шапинкові гриби. 6 клас.

інструкція для опрацювання параграфа.

1. ознайомлюємося із текстом підручника п. 48-49. якщо вдома є куплені свіжі матусею печериці, попрохайте вам віддати на дослідження. 
2. по мал.209 ознайомлюємося із будовою шапкового гриба. із чого він складається? випишіть визначення понять: міцелій, гіф, хітин, глікоген, плодове тіло, часткове покривало.
3. розгляньте будову клітини гриба. мал.210. яке значення ростових пухирців? 
4. де утворюються спори? на с.220 знайдіть поняття пластинчастого та трубчастого гіменофору.  
5. у п.49 знайдіть визначення мікоризи та розгляньте мал.211. де є зображення мікоризи? під малюнком знайдіть відповідь на запитання: чому співжиття гриба та рослини є взаємокорисним?
6. які гриби є паразитичними? чому?  чи довелося вам бачити їх на стволах дерев7
7. прочитайте пункт -сапротрофні гриби-. розгляньте мал.215. яке значення цих грибів у природі? випишіть їх назви собі у зошит.
8. домашня робота.  вивчити п.48-49. дати усно відповіді на запитання після параграфів.
9. письмово відповісти на тести:  відповіді прислати

Вставте пропущені слова.

1. Як називають вегетативне тіло гриба називають ... (...).
2. Міцелій гриба складається з окремих ниток ... (...).
3. У складі клітинної оболонки грибів є ... (...) — речовина, властива тваринам.
4. У клітинах грибів відсутні.... (...), властиві рослинам.
5. Гриби за  типом живлення є ... (...).
6. Запасною речовиною у грибів є ... (...).
7. Гриби, що живляться органічними речовинами живих речовин, називають .... (...), а ті, що живляться відмерлими рештками — ... (....).
8. 3а будовою гриби поділяють на ... (... і ... (...і).
9. Серед нижчих грибів є багато ... (...), що завдають значної шкоди рослинам.
10. Розмножуються гриби ... (...) і ... (...).

це цікаво.

Гриби умовно поділяють на нижчі і вищі. Вегетативне тіло грибів називається грибницею, або міцелієм, воно складається з окремих ниток — гіфів. Ці нитки знаходяться всередині суб­страту, на якому живуть гриби.
Найчастіше грибниця займає велику територію. Через міцелій відбувається всмоктування поживних речовин осмо­тичним шляхом. Гриби з найпримітивнішою будовою міцелію не мають, їхнє тіло складається з однієї клітини. У грибів із складнішою будовою міцелій часто буває добре розгалужений, одноклітинний, багатоядерний. У вищих грибів міцелій багато­клітинний.

конспект уроку вам на допомогу.   ШАПИНКОВІ ГРИБИ

Мета: ознайомити учнів з групами грибів за способом живлення та їх значенням.
Основні поняття та терміни: симбіоз, мікориза, шапинкові гриби.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи

2. Групи грибів за способом живленням. 
3. Симбіотичні гриби, їх особливості. 
Симбіоз — це форма тривалого співжиття організмів (симбіонтів), що належать до різних систематичних груп.
4. Мікоризоутворюючі гриби, їх особливості. 
Мікориза (грибокорінь) — симбіоз грибів з вищими рослинами.
Грибниця обплітає корінь зовні, гіфи проникають у корінь (дуб, ялина, верба) або всю рослину (орхідні, брусницеві).
Гриб одержує від рослини вуглеводи, а постачає їй з ґрунту воду, солі, розчинені азотисті речовини, вітаміни і власні сполуки азоту. Таким чином гриб відіграє роль кореневих волосків.
Без мікоризи не можуть жити підберезник, рижик, підосичник, а дерева хворіють.
5. Загальна характеристика шапинкових грибів. 
Шапинкові гриби належать до базидіоміцетів, що налічують 8 тис. видів. Вони є сапротрофами, поширені по всій планеті.  Шапинкові гриби утворюють мікоризу. Нитки грибниці проникають через кореневі волоски всередину рослини. Деякі, наприклад, печериці, не утворюють мікоризи, а живляться органічними речовинами ґрунту.
Розмножуються спорами або шматками грибниці.

III. Закріплення знань учнів.

IV. Домашнє завдання.Вивчити § 48-49 підручника.

стабільність екосистем та причини її порушення. 9 клас.

