорідні тканини розташовані великими ділянками;
• химери периклінальні — тканини з різними генотипами лежать шарами один над одним;
• химери мериклінальні — їх тканини складаються із суміші секторіальних і периклінальних ділянок.
Химери можуть виникати в результаті щеплень рослин і під впливом мутацій соматичних клітин. Компоненти химер можуть відрізнятися один від одного генами ядра, числом хромосом або генами пластид чи мітохондрій. Химерні
організми досить часто використовуються в наукових дослідженнях. Принцип одержання химер зводиться головним чином до виділення двох чи більшої кількості ранніх зародків та їхнього злиття. У тому випадку, коли в генотипі зародків, використаних для створення химери, є відмінності за рядом характеристик, удається простежити долю клітин обох видів. З допомогою химерних мишей було, наприклад, розв’язане питання про спосіб виникнення в
ході розвитку багатоядерних клітин поперечносмугастих м’язів. Вивчення химерних тварин дозволило розв’язати чимало проблем, і в майбутньому завдяки застосуванню цього методу з’явиться можливість розв’язувати складні питання генетики й ембріологі
Трансгенні організми. ГМО
Трансгенними називають рослини і тварин, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми. їх отримують, використовуючи методи генної інженерії. Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та в дослідженнях у галузі молекулярної біології.
Перші генетично модифіковані організми, одержані з допомогою методів молекулярної біології, з’явилися на світ лише у 80-х роках XX століття. Вчені зуміли змінити геном рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших
рослин, тварин, риби й навіть людини. Перший трансгенний організм (миша) був одержаний Дж. Гордоном зі
співробітниками 1980 р. На початку 90-х років у Китаї було проведено перше комерційне випробування генетично модифікованих сортів тютюну й томатів, стійких до вірусів. А 1994 р. в США вперше надійшли в торговельну мережу
продуктів харчування плоди генетично змінених томатів зі скороченим строком дозрівання.

В Україні, незважаючи на заборони, вже вирощують трансгенну сою, трансгенну картоплю, трансгенний ріпак, кукурудзу, почали вирощувати генетично модифіковані буряки. У Росії інтенсивно розробляють генетично
модифіковані рослини, створено нові сорти картоплі з модифікованими генами, а також нові трансгенні буряки з метою видалення небажаних вторинних продуктів типу рафінози, інвертного цукру та декстрину. В Україні 30-40 % вирощуваної сої є генетично модифікованою. Близько 300 мільйонів жителів США і понад 1 мільярд жителів Китаю вживають ГМО без явних шкідливих наслідків для організму. У США методами генної інженерії одержано покращені сорти сої, пшениці, томатів. Нові сорти сої вирізняються підвищеним умістом сахарози, яка позбавляє продукт неприємного «бобового» присмаку. Одержано оливкоу олію з ідвищеним умістом олеїнової кислоти.
ГМО слід упроваджувати з великою обережністю, особливо якщо країна розташована в центрі походження і поширення рослини. Так, соя в дикому стані росте на Далекому Сході, і там може статися перезапилення. Але для України перенесення генів у природних умовах узагалі не актуальне. Тут майже немає иких родичів культурних рослин, адже ми харчуємося лише неаборигенними культурами. Для нас принциповим є розв’язання іншої проблеми: чи стануть дикорослі рослини бур’яном, стійким до гербіцидів? Вважають, що в нас актуальним може бути лише питання з цукровим буряком, адже в нього ефективне перенесення пилку вітром досягає шести кілометрів.

Питання про перспективу використання генної інженерії під час вирощування сільськогосподарської сировини продовжує викликати серйозні суперечки серед дослідників і широких верств споживачів. Серед позитивних
аргументів — підвищена врожайність, екологічні переваги, захист від шкідників. З іншого боку — невпевненість у безпечності нових технологій. Негативний вплив трансгенних рослин, стійких до шкідників, на нецільові організми можливий завдяки наявності в організмі згаданих рослин біологічно активних речовин (інсектициди, фунгіциди та ін.). Вплив цих речовин може бути прямої або опосередкованої дії через трофічні ланцюги.

VI. Етап закріплення вивченого матеріалу
Дати відповіді на питання:
1. Які організми називають химерними?
2. Як вчені одержують трансгенні організми?
3. Які генетичні методи широко використовують у селекції?
4.Чому потрібно постійно проводити подальшу селекцію давно одомашнених
організмів?

домашнє завдання вивчити параграф підручника.

