середа, 7 вересня 2016 р.


  Викладання біології, екології та природознавства  за новими програмами в 2016/2017 навчальному році  
август-2016.docx


пʼятниця, 19 серпня 2016 р.


Завантажити: Лист МОН України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»
Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
методичні рекомендації
від 17.08.2016р. № 1/9-437

Біологія

У 2016/2017 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:
6-8 класи - Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664 
від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);
8  класи з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06 2012 р.;
9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;
9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;
10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.; 
Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 
7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;
5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Програми позбавлені поурочного поділу, вчителі можуть самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.
Особливості вивчення біології у  2016/2017 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія людини» вивчатимуть одночасно  як учні 8-х, так  і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами, що відрізняються структурою і підходами до вивчення біології людини.
Основна концептуальна ідея нової навчальної програми базується на реалізації функціонального підходу  до розкриття знань про людину: вивчення функції, а потім – будови, що сприяє формуванню поняття про організм людини як цілісну систему, створює проблемну ситуацію як він живе? та потребу в її розв'язуванні (встановлення причинно-наслідкових зв'язків). Тому рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати  системність його організації, функціонування в умовах соціального середовища, і зорієнтувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних та фізіологічних  знань у темах всього курсу. Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних  та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів, не переобтяжувати надмірною інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи.
Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на  курс біології 8 класу у формуванні здоров'язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення». «Дихання» темі «Транспорт речовин», «Розмноження та розвиток людини» темі  «Вища нервова діяльність». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму у такий спосіб спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я через оволодіння знаннями про здоров'я до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров'я людини від природних і соціальних факторів.
У «Вступі» продовжується формування загальнобіологічних понять: клітина, тканина, організм. Звертаємо увагу учителів на те, що у першій темі вивчаються тільки ввідні поняття про регуляторні системи організму людини, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформу­вати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах поняття про організм людини як цілісну систему на­повнюється конкретним змістом про функції та будову окремих органів та систем організму людини. За даними сучасної гістології тканини поділяють на чотири морфофункціональні групи: епітелії, тканини внутрішнього середовища, м'язові та нервова. Тому поняття сполучні тканини доцільно розширити поняттям тканини внутрішнього середовища, яке більш повно відповідає їх будові, локалізації та виконуваним функціям. До теми включено лабораторне дослідження «Ознайомлення з препаратами  тканин людини», яке вимагає від учнів лише вміння розпізнавати. Мікроскопічне дослідження тканин здійснюється у темах «Транспорт речовин», «Опора та рух».
У наступних темах  поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування  яких здійснювалось  в курсі біології 7 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності.
Розвиток понять про зв’язок організму з зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система» та  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи» під час виконання лабораторних досліджень та самостійного  дослідницького практикуму в межах тем. Доцільність  структурування навчального матеріалу обґрунтовується тим, що опану­вання поняттями фізіології нервової системи в учнів викликає труднощі і, з огляду на це, оптимальним є поступове формування їх впродовж вивчення попередніх тем. З іншого боку, засвоєння поняття регуляторної функції нервової системи значно полегшує засвоєння  основних понять теми «Регуляція функцій організму».
У темі «Вища нервова діяльність» розкривається соціальна сутність людини, психофізіологічні особливості її поведінки, діяльності, якостей особистості. Формування поняття «вища нервова діяльність» здйснюється у порівнянні вищої нервової діяльності людини і тварин і важлива для профілактики шкідливих звичок. Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, доцільно теоретичні положення розкривати вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами навчального закладу та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв'язки, нестандартні уроки. Звертаємо увагу, що  поняття про ретикулярну формацію мозку і рівні сприйняття інформації з програми вилучено.
Виокремлення теми «Регуляція функцій організму» з блоку знань про регуляційні системи має дидактичне значення в узагальненні про нервово-гуморальну регуляцію як основу цілісності організму. Поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему організму з програми вилучено.
Розкриваючи зміст теми «Розмноження та розвиток людини», учителю важливо спрямувати зусилля на формування поняття розвиток людського організму від процесу формування статевих клітин до природної смерті, акцентувати увагу школярів на ролі ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини. Для розвитку пізнавального інтересу та розуміння умов, що необхідні для народження здорової дитини, необхідно розкрити вплив факторів середовища та спосіб життя батьків на розвиток плода; необхідності збереження репродуктивного здоров’я для збереження чисельності людської популяції.
Оптимальному засвоєнню учнями навчального матеріалу сприятимуть лабораторні дослідження і дослідницький практикум, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей організму людини, організацію самоспостережень, профілактику захворювань.
Поглиблене вивчення біології одна із форм поглибленої підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологіч­них здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'яза­ної з використанням біологічних знань.
У зміст програми включено тему «Адаптація і виживання людини за екстремальних умов», спрямовану на поглиблення знань учнів про фактори навколишнього середовища та про взаємодію організму з навколишнім середовищем на прикладі організму людини.
Практична спрямованість програми забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт. Особливе місце у навчальному процесі відводиться дослідам, спостереженням, які рекомендується проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні екс­перименти та демонстрації мають знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи та спостережливості, заці­кавлювати до вивчення біології.
У процесі вивчення біології людини важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.
Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання  завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної істоти.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа») тощо.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-8 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013     № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Чинними залишаються методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з природознавства  у 5-х класах (лист МОН України від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі»), з біології у 6-7-х класах (додаток 1 відповідно до листів МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 «Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах», від 20.06.2015 № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах  у 2015/2016 навчальному році»), з біології у 9-11-х класах, з екології у 11-х класах залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років.