план роботи 

1. ознайомлюємося із текстом п.55.
2. прочитали пункт "причини змін екосистем". чому вони змінюються?.
3. знайшли визначення сукцесії. розгляньте малюнок на с.273. спочатку поява первинних - в ідеалі появляються лишайники. але ідеальниї місцин для утворення первинної сукцесії дуже мало, це заселення нових островів тощо...
4. розгляньте мал.55.2. він ілюструє типову вторинну сукцесі. знайдіть причини її утворення в тексті.
5. знайдіть поняття регресивної сукцесії. чим регресивна сукцесія відрізняється від вторинної?
6. прочитайте пункт -стабільність екосистем- та знайдіть поняття клімаксу. це екосистема що сформувалась і вона певний період с т а л а. може незмінною існувати століттями.
7. коли екосистеми бувають продуктивними? 
8. прочитайте пункт -найбідніші екосистеми-. які причини цього? що називають агроценозом? які його особливості?
9. дали відповіді на запитання після параграфа.
10. домашнє завдання. вивчити п.55. письмово дати відповіді на творчі питання (зелена крапка).

розвяжіть завдання.

1. пробне ЗНО2012.  На місці згарища зявляється трава. Яка стадія розвитку біогеоценозу спостерігається?
  а) первинна сукцесія   б) вторинна сукцесія   в) клімакс   г0 антропогенна сукцесія.

2. ЗНО2012.  Порівняно з природними біогеоценозами агроценози:
  а) мають більше трофічних рівней   б) стійкіші відносно коливань температури   в) мають вищу біопродуктивність  г) різноманітніші за видовим складом.

3. ЗНО2011.   Відновлення рослинності на місці лісової пожежі - це приклад:
  а) первинної сукцесії   б) вторинної сукцесії   в) клімаксу   г) еволюції.

конспект уроку вам на допомогу.

Стабільність екосистем та причини їх порушення

Мета уроку: ознайомити з поняттями «стабільність екосистем» «сукцесії», «клімаксні угруповання», причинами порушення стабільності різних екосистем, відмінностями природних та штучних екосистем; схарактеризувати принципи цілісності та саморегуляції екосистем; формувати знання про взаємодії живих організмів в екосистемах, які можуть впливати на її стабільність; розкрити механізми відновлення порушених екосистем або утворення нових; розвивати увагу, пам'ять, мислення, уміння працювати в парах, порівнювати, аналізувати й узагальнювати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити логічні висновки, навички самостійної роботи; виховувати дбайливе ставлення до всього живого, товариські відносини, формувати науковий світогляд, екологічне мислення, інтерес до предмета.

Основні поняття: стабільність екосистем, саморегуляція, первинні та вторинні сукцесії, клімаксні угруповання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

IV. Мотивація навчальної діяльності

Епіграф уроку
"Будь-яка зміна прокладає шлях іншим змінам".   Нікколо Макіавеллі

V. Вивчення нового матеріалу

1. Цілісність і саморегуляція екосистем

Як уже відомо, кожна екосистема має певні властивості {учитель пропонує пригадати їх): цілісність, здатність до самовідтворення, стійкість, саморегуляція . Тривалість існування будь-якої екосистеми підтримується перш за все за рахунок кругообігу речовин (учитель пропонує пригадати основні речовини, які беруть участь у кругообігу) та постійного надходження сонячної енергії. Стійкість екосистеми також залежить від видового різноманіття та складності трофічних зв'язків між організмами, адже чим більше видів, тим складніші зв'язки і більш стійкою є екосистема.

2. Зміни в біоценозах

3. Сукцесїї

4. Клімаксні угруповання

VII. Домашнє завдання  1. Завдання для всіх учнів: опрацювати § 55, вивчити терміни, скласти пам'ятку «Причини порушення екосистем».

Урок з біології. Тема: Стабільність екосистем. та причини її порушення. 9 клас.

Відео YouTube   ‪10 хвилин‬



тема уроку. екологічні фактори та їх взаємодія. 9 клас

план опрацювання теми.

1. ознайомлюємося із п.51.
2. звертаємо увагу на основні біологічні форми впливу - міжвидова конкуренція. хижацтво. паразитизм. коменсалізм. мутуалізм. записуємо визначення і робимо висновок:  чим вони відрізняються один від одного.
3. фактори неживої природи - це абіотичні фактори.
4. третій різновид факторів у природі - дія людини або антропогенний.
5. складіть свої власні тести до параграфа прості та складні (на відповідність), використовуючи текст підручника.
6. домашня робота. вивчити п.51. скласти тести (5).