Сучасна біотехнологія та її основні напрямки

Відео YouTube   ‪6 хвилин‬

тема уроку. практична робота №5. "розпізнавання істівних та отруйних грибів". 6 клас

інструкція для роботи

1. вивчаємо текст підручника п.50-51.
2. читаємо про первинні та вторинні отруєння. вивчаємо мал.218.
3. на с.227 знаходимо отруйні гриби та вивчаємо їх назви. виписуємо їх симптоми. запамятовуємо .
4. на мал.219 розглядаємо  зовнішні ознаки найнебезпечніших грибів. знаходимо у тексті інструкцію про першу медичну допомогу. вивчаємо її.
5. знайомимося із основними їстівними та неїстівними грибами. чому їх ділять на категорії.
6. знайдіть у тексті гриб, що занесений до червоної книги україни.
7. дайте усно відповіді на запитання після параграфів.
8. письмово у зошиті виконайте практичну роботу. інструкцію до неї я наводжу у конспекті уроку.
9. домашнє завдання. вивчити п.50-51. письмово у робочому зошиті виконати практичну роботу.

конспект уроку.  ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

Тема. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.
Мета: показати різноманітність грибів, їх екологічне і практичне значення; ознайомити учнів із симптомами отруєння грибами; навчити надавати першу допомогу при отруєнні грибами.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Значення шапинкових грибів у житті людини та в природі.
Значення шапинкових грибів

У природі:
• редуценти (перетворюють органічні речовини на неорганічні);
• утворюють мікоризу 3 коренями вищих рослин;
• є їжею для тварин;
• завдяки мухоморам тварини позбуваються гельмінтів.
Для людини:
• продукти харчування (містять органічні речовини, вітаміни А, В1, В2, D, С, РР; залізо, калій, кальцій, фосфор, натрій, мідь, цинк, йод, марганець);
• джерело лікарських засобів (антибіотик клітоциклін);
• мають цілющі властивості (дощовик, білий гриб);
• можуть викликати отруєння (бліда поганка спричиняє смерть у 80—90 % випадків).
• уповільнюють ріст і розвиток ракових клітин (білий гриб).

2. Їстівні та отруйні гриби.

Їстівні (200 видів) Білий гриб, маслюк, хрящ, сироїжка, опеньок, лисичка, печериці та інші.
Отруйні бліда поганка, мухомор червоний, мухомор білий, чортів гриб, несправжні опеньки, гірчичний гриб, гнойовик та інші.
3. Ознаки отруєння грибами. Перша допомога потерпілому.

Ознаки отруєння з’являються через 30—40 хв, а іноді й через 14 днів. Смертельними отрутами грибів є: синильна кислота, фалін, аманітин, фалоїдини.
Перш за все від отрути грибів страждає нервова система, з’являються судоми, сонливість, болі в шлунку, блювота, холодний піт, пронос.

4. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів. Інструкція до практичної роботи.

Інструктивна картка

1. Розгляньте на малюнках підручника перечислені гриби. Пригадайте їхню будову. Знайдіть плодове тіло (шапинку і ніжку), грибницю. Порівняйте зовнішню будову, колір та форму різних шапинкових грибів.

Є  такі гриби: маслюк, хрящ, сироїжка, парасолька велика, лисисичка, бліда поганка, мухомор червоний, синяк, білий гриб, білий трюфель.

2. Розділіть запропоновані вам гриби на:

• їстівні___________________________________

• умовно їстівні_____________________________

• отруйні__________________________________

3. Порівняйте (попарно) подібні їстівні та отруйні гриби, встановіть ознаки за якими їх можна відрізнити. Дані запишіть у таблицю.

Назва (попарно) подібних грибів                 Ознаки, за якими вони відрізняються

1. Бліді поганки і печериці                            Бліді поганки схожі на печериці, але в блідої                                                                                  поганки нижній бік шапинки
                                                                      зеленкуватий, а в печериці — рожевий

2. Жовчний гриб і білий гриб

3. Лисички справжні та несправжні

4. Опеньок і опеньок сірчано-жовтий


5. Запишіть ще назви видів отруйних грибів, які поширені у вашій місцевості.

6. Які гриби називають умовно їстівними? Чи можна їх вживати у їжу.

7. Подумайте, у яких випадках їстівні гриби можуть викликати отруєння організму людини.

8. Сформулюйте висновки, в яких зазначте правила збирання грибів.

Отруйні гриби

Відео YouTube   ‪2 хвилини‬

поняття про сигнальні системи. память. мислення. свідомість. 8 клас.

інструкція для роботи. 

1. опрацьовуємо текст параграфа 49
2. складаємо схему сигнальних систем людини. підписуємо її.
3. слово є сигнальною системою тому що ... .
4. значення мови:  а)     б)    в)  ...
5. проявою вищої нервової діяльності є:  мислення (..які різновиди ..)    , уявлення,   емоції.   відчуття.  сприйняття.   увага,   зосередженність
6. до поняття свідомість входить ....  . розгляньте уважно мал.184. яку інформацію він вам дає?
7. опрацюйте письмово всі ключові терміни та поняття теми.
8. опрацюйте усно запитання після параграфа.
9. домашнє завдання. вивчитии п.49. письмово відповісти на питання творчі в кінці параграфа. 1). так звані "мауглі" виховані тваринами діти, які потрапили в людське суспільство після 5 років. вони зазвичай не здатні оволодіти людською мовою. чому?  2). порівняйте характеристики першої та другої нервової системи.