неділя, 17 квітня 2016 р.

Про затвердження орієнтовних вимог до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році
Наказ МОН № 94 від 08.02.16 року
Біологія
Атестаційна робота з біології укладається вчителем із завдань, що відповідають змісту і державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з таких розділів програми з біології для 7 - 9 класів: «Людина», «Біологічні основи поведінки людини» - 70 % завдань; «Рослини», «Гриби та лишайники», «Бактерії», «Тварини», «Організми i середовища існування» - 3O % завдань.
Елементи змісту атестаційної роботи: роль біології в практичній Діяльності людини; методи вивчення живих об’єктів (спостереження, опис, вимірювання, експеримент); ознаки організмів; особливості рослин, грибів, бактерій, тварин, їх значення у природі та використання у практичній діяльності людини; взаємодія різних видів в природі, правила поведінки в природі; будова рослинних і тваринних клітин; особливості організму людини, його будови та процесів життєдіяльності (тканини, органи і системи органів, процеси життєдіяльності, внутрішнє середовище, імунітет, нейрогуморальна регуляція процесів життєдіяльності, профілактика захворювань, правила здорового способу життя, надання першої допомоги).
До атестаційної роботи включаються завдання різних рівнів складності:
завдання на відтворення знань, які передбачають уміння розпізнавати типові біологічні об’єкти, процеси, явища; давати визначення основних біологічних понять; користуватися біологічними термінами і поняттями тощо;  завдання на застосування знань, які передбачають використання уміння описувати, характеризувати, порівнювати біологічні об’єкти, явища, процеси;  описувати і пояснювати результати експерименту, дані таблиць, графіків;  встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки;  використовувати знання у практичній діяльності.
Атестаційна робота має включати 75 % завдань на відтворення і 25 % завдань на застосування знань.  До атестаційної роботи включаються завдання різних типів: тестові завдання закритої форми (з однією правильною відповіддю, з кількома правильними відповідями, на встановлення відповідності); обов’язково включаються завдання відкритої форми (з короткою та розгорнутою відповіддю); пропонуємо, насамперед у класах з поглибленим вивченням біології, включати завдання, які передбачають здійснення аналізу діаграм, графіків, таблиць та завдання, в яких учням пропонується прочитати текст і використовуючи його зміст виконати завдання.
Приклад завдання з однією правильною відповіддю:
Діяльність дощових червив в екосистемах призводить до:


  • А пошкодження коренів рослин;
  • Б пригнічення розвитку ґрунтових організмів;
  • В підвищенню родючості ґрунту;
  • Г зменшенню кількості кисню в ґрунті


Приклади завдань з кількома правильними відповідями:
Укажіть ознаки, які характеризують підшлункову залозу:


  • 1) виробляє гормон інсулін;
  • 2) виробляє підшлунковий сік;
  • 3) виробляє гормон тироксин;
  • 4) виробляє шлунковий сік;
  • 5) залоза змішаної секреції;
  • 6) травна залоза.


