Різноманітність та значення бактерій у природі

 

1.      Читаємо п.12-13.

2.      Коли деякі бактерії потрапляють до організму, вони викликають хвороби. знайдіть визначення токсинів. Знайдіть: за небезпекою для людини виділяють групи: -----.

3.      Хвороба ботулізм спричиняється -------. Де розвиваються такі бактерії, що спричиняють хворобу? На с.54 знайдіть приклади небезпечних бактерій.

4.      Кишкова паличка. Прочитайте про неї у пункті «умовно небезпечні бактерії». При яких умовах вони перетворюються на збудників хвороби?

5.      Корисні бактерії покращують травлення, забезпечують організм деякими необхідними речовинами, пригнічують розвиток умовно-небезпечних бактерій, «навчають» організм людини боротися з хвороботворними мікроорганізмами. На с.56 знайдіть приклади таких бактерій. На які групи вони діляться?

6.      Як людина використовує діяльність бактерій у власних цілях? Розгляньте мад.34. яку інформацію ви отримали?

7.      Дом\\завдання. Вивчити п.12-13. На с.55 розгляньте та запам’ятайте основні правила профілактики захисту від бактеріальних захворювань. Поясніть кожне з них.

 Конспект уроку

Мета: ознайомитись із бактеріями, що по відношенню до організму людини є корисними та шкідливими, їх умовною класифікацією, правилами запобігання бактеріальним захворюванням.

1. Правила запобігання хворіб, спричинених хвороботворними бактеріями:

• ретельно мити руки;

• користуватись чистим посудом;

• не вживати консерви зі здутими кришками;

• вживати продукти до придатного терміну;

• дезинфікувати речі хворої людини;

• спілкуватися зі хворим за правилами уникнення зараження.

• не забувати про цілющі властивості часнику, цибулі, звіробою, шавлії, нагідок тощо, які згубно діють на хвороботворні бактерії.

 

 

2. КОРИСНІ БАКТЕРІЇ:

Бактерії	Приносять користь
Кисломолочні бактерії	захищають кишечник, сприяють скисанню молочних продуктів (сир, сметану, кефір, різні йогурти)
Бактерії в шлунку жуйних тварин	допомагають їм перетравлювати целюлозу
Бактерії, які перетворюють мертву органіку на неорганічні речовини для рослин	очищують планету від решток та забезпечують рослини неорганічними речовинами.
Кислі бактерії	Використовуються для закваски овочів
Бульбочкові бактерії	перетворюють азот повітря на сполуки Нітрогену, які необхідні рослині для утворення білків

3. ШКІДЛИВІ БАКТЕРІЇ.

Бактерії	Завдають шкоду
Хвороботворні (кишкова паличка, туберкульозна паличка)	викликають хвороби: ангіну, пневмонію, дизентерію тощо, збудники хвороб сільськогосподарських рослин та тварин
Бактерії, які псують продукти	Псують продукти
Бактерія, що викликає ботулізм	живе в здутих консервах
Бактерії, що спричинюють гниття	Псують вироби з деревини та тканин, викликають біологічне руйнування промислових матеріалів та виробів

 

4. Один з найпоширеніших шляхів проникнення бактерій в організм людини є повітряно-крапельний. Під час кашлю та чхання хворих людей у повітря разом з дрібними краплинками рідини (слизу, слини) потрапляють мільйони бактеріальних клітин. Якщо поруч із хворою людиною перебуває здорова, бактерії можуть потрапити до неї через органи дихання і спричинити захворювання. Ось чому для захисту дихальних шляхів слід користуватися захисними марлевими пов’язками.

Деякі хвороботворні бактерії можуть потрапити в організм людини з неякісною їжею, забрудненою водою, під час укусу кровосисних комах або кліщів. Наприклад, збудника чуми переносять блохи, а висипного тифу - воші .

5. Улітку ви могли помітити, що поверхню води неглибоких водойм, які добре прогріваються, часто вкрито зеленкувато-сизуватою плівкою. Це «цвітіння» води зумовлене масовим розмноженням ціанобактерій. Виділяючи отруйні речовини, вони можуть спричинювати загибель мешканців водойм. Вода з таких водойм непридатна для пиття, а купання в ній може призвести до різних захворювань.