розв яжіть завдання 

• ЗНО2011. Завезення до Австралії бджоли З Європи призвело до різкого скорочення популяції місцевого виду бджоли, яка не має жала. Резульатом якої форми боротьби за існування це є:

           а) міжвидової   б) внутрішньовидової   в) боротьба з несприятливими умовами  г) боротьба                   за статевого партнера.  

• ЗНО2011.  Яка форма симбіозу спостерігається між термітами та джгутиковими, які живуть у їхньому кишечнику та здатні розщеплювати клітковину:

           а) паразитизм   б) мутуалізм   в) хижатство   г) коменсалізм.

• ЗНО2010.  Ящірка туатара (острови Нова Зеландія) не облаштовує собі нори, а користується гніздом буривісника. Коли птах вночі повертається до гнізда, ящірка вирушає на полювання.  Який це тип взаємозвязків  між організмами?

           а) мутуалізм   б) паразитизм   в) хижацтво   г) коменсалізм.

Екологічні фактори. Біотичні фактори

Відео YouTube   ‪8 хвилин‬

тема уроку. харчові звязки та потоки енергії в екосистемах. 9 клас

план опрацювання теми.

1. ознайомлюємося із текстом п. 53.
2. виписуємо склад екосистеми с.235
3. розглядаємо мал. 53. він ілюструє потік енергії. у 7 класі ми складали найпростіші схеми за принципом - хто кого поїдає.схема демонструє переніс енергії.
трава - заєць - вовк. вовк 40кг - зайчатини потрібно 400кг - а травички 4000кг. від того, що ми зїли, залишається 10% енергії. тому рослин багато, а хижаків - мало.
4. складіть самі найпростіші ланцюги, використовуючи малюнок.
5. прочитайте пункт екологічна ніша. хоч синичок багато, але вони не заважають одна одній. бо харчуються по різному і займають різне місце для проживання. це і є екологічна ніша.мал. на с.237
6. прочитайте пункт - принцип конкурентного витіснення. знайдіть фразу. що ілюструє його суть.
7. вивчити п.53. виконати завдання письмово після параграфа.

розв яжіть завдання.

• пробне ЗНО2012. Гусінь знищила рослини, маса яких 1800г (20% сухої речовини). Визначте приріст біомаси пташки, яка з їла цю гусінь.

          а) 1.8г.  б) 3.6г.  в) 18г.  г) 36г.

• пробне ЗНО2012. Установіть відповідність між організмом відного біогеоценозу та трофічним рівнемекологічної піраміди, на якому він перебуває:

         1 фітопланктон                                        а. редуценти

         2. зоопланктон                                         б. консументи 1 порядку

         3. акула                                                    в. продуценти

         4. стайка риб                                           г. консументи 11 порядку

                                                                          д.консументи 111 порядку.

• ЗНО2012. Укажіть правильні твердження щодо ланцюгів живлення    

         1. Кожна ланка ланцюга живлення займає окремий трофічний рівень.
         11. Кожна наступна ланка в ланцюгі живлення накопичує біомасу, що дорівнює біомасі                        попередніх        ланок.
           а. правильно лише 1.
           б. правильно лише 11.
           в. обидва правильні.
           г. обидва неправильні.

тема уроку. ланцюги живлення і потік енергії в системі. 7клас.

1. прочитали п.51.
2. виписали складові екоситеми. екоситема складається із ---- продуцентів - консументів - редуцентів
                                                                                                         це рослини     це тварини     це руйнівники
3. виписали визначення поняття ланцюга живлення.
зрозумійте, що все живе повязано на цій планеті ланцюгами по схемі:  хто кого зїв. іншого не дано. але. коли ми
 поїдаємо їжу, то засвоюється лише 10%. наприклад: зли за сніданком 100г мяса, а засвоїлося лише 10г. тому рослин 
багато, консументів 1 порядку ( рослинноїдні тварини - гусінь, заєць, олень ...) менше, консументів 11 порядку 
(хижаки - вовк. лисиця....) ще менше. бо не прокормити. все починається із рослин.
4. при складанні ланцюгів живлення ми редуцентів не вписуємо.
5. дайте відповіді на запитання після параграфа.
6. вивчити п. 51. скласти 5 прикладів ланцюгів живлення . відкрийте підручник географії та використайте той матеріал,
 де описуються рослини та тварини різних біоценозів - степів. саван, екваториальних лісів. тощо.
7. приклад ланцюга живлення: планктон - водорості - риба - дельфін
                                                     300000кг - 30000кг - 3000кг - 300кг