Впишіть у текст пропущенні терміни із переліку, що зазначений нижче. Запишіть у текст цифри обраних відповідей.
Кров переносить від травної системи до клітини тіла . Від легень до тканин і органів кров транспортує ____. Кров переносить також _____ - речовини, які виділяються залозами внутрішньої секреції і забезпечують регуляцію діяльності організму.
Перелік термінів:


  • 1) кисень;
  • 2) імунна;
  • 3) ферменти;
  • 4) поживні речовини;
  • 5) гормони;
  • 6) вуглекислий газ.


Приклад завдання з короткою відповіддю:
  • Запишіть три складові частини аналізатора.
Приклади завдань з розгорнутою відповіддю:
  • При підвищенні температури середовища організм людини збільшує тепловіддачу. В який спосіб це здійснюється?
  • Поясніть чому шкідливо носити тісне взуття, а в підлітковому віці - і взуття на високих підборах.
Час, який відводиться на виконання атестаційної роботи, типи завдань та їх кількість в атестаційній роботі, кількість варіантів атестаційних робіт визначає вчитель. Для укладання атестаційних робіт учитель може використовувати збірники завдань для проведення державної підсумкової атестації 3 біології, або інші збірники завдань з біології, що мають відповідний гриф, з урахуванням вимог, що зазначені вище.
Оформлення атестаційної роботи (зразок)
Атестаційна робота оформлюється письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу:
Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс початкової (основної) школи
учня (учениці) 4(9) класу
прізвище, ім'я, по батькові у формі родового відмінка)
На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу:
Диктант
Тарас Шевченко
У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р. Підписування роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки.
Оформлення відповідей на завдання атестаційної роботи здійснюється учнем (ученицею) на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, що розробляється навчальним закладом. У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою і не зараховуються як правильні відповіді.


неділя, 20 березня 2016 р.

Блог вчителя біології : Портфоліо

Блог вчителя біології : Портфоліо
Погляди вчених на нервову систему: історичний аспект

Російський фізіолог І. М. Сєченов (1829-1905 ) підкреслював, що життя організму без зовнішнього середовища неможлива, що в наукове визначення організму повинна входити і середовище, що впливає на нього. Такому визначенню організму відповідає і його будову. Анатомічної структурою, що забезпечує певні взаємовідносини організму з зовнішнім середовищем, є нервова система, до складу якої входять і органи чуття (аналізатори). Крім того, нервова система виконує і іншу роль. Вона регулює роботу всіх частин організму.

Основна структурна одиниця нервової системи - нейрон. Ланцюг послідовно пов'язаних нейронів забезпечує сприйняття центральною нервовою системою організму різних подразнень, що йдуть ззовні або з нього самого, і її відповідь на ці роздратування. Шлях збудження від сприйняття роздратування до відповіді на нього, проходить через ланцюг нейронів, називається рефлекторною дугою, а даний процес - рефлексом.

І. М. Сєченов висловив положення, що всі акти свідомого і несвідомого життя за способом походження є рефлексами. Це висловлювання І. С. Сеченова було доведено І. П. Павловим (1849-1936), який створив вчення про умовні рефлекси. Грунтуючись на величезній кількості досліджень, І. П. Павлов показав, що нервова система, з одного боку, об'єднує роботу всіх частин організму, з іншого - пов'язує організм із зовнішнім середовищем. Він також стверджував, що нервова система володіє трофічної функцією, і припускав, що кожен орган має три нерва: чутливий, руховий і трофічний. В анатомічній літературі висловлюється припущення, що трофічна функція здійснюється руховими або симпатичними нервами.