короткий конспект уроку вам на допомогу.

освітня мета: сформувати поняття про психічні процеси, що лежать в основі пізнання людиною навколишнього світу, про фізіологічні основи свідомості.
Основні поняття і терміни: свідомість, увага, відчуття, сприйняття, пам’ять.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи

III. Вивчення нового матеріалу.
1. Психічні процеси, що лежать в основі пізнання людиною навколишнього світу.
2. Свідомість як ставлення людини до навколишнього світу. Критерії свідомості. Учні записують критерії свідомості:
а) б)  в)  г)  д)
3. Фізіологічні основи свідомості. Роль півкуль головного мозку в процесах свідомості.
4. Основні форми свідомості.
5. Розвиток мови та її значення для мислення.
Міміка/жести → звуки → слова → мова і мислення.
6. Функції мовлення. Мислення — вища форма відображення мозком навколишнього світу.
7. Форми мислення. Розумові операції під час мислення.
8. Фізіологічні основи мовлення. Центри мовлення.
9. Інтегруюча роль кори великих півкуль в мовній діяльності. Здійснення мовних функцій людиною.

III. Закріплення знань учнів.
1. Перша сигнальна система.
1в. Опишіть дугу слиновидільного                                        11в.  Опишіть дугу слиновидільного
рефлексу на запах їжі у собаки рефлексу на запах їжі у людини. Зробіть загальний висновок.
2. Друга сигнальна система.
Опишіть дугу умовного слиновидільного рефлексу у людини на слово «лимон». Зробіть висновок.
3. У тварин так само, як і в маленької дитини, можна виробити умовні рефлекси на слова (наприклад, собака виконує накази хазяїна). Чи будуть накази хазяїна сигналами сигналів? Відповідь обґрунтуйте.
4. 1. Проаналізуйте поведінку оси амофіли, яка виконує такі дії:
а) будує нірку;  б) затягує паралізовану гусінь до нірки;  в) відкладає яйця;  г) маскує вхід до нірки.
Поведінка оси свідома, підсвідома чи несвідома? Чому? Обґрунтуйте.
5. Зі спостережень вчених відомо, що у певних випадках неусвідомлені сигнали, якщо вони принаймні один раз збіглися із сильними негативними емоціями, можуть через деякий час викликати непояснювальні, безпричинні хвилювання. Це: а) свідоме; б) несвідоме; в) підсвідоме. Чому виникало хвилювання? Відповідь обґрунтуйте.

IV. Домашнє завдання. Вивчити відповідну тему із підручника.
Поясніть такі факти.

а) У 1927 році в Індії в лігві вовка знайшли двох дівчаток, двох та семи років. Спочатку дівчатка рачкували. Старша через два роки навчилась стояти. А ще через шість років — ходити, але бігати на двох ногах так і не змогла. Мовлення у неї спочатку було цілком відсутнє. Після чотирьох років навчання вона знала лише шість слів, а через сім — 45 слів. Молодша через деякий час наздогнала в розвитку своїх ровесників.
б) У всіх випадках люди, що виросли серед тварин, не володіли мовленням і розвинутим мисленням. Цікавим був дослід подружжя Келлюа, який вони провели в 1932 році, виховуючи дитинча шимпанзе зі своїм шестимісячним сином. Дитина при спілкуванні з людьми розвивалась нормально, а шимпанзе не набув людських якостей.
в) Проаналізуйте свою поведінку, зробіть висновок, чого у вашій поведінці більше — свідомого, несвідомого чи підсвідомого?

Мова, навчання, пам'ять, мислення, свідомість

Відео YouTube   ‪16 хвилин‬



статеві клітини. особливості гаметогенезу у людини. 10 клас

інструкція для опрацювання

1. опрацьовуємо п.49.
2. виписуємо визначення статевого процесу. складаємо схему його різновидів.
3. визначаємо значення партеногенезу для організмів.
4. знайомимося із будовою статевих клітин людини. шукаємо подібності та відмінності. використовуємо мал.41.1 і 41.2.
5. що таке гаметогенез та чи однаковий він для різних типів клітин. шукаємо відповідь.
6. виписуємо в словник всі нові терміни та поняття, що зустрічаються вам у паранрафі. чи відомі були раніше деякі з них вам? коли ви з ними зустрічались?
7. на с.189 знаходиться інструкція до виконання лабораторної роботи 3. виконайте її.
8. домашнє завдання. вивчити п.49. опрацювати термінологію. виконати лабораторну роботу та надіслати звіт.