6. Дом\\завдання. Вивчити п12-13.

Бактерії – найменші одноклітинні організми

 

1.      Читаємо п.12. 

2.      2. Де можна знайти бактерій? Яке їх середовище існування?

3.     3.  Мікробіологія – це наука, яка вивчає мікроскопічні живі організми. Що говорить вам призвіще Левенгук? Що вивчав Пастер?

4.      4. Випишіть особливості будови бактерій: форму, розміри, живлення.

5.      5. Розгляньте на мал. 30 будову бактерії. Подумайте, чим вона відрізняється від будови звичайної клітини?

6.      6. Зверніть увагу – поділ відбувається через 20 хв за сприятливих умов. Уявили?

7.      7. Для чого бактерії потрібні джгутики. Знайдіть відповідь.

8.      8. Розгляньте табл.2 , що ілюструє кількість бактерій в різних середовищах. Вражає? Знайдіть, у яких місцях кількість бактерій найбільша та найменша. Чому так? Ваш варіант відповіді.

9.    9.Дом\\завдання. Вивчити п12. Скласти короткий конспект, де вказано особливості будови бактерії. Письмово дати відповіді на 1, 2, 3 контрольні запитання в кінці параграфа.

Короткий конспект уроку

Мета: ознайомити учнів з характерними ознаками бактерій, їх відмінностями від рослин, тварин і грибів; розкрити особливості будови, живлення, розмноження і поширення бактерій; розширити поняття про різноманітність органічного світу.

Основні поняття і терміни: бактерії, мікробіологія, нуклеоїд, сапротрофи, паразити.

1. У чому полягає різноманітність органічного світу?

2. Що таке мікроби? Бактерії? 3. Що вам відомо про бактерії?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Мікроорганізми — живі істоти дуже малих розмірів. Уперше бактерії відкрив голландський дослідник Антоні ван Левенгук (1632—1723). За своє життя він сконструював 400 мікроскопів. Досліджуючи за допомогою них краплини води, Левенгук виявив і описав будову, способи руху та розмноження різноманітних мікроскопічних істот: бактерій, одноклітинних тварин тощо. Зараз існує спеціальна галузь біології, яка вивчає мікроорганізми — мікробіологія.

«Спостерігаю безліч паличкоподібних клітин з тонкою оболонкою й цитоплазмою.» - так може написати науковець, коли побачить організм під мікроскопом. «Проте я не бачу ядра в жодній клітині».  Місця існування бактерій різноманітні. Вони можуть жити там, де жоден інший організм вижити не може. Бактерії є навіть у гарячих джерелах і на великих глибинах біля кратерів глибоководних вулканів, де температура становить 360 °С. Ці дивні організми знайдено в кризі Антарктиди на глибині 430 м. Вчені досліджували витривалість бактерій для з’ясування можливостей життя на інших планетах. Досліди свідчать, що умови Юпітера та Венери могли б бути задовільними для існування наших земних бактерій.

2. Різноманітність форм клітин бактерій . Розміри не перевищують 10—20 мкм. Цитоплазма бактерій містить вуглеводи - глікоген і крохмаль, жири, білки, мінеральні речовини, рибосоми, велику кількість мембран і мембранних структур тощо. ДНК бактерій знаходиться в особливій ядерній зоні клітини, яку називають нуклеоідом. Навколо нуклеоіду не утворюється ядерної мембрани. Коки мають по одному такому "ядру", а бацили - по два і більше.

3.  За формою одноклітинні бактерії поділяють на:

• коки, або кулясті;
• палички (бацили), що мають форму циліндра;
• вібріони, що мають форму коми;
• спірили - спіральне вигнуті палички.

4. Поширення бактерій, завоювання ними різних середовищ життя. Сьогодні відомо близько 2500 видів бактерій. Перші бактерії з’явилися 3,5 млрд років тому. Фотосинтез виник 3,3 млрд, а еукаріоти — 1,5 млрд років тому.

V. Домашнє завдання. 1. Вивчити § 12 підручника.

 

https://www.google.com/url?sa=i&url=http%3A%2F%2Fbiologyinform.com%2Farchives%2F38&psig=AOvVaw0Nez11UpglF5F8zwYBuuB1&ust=1637227386709000&source=images&cd=vfe&ved=0CMIBEK-JA2oXChMIoNCez4mf9AIVAAAAAB0AAAAAEAI

Хламідомонада

 Інструкція до роботи

1.      1. Відкриваємо п17, с.75 пункт «хламідомонада».