Дані фізіології, медичної та ветеринарної клініки показують, що різні, навіть невеликі порушення в діяльності центральної нервової системи ведуть до розладу в стані організму. Вимкнення частини нервової системи веде до зупинки діяльності іннервіруємих нею органів, викликає паралічі, а поразка життєво важливих центрів нервової системи викликає швидку смерть тварини.

Виходячи з регулюючої ролі нервової системи в життєдіяльності організму, І. П. Павлов разом з найбільшим російським клініцистом С. П. Боткіним (1832-1889) створили нову концепцію в фізіології, що отримала назву «нервизм» . Під нервизмом розуміється напрям у науці, яке засноване на визнанні регулюючої ролі нервової системи в життєдіяльності всього організму.

У зв'язку із зазначеним вище значенням нервову систему хребетних умовно ділять на чотири відділи: центральний, периферичний, вегетативний і органи чуття.

Центральний відділ нервової системи, або центральна нервова система, складається з спинного мозку і головного мозку, що досягає у вищих ссавців найбільшого розвитку.
Гістологічно кора півкуль великого мозку влаштована тим складніше, чим вище організація тварини, чим різноманітніше його зв'язок з навколишнім середовищем. За участю кори головного мозку здійснюються складні умовні рефлекси. У корі півкуль відбувається аналіз і синтез збуджень, що надходять ззовні.

  Аналітична діяльність нерозривно пов'язана з органами почуттів, за допомогою яких сприймаються різні подразнення зовнішнього світу і трансформуються в збудження. Останнє по нервах і чутливим проводять шляхах досягає кори головного мозку, причому вплив різних агентів зовнішнього середовища сприймається різними ділянками кори. Так, в різних ділянках зорових часток великих півкуль сприймаються різноманітні зорові образи зовнішнього світу, в скроневих - звукові, в предцентральной звивині - тактильні і т. д., тобто зовнішній світ як би розкладається в корі головного мозку на складові частини.

  Однак так як окремі ділянки кори головного мозку з'єднуються один з одним за допомогою вставних асоціативних клітин, то відбувається цілісне сприйняття образів зовнішнього світу. Це синтетична діяльність кори. Чутливі зони кори пов'язані з руховими ділянками її. Завдяки цьому збудження з чутливих клітин переходить на рухові. Відростки останніх утворюють рухові шляхи і через рухові нерви прямують до еффекторним органів, тобто до м'язів або залоз.
Від головного мозку відходять дванадцять пар нервів - п.. П. cerebrales. Одні з них є чисто чутливими нервами, починаються на периферії і передають роздратування до відповідних центрів головного мозку. Інші, навпаки, виявляються чисто руховими, ефекторна-ми, нервами. Вони передають збудження від центрів, розташованих в головному мозку, на периферію. Нарешті, третій з черепномозкових нервів є змішаними, як і спинномозкові нерви, і в їх складі є як чутливі, так і рухові волокна. Майже всі че-репномозговие нерви, за винятком I і VIII пар, отримують симпатичні волокна від краниального шийного симпатичного вузла.

I пара. Нюховий нерв-п. olfactorius (рис. 283 - /) - чувстви вальний. Формується нейритах нюхових клітин, розташованих у слизовій оболонці нюхової області носової порожнини. Збираючись групами, нейрити утворюють нюхові нитки, що входять через продірявлену пластинку решітчастої кістки в нюхові, частки кінцевого мозку.

II пара. Зоровий нерв - п. opticus (II) - чутливий. Формується нейритах клітин сітківки ока. Проходить в черепну порожнину через зорове отвір. У жолобі перехрещення правий і лівий нерви утворюють перехрест зорових нервів, що входять в мозок в області проміжного мозку.