 

конспект уроку. Ланцюги живлення і потік енергії в екосистемах

Мета: дати учням поняття про: взаємозв'язки організмів в екосистемі, ланцюги живлення колообіг речовин і потік енергії.
Основні поняття і терміни: ланцюг живлення, потік енергії, продуценти.консументи, редуценти.
ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.
1. Яка роль зелених рослин у природі?
2. Які організми належать до гетеротрофів? Наведіть приклади.
3. Які організми належать до сапротрофів? Наведіть приклади.
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Чому в екосистемі повинні бути автотрофи, гетеротрофи і сапротрофи?
2. Чи можуть існувати такі екосистеми, у яких відсутня та чи інша група організмів із названих вище?
IV.Вивчення нового матеріалу.
1. Харчові (трофічні) зв’язки між організмами в екосистемах. Ланцюги живлення і потік енергії.
2. Взаємозв'язок ланцюгів живлення. Трофічна сітка.
(Аналіз малюнка або таблиці із зображенням трофічної сітки, самостійна робота учнів).
Завдання для самостійної роботи учнів.
1) Уважно розгляньте малюнок 51.1 і проаналізуйте його.
2) За малюнком складіть власні ланцюги живлення.
3. Екологічна піраміда — трофічна структура екосистеми. Втрата речовин і енергії в ланцюгах живлення.
Висновок. У ланцюгу живлення органічні речовини та енергія передаються віт нижчого трофічного рівня до вищого. Під час переходу з нижчого трофічного рівня до вищого майже 90% енергії тварини використовують для забезпечення належного функціонування власного організму, а запасають - 10%, які можуть бути використані на наступному рівні ланцюга живлення. Тому кількість можливих ланок ланцюга живлення обмежена і зазвичай не перевищує чотирьох-п’яти.
4. Колообіг речовин у природі та роль організмів у ньому.
•  Біологічний кругообіг — це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина кругообігу — обмеженість елементів, з яких складається тіло організмів.
У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. З екологічної точки зору найважливішими є кругообіги речовин, які є основними компонентами живої речовини.
Потік енергії в екосистемах, продуктивність екосистем
У біогеоценозі енергія накопичується у вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла.
0 Харчовий (трофічний) ланцюг — взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називають трофічними.
Кожен ланцюг живлення складається з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів посідатиме в ланцюзі живлення певне місце, або трофічний рівень. На початку ланцюгів живлення зазвичай перебувають продуценти, тобто автотрофні організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.
Так, рослиноїдні тварини посідають трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І порядку. Далі йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку) тощо.
Комахоїдна тварина -Травоїдна тварина -. Хижа тварина
Частина біомаси відмерлих продуцентів (наприклад, листяний опад), яка до цього не була спожита консументами, а також рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи, екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних.
У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку біогеоценозу.
Різні біогеоценози відрізняються за своєю продуктивністю. Є різні ланцюги живлення. Але всім їм властиві певні співвідношення продукції (тобто біомаси з енергією, що витрачаються і запасаються на кожному з трофічних рівнів). Ці закономірності дістали назву правила екологічної піраміди: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси й енергії, які запасаються організмами за одиницю часу, значно більші, ніж на наступному (у середньому в 5-10 разів).
5. Взаємозв'язок компонентів екосистеми.
V.Закріплення знань учнів.
(Виконання творчих завдань).
Чи можуть існувати екосистеми без рослинних угруповань? Обгрунтуйте свою думку.
Чи завжди початковою ланкою ланцюга живлення є рослини? Відповідь обгрунтуйте.
Які можливі наслідки випадання однієї з ланок у ланцюзі живлення? Відповідь обгрунтуйте.
VI.Домашнє завдання. Вивчити тему з підручника. Творче завдання. Складіть кілька ланцюгів живлення для екосистеми озера та екосистеми лісу.

Біологія. Остапченко. 7 клас. Параграф 52.
Відео YouTube   ‪7 хвилин‬

завдання для допитливих. мінливість.

визначте форми мінливості.