2.     2.  Розглядаємо уважно фото та малюнок істоти. Перемальовуємо її будову у зошит. Ви пишіть окремо у зошит ознаки , за яким можна віднести істоту до рослинної клітини. Це: зелений хлоропласт, клітинна оболонка, запасний вуглевод крохмаль, здатність до фотосинтезу.

3.      3. Для чого потрібне вічко, джгутики, скоротливі вакуолі?

4.      4. Прочитайте про розмноження за допомогою рухливих спор. У хламідомонади є два способи розмноження: статеве та нестатеве. На с76 розгляньте схему розмноження . зигота утворюється в результаті злиття двох статевих клітин. Для чого потрібно статеве розмноження?

5.      5. Де можна знайти хламідомонаду?

6.   6.    На с.77 читаємо про хлорелу. Що це за водорость? Як розмножується, де мешкає, чому побувала у космосі?

7.      7. Дом\\завдання. Вивчити п17, пункт «хламідомонада». На с.79 розпочати заповнення таблиці по колонці «хламідомонада».

Додатковий матеріал до уроку

1. Хламідомонада.

 Увага: на величину й форму тіла хламідомонади, на джгутики та їхню роль, на прозору оболонку, цитоплазму, ядро, хроматофор (термін пояснюється та записується на дошці), вакуолі, особливість  хламідомонади як одноклітинного рослинного організму, хламідомонада як зелена рослина, здатна на світлі утворювати  органічні речовини й при цьому виділяти у воду кисень. У такий спосіб створюються умови для дихання водоростей, риб та інших водних тварин.  Слід підкреслити що, хламідомонада також дихає киснем, розчиненим у воді. Вона рухається у воді за допомогою двох джгутиків, що перебувають на передньому, більш вузькому кінці клітини.
Зовні хламідомонада покрита прозорою оболонкою, під якою розташовані цитоплазма з ядром, червоне «вічко» (світлочутливе тільце червоного кольору), велика вакуоль, заповнена клітинним соком, і дві маленькі пульсуючі вакуолі. Хлорофіл, що міститься в хроматофорі, надає зеленого забарвлення всій клітині.

2.      Хлорела – одноклітинна нерухома водорость.

Значний інтерес становить одноклітинна водорість хлорела. Середовище існування (сирий ґрунт, стовбури дерев, прісна вода), а також на особливості клітинної будови. Зверніть  увагу на фотосинтезуючу особливість хлорели, що використовує сонячну енергію значно інтенсивніше, ніж наземні зелені рослини, що зелені водорості розмножуються по різному. 

 

·         Хламідомонада та хлорела – одноклітинні зелені водорості. Забарвлення їхнім клітинам надає зелений пігмент хлорофіл, який міститься в хлоропластах.

·         Хламідомонада має два джгутики, за допомогою яких плаває в товщі води. Вона здатна розмножуватись як нестатево, за допомогою рухомих спор, так і статевим шляхом.

·         Хлорела джгутиків не має, тому її клітина нерухома. Вона розмножується лише нестатево, за допомогою нерухомих спор.

·         Одноклітинні водорості відрізняються забарвленням, будовою клітин, рухливістю, способами розмноження.

·         Хлорелу широко використовують як вітамінний та стимулюючий препарат.

 

Урок. Живлення і травлення.

 інструкція до роботи з підручником.

Прочитайте п.31.
2.       У першому абзаці знайдіть визначення живлення. Випишіть його у зошит.
3.       Гетеротрофність це – використання готових органічних речовин. Знайдіть, що відбувається з ними в організмі тварини. Для чого потрібна енергія?
4.       Знайдіть визначення травлення. Випишіть його у зошит. Порівняйте визначення травлення та живлення. Яка подібність та різниця?
5.       Складіть схему травної системи: замкнена та наскрізна та підпишіть параметри характеристики.
6.       Розгляньте за таблицею «особливості будови травної системи» складові ділянки травної системи. Які процеси відбуваються  в цих ділянках?
7.       Прочитайте пункт про різноманітність травних систем. Від чого залежить відмінність у будові в  різних ділянках?  З чим пов’язана будова травних систем?
8.       Випишіть способи живлення тварин
9.       Розгляньте на мал31 схеми травних систем та ротових апаратів у комах.
10.   д\з. вивчити п.31. усно - №1-3, письмово - №4.
11.   Виконайте завдання:

a.       Складання опорної схеми «Способи живлення тварин»

b.      навести приклади рослиноїдних, хижаків, сапротрофів, паразитів, усеїдних.

c.       Які органи входять до складу травної системи?