III пара. Окоруховий нерв - п. oculomotorius (III) - руховий. Відходить від ніжок великого мозку. З черепної порожнини виходить у рогатої худоби і свині через круглоглазнічное отвір, у коня і собаки - через очноямкову щілину і входить двома гілками в прямі м'язи очі-дорсальну, вентральную і медіальну, в косу вентральную м'яз ока і в м'яз, що піднімає верхню повіку. Він забезпечує рух очного яблука вгору, вниз, всередину і обертання в нижнебоковом напрямку.

IV пара. Блоковий нерв - п. trochleales (IV) - руховий. Виходить з переднього мозкового вітрила між ніжками великого мозку і мозкового моста. У рогатої худоби і свині він проходить через круглоглазнічное отвір, у коня і собаки - через очну щілину в очну ямку і розгалужується в дорсальній косою м'язі очі, забезпечуючи обертання ока в верхневнутреннего напрямку.

V пара. Трійчастий нерв-п. trigeminus (V) - змішаний. Це найпотужніший черепномозкової нерв. Відходить він мозкового моста. Загальний його стовбур, утворений двома окремими країнами (дорсальним - чутливим і вентральним - руховим), ще в черепній порожнині ділиться на три нерва: очноямковий, верхньощелепної інижнечелюстной. Кожен з них, в свою чергу, ділиться на ряд окремих нервів і гілок.
VI пара. Відвідний нерв - п. abdjcens (рис. 283-IV)-руховий, відходить від довгастого мозку позаду мозкового моста.
VII пара. Особовий нерв - п. facialis (VII) - змішаний. Він відходить від бічної поверхні довгастого мозку, виходить через лицьовій канал, розташований в кам'янистій кістки (рис. 291-5, 9). Смакові і секреторні його волокна доходять до грибоподібних сосочків мови і підщелепної і під'язикової залоз у складі язичного нерва (V пара). Рухові гілки лицьового нерва іннервують всю лицьову мускулатуру (губ, щік, повік, носа і вуха (4, 9), а також аборального черевце двубрюшной м'язи і м'язи вушної раковини.

VIII пара. Слуховий нерв - п. acusticus (VIII) - чутливий, складається з двох коренів: улиткового і вестибулярного. Нейрити вестибулярного кореня утворюються з вестибулярного вузла, що знаходиться у внутрішньому слуховому проході; нейрити улиткового кореня - з спірального вузла, розташованого у внутрішньому вусі. Перші закінчуються в ядрах, знаходяться в дні четвертого мозкового шлуночка, і належать до органів рівноваги, другий - в ядрах довгастого мозку і є складовою частиною органу слуху. 
Слуховий нерв з черепної порожнини не виходить. В довгастий мозок він входить через внутрішній слуховий прохід поруч з лицьовим нервом.

IX пара. Язикоглотковий нерв - п. glossopharyngeus (IX) - змішаний. З черепної порожнини він виходить через заднє рваний отвір. Його чутливі гілки розташовані в слизовій оболонці глотки, піднебінної фіранки і кореня язика, в валіковідних і листоподібних смакових сосочках його.

Рухові гілки нерва іннервують розширювач глотки. Від нього відгалужується барабанний нерв, який несе парасимпатичні волокна до привушної і щічним залозам.

X пара. Блукаючий нерв - п. vagus (X) - змішаний. Крім чутливих і рухових волокон, він містить в собі велику кількість парасимпатичних волокон. 

XI пара. Додатковий нерв - п. accessorius (XI)-руховий. З черепної порожнини він виходить через задній край рваного отвору. Іннервує трапецевидну, плечеголовную і грудіноголовную м'язи.

XII пара, Під'язиковий нерв - п. hypoglossus (XII) - руховий. Виходить з черепної порожнини через під'язикової отвір. Іннервує більшу частину м'язів язика і під'язикової кістки.
Глаголєв П. А. і Іпполітова В. І.. Анатомія сільськогосподарських тварин з основами гістології та ембріології, 1977 - перейти до змісту підручника
Дайте відповіді на запитання:
1. Що головне в працях видатних вчених?
2. Чи відрізняються погляди сучасних вчених на будову та функціюнування нервової системи?