1. Зміна забарвлення хутра у зайців  при зміні погодних умов.
2. Зустрічається різна будова підводного та надводного листя у рослин водяного лютика.
3. Розвиток рухового апарату у результаті тренувань у людини.
4. Під час підйому в гори у альпіністів фіксують збільшення рівня еритроцитів.
5.  Альбінізм виявили у багатьох видів гризунів, кішок, собак, птахів і плазунів.
6. За нестачі ділянки в однієї з хромосом, проростки кукурудзи виявляються позбавленими хлорофілу.
7. Є однією з причин старіння та злоякісних новоутворень.
8. Спадкова глухота існує у гвінейських свинок, мишей і собак.
9.У собак вченими також  спостерігається гемофілія, яка зчеплена зі статтю. 
10.Втрата невеличкої ділянки 21-ї хромосоми у людини викликає тяжке захворювання крові – гострий лейкоз.
11. Складають основу селекції культурних рослин, зокрема цитрусових.

форми поведінки тварин. для учнів 7 класу.

Надано текст. Ви повинні розділити його на складові та визначити форму поведінки тварини.

1)

Вовк відрізняється великою екологічною пластичністю. Він живе в найрізноманітніших ландшафтах, віддаючи перевагу відкритому степу, напівпустелі, тундрі, лісостепу, і за можливості уникає суцільних лісових масивів. Причиною того є достаток корму, насамперед наявність диких та свійських копитних тварин, а також умови полювання на них, особливо взимку, коли на розподіл та чисельність хижака вирішальним чином впливає висота снігового покриву.

Вовк, що біжить снігом

Справа в тому, що в пухкому глибокому снігу в лісах вовки занадто провалюються та не можуть догнати лося або оленя. Становище змінюється тільки навесні, під час витривалих настів, котрі легко витримують хижаків, але провалюються під копитними тваринами. Загалом, полювання вовків на відкритій місцевості в середньому є набагато вдалішим, ніж в суцільному лісі.

Для вовків звичайним є родинний спосіб життя. Пари у них утворюються на невизначено довгий строк, практично на все життя. Основу вовчої зграї зазвичай складають батьки з виводком цьогорічних молодих вовків, до якого можуть приєднуватися торішні «прибулі» тварини та холості самці. В зграї лише зрідка буває більше ніж 10—12 особин. Найбільша постійна зграя була зафіксована на Алясці і складалася з 36 вовків. Інколи окремі зграї об'єднуються, що трапляється в місцях скупчення диких або свійських копитних, але такі об'єднання завжди бувають лише тимчасовими; в Казахстані в такому вовчому об'єднанні одного разу було зафіксовано 42 вовки.

Вовки досить сильно прив'язані до лігва, і полюють в межах чітко визначеного, хоча й досить великого, району. Якщо їх не переслідують, вони вперто тримаються в уподобаній місцевості. До того-ж ділянки окремих родин ізольовані одна від одної, ніколи не перекриваються, і суворо охороняються своїми господарями. Межі своєї території вовки позначають за допомогою сечових точок та випорожнень на визначених, звичайно добре помітних, пунктах: на окремих купинах, кущах, біля окремо стоячих дерев, стовпів та інше. Цей «нюховий телефон» слугує важливим і точним засобом взаємного інформування тварин, запобігаючи зіткненням між господарями ділянки та прибульцями, а в період розмноження, навпаки, сприяючи зустрічі самців та самок. Площі ділянок окремих зграй дуже розрізняються: у східній Європі радіус окремої ділянки становить 3—6 кілометрів, у східному Сибіру влітку — приблизно 10 км, а взимку — до 35 км.

2 ) 

Самці і самотні самки живуть поодинці або невеликими групами по 3-4 тварини. Влітку і взимку дорослі самки ходять з лосенятами, утворюючи групи з 3-4 голів, іноді до них приєднуються самці і самотні самки, утворюючи стадо в 5-8 голів. Навесні ці стада розпадаються.

Гін у лося відбувається в той же сезон, що у оленя, — у вересні-жовтні і супроводжується характерним глухим ревом самців («стогоном»). Під час гону самці і самки збуджені і агресивні, можуть напасти навіть на людину. Самці влаштовують поєдинки, іноді до смерті. На відміну від більшості оленів, лось — умовний моногам, рідко злучається більш ніж з однією самкою.

Вагітність у лосиці триває 225—240 днів, отелення розтягнуте з квітня по червень. У посліді зазвичай одне лосеня; старі самки можуть народжувати двійні. Забарвлення новонародженого світло-руда, без білих плям, характерних для оленів. Лосенята можуть вставати через кілька хвилин після народження, через 3 дня вільно пересуваються. Молочне годування триває 3,5-4 місяці.

Статевозрілими лосі стають в 2 роки. Після 12 років лось починає старіти; в природі лосів старше 10 років не більше 3 %. У неволі доживають до 20-22 років.

джерело: вікіпедія