завдання для опрацювання.

1. ДПА2011. наведіть приклад статевого розмноження:
а) бінарний поділ бактерій б) партеногенез у деяких ящирок в) розмноження полуниці вусами г) розмноження
цибулі цибулинами.
2. ДПА2011. укажіть, яйцеклітини яких тварин можуть не містити жовтка:
а) вільноживучих тварин б) тварин, що ведуть паразитичний спосіб життя в) водних тварин г) тварин, що мешкають на суходолі.
3. ДПА2011. визначте назву особин тварин, у яких в одному організмі можуть утворюватись як чоловічі, так і жіночі статеві клітини:
а)дводомні, б) однодомні в) роздільностатеві г) гермафродити
4. ДПА2011. укажіть тип поділу і спосіб розмноження клітини амеби:
а) статевий, мітоз б) нестатевий, мітоз в) нестатевий, мейоз г) статевий. мейоз.
5. ДПА2011.  укажіть, від чого залежить кідькість жовтка в яйцеклітинах:
  а) від віку жіночої особини  б) від зміни умов навколишнього середовища  в) від умов, в яких розвиватиметься зарадок  г) від віку чоловічої особини.

конспект уроку. СТАТЕВІ КЛІТИНИ

Цілі уроку:
.освітня: сформувати знання про будову та функції статевих клітин; з'ясувати їхнє значення в житті живих організмів;
• розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити закономірності між будовою та функціями статевих клітин та їхніх частин;
• виховна: на прикладі спільних рис і особливостей статевих клітин людини і тварин виховувати розуміння єдності біологічних процесів у живих організмах.
Базові поняття і терміни: сперматозоїд, голівка, шийка, хвостик, акросома, яйцеклітина, жовток.
Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Будова сперматозоїда людини

Сперматозоїд складається з головки, шийки, тіла та хвоста. Середня довжина сперматозоїда людини — 55 мкм.
Головка овальної форми. Майже повністю занята ядром, що містить спадкову інформацію (одинарний набір хромосом, у тому числі статеву хромосому Х або Y), акросому з ферментами для руйнування оболонки яйцеклітини і полегшення проникнення сперматозоїда. Акросома є видозміною апарату Гольджі. Шар цитоплазми в голівці дуже тонкий.
У шийці міститься дві центріолі, АТФ та базальне тіло джгутика. Тіло сформоване мітохондріальною спіраллю — комплексом, який складають мітохондрії. Хвіст сформований щільними білковими фібрилами та оболонкою. Рух сперматозоїда відбувається переважно за допомогою джгутика.
Головні функції сперматозоїда: транспортування спадкового матеріалу до яйцеклітини; проникнення в яйцеклітину; запуск процесу утворення зародка.
Кількість сперматозоїдів дуже велика (до 60 млн у 1 см3), а самі вони дуже малі й рухливі така велика кількість потрібна для збільшення вірогідності потрапляння хоча б одного з них до яйцеклітини. Сперматозоїди, на відміну від яйцеклітин, не містять значної кількості цитоплазми і поживних речовин і тому можуть вироблятися в значній кількості.
Сперматозоїди утворюються в чоловічих статевих залозах — сім’яниках. З кожної первинної статевої клітини утворюється чотири сперматозоїди.

2. Будова яйцеклітини людиниф

Яйцеклітини більші за сперматозоїди і не здатні до самостійного руху. Діаметр яйцеклітини людини — 0,15 мм. Мають кулясту форму й оточені оболонками. Містять одинарний (гаплоїдний) набір хромосом, серед яких одну статеву хромосому Х. Мають запас поживних речовин у вигляді жовтка, який необхідний для розвитку нового організму.
Ззовні яйцеклітина оточена оболонками: жовтковою, прозорою і зовнішньою, що складається з фолікулярних клітин. Оболонки яйцеклітини виконують роль мембрани, через яку здійснюється обмін речовин, перешкоджають поліспермії під час запліднення, беруть участь у диханні й живленні зародка, захищають зародок від несприятливого впливу зовнішнього середовища.
Функції яйцеклітини: забезпечення передачі спадкової інформації від материнського організму нащадкам; забезпечення зародка поживними речовинами.

Яйцеклітини утворюються в жіночих статевих залозах — яєчниках. З первинної статевої клітини формується лише одна яйцеклітина, що вбирає весь запас поживних речовин, та три полярні тільця, що згодом зникають.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ .Опрацювати відповідний параграф підручника. Підготувати повідомлення «Сперматогенез», «Овогенез».

Статеві системи, особливості гаметогенезу у людини", 10 клас

Відео YouTube   ‪8 хвилин‬