 

Конспект уроку.   Тема : «Особливості живлення  тварин»

Мета: розкрити особливості живлення тварин; дати поняття «середовище життя»;  розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати тварин з іншими представниками органічного світу; розвивати увагу, пам’ять, допитливість.

Основні поняття та терміни:  аутотрофи, гетеротрофи, хижак, всеїдні організми.

ХІД  УРОКУ

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

На нашій планеті налічується близько 2 млн. видів тварин. Наука, яка їх вивчає, входить до складу біології і називається зоологією (від грец. «зоон» – тварина, «логос» – наука).

Тварини – складова частина живої природи, які утворюють окреме царство. Вони складно влаштовані природні біологічні системи. Для них характерні такі життєві функції: обмін речовин (метаболізм) на основі живлення, дихання, виділення, також ріст, розвиток, розмноження, подразливість, рух.

Обмін речовин — найважливіша властивість живих організмів, яка включає живлення, дихання й виділення.

Живлення – процес надходження в організм поживних речовин, необхідних для його нормальної життєдіяльності. Тварини – гетеротрофні організми, що живляться готовими органічними речовинами. Живлення тварин можна розділити на такі етапи, як кормодобування, травлення і всмоктування. Для свого живлення тварини можуть використовувати різні об’єкти і способи. За об’єктами живлення їх поділяють на травоїдних (живляться рослинними організмами), хижих (живляться тваринними організмами) і всеїдних (живляться як рослинними, так і тваринними організмами). За способами живлення можна виділити активних хижаків, паразитів, фільтраторів, детритофагів тощо.

V. Узагальнення та систематизація знань.

– Яке значення має обмін речовин? У чому полягають особливості обміну речовин у тварин?

– Які переваги має гетеротрофний спосіб живлення? А які, на вашу думку, його «недоліки»?

VІІ. домашнє завдання. вивчити п.31. усно -№1-3, письмово №4.

 

 

Урок. Форма і розміри землі. Внутрішня будова Землі.

 

учням 5-го класу. інструкція до роботи 

1.      Прочитайте п.23.

2.      Яка форма Землі- плоска чи куляста? Що довели фотографії із космосу? Як вона виглядає ?

3.      Глобус – це модель Землі. Вона обертається навколо осі.

4.      Чи відомо тобі, що:

a.       Сонце та планети утворювались одночасно з великої газопилової хмари

b.      Це відбувалось приблизно 4Ю6 млн років тому

c.       Частинки хмари спочатку були холодними

d.      Центральне скупчення часток стало великим, щільним, у ньому почались термоядерні реакції – утворилось Сонце.

e.       Інші скупчення після ущільнення утворили планети.

5.      Які розміри планети та радіус?

6.      Знайдіть поняття астрономічної одиниці.

7.      Читаємо про внутрішню будову Землі. Земля складається із 3 шарів: земної кори, мантії, ядра. розгляньте мал86. Прочитайте текст на с.85, що пояснює малюнок.

8.      д\з. вивчити п.23. скласти запитання «чомучки» до тексту параграфа (5). Спробуйте на них відповісти.

 

Конспект уроку. Урок Форма і розміри Землі. Внутрішня будова Землі

Мета 

- навчальна: ознайомити учнів з формою та розмірами Землі, глобусом — моделлю Землі, сформувати уявлення про внутрішню будову Землі, сформувати поняття про основні шари планети, про визначальні лінії та точки на глобусі; 

- розвивальна: формувати науковий світогляд, творче мислення; удосконалювати вміння працювати з різноманітними джерелами знань, висловлювати й аргументувати свою відповідь, застосовувати набуті знання в повсякденному житті, формувати навички співробітництва, взаємодопомоги; 

 

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

 «Доповни речення»

Планета Земля має форму_________(кулі). Але в давні часи люди думали, що вона____________(нерухома) та______________(плоска). Єгиптяни вважали, що Земля має____________________________ (яйцеподібну) форму. В Японії були впевнені, що Земля — це порожній ____________________(куб). У Стародавній Індії уявляли Землю

____________(пласким) диском, що лежить на____________________ (спинах слонів).

V. Вивчення нового матеріалу

1)           Уявлення про форму та розміри Землі вчених давніх часів не повністю вдовольняли наступні покоління, тому що деякі межували з фантастикою, інші — не відповідали новим даним. Але постійні спостереження за небесними тілами допомогли астрономам зробити правильні припущення та доказати кулястість Землі.

2) Факти, які припускають кулястість Землі.

- Місячні затемнення.

- Кругосвітні подорожі.

- Зникання за лінією горизонту об'єкта, що рухається.

- Розширення горизонту з підняттям у висоту.

- Висота Сонця над горизонтом у різних точках Землі в один і той день,

- Польоти у космос.

- Робота з ілюстраціями

3)   «Словникова робота»

Запис у зошит головних понять та визначень про глобус з підручника § 23

- Глобус у перекладі з латині означає куля.

- Глобус — це зменшена у мільйони разів модель Землі, яка передає її форму.

- Екватор — це уявна лінія, що у найширшій частині оперізує Землю. І ділить поверхню на дві півкулі: Північну та Південну.

- Полюси — найвіддаленіші від екватора точки півкуль — Північний і Південний.

- Вісь Землі — уявна пряма лінія, яка проходить через центр Землі від Північного полюса до Південного, відносно якої обертається Земля.

- Паралелі — уявні лінії, які проходять паралельно екватору.

- Меридіани — уявні найкоротші лінії, які проведені від полюса до полюса.

4)        Внутрішня будова Землі

Складіть  схему

VIII. Домашнє завдання.   - Опрацювати параграфи підручника: § 23

 

Біосинтез білка.

• 1.      Прочитайте п.21.
• 2.      Виявіть поняття матриці в техниці та живій природі.
• 3.      Як відбувається синтез ДНК: принцип комплементарності – процес реплікації. Зверніть увагу на утворення реплікаційної вилки. Які процеси на ній відбуваються?
• 4.      Прочитайте про біосинтез білка. 1 етап – транскрипція. 2 етап – процесинг. 3 етап – трансляція.
• 5.      Зверніть увагу, що зчитування відбувається лише з певних нуклеотидів-триплетів ДНК: ТАЦ_ЦАТ.фермент –РНК-полімераза. Зупинка – кодони: АЦТ_АТТ_АТЦ.
• 6.      Під час процесингу відбувається визрівання іРНК залишаються лише екзони, шо несуть інформацію, а інтрони вирізаються.
• 7.      Розгляньте мал.21 на с.92. він ілюструє всі процеси, що відбуваються на різних стадіях
• 8.      Розгляньте мал.21.4 на с.93, який ілюструє біосинтез білка.
• 9.      Вивчіть п.21.потренуйтесь розв’язувати вправи використовуючи завдання практичної роботи, що приведені на с.127.

 

Абетка життя містить всього 4 літери - А, Т, Г, Ц, але яка різноманітність слів та змісту речень! Дитяча енциклопедія

Конспект уроку.    Генетичний код. Біосинтез білка

Мета: розглянути процеси реплікації, транскрипції, трансляції, дозрівання іРНК, розвивати вміння знаходити зв’язки між різними структурами; єдності біологічних процесів у живих організмів.

Основні поняття й ключові терміни: генетичний код. Біосинтез білка. Трансляція. Процесинг, інтрони, екзони.

Код (від лат. codex - звіт законів) - система умовних знаків для передачі, обробки та збереження інформації. Наприклад, у інтернаціональному телеграфному коді кожній літері чи цифрі відповідає певна комбінація тривалості імпульсів струму, а на письмі - крапок й тире. На сьогодні в суспільстві використовуються штрихкод, двійковий код, QR-код, PLU-код та ін. А що і як шифрується за допомогою генетичного коду?

111. Вивчення нового матеріалу.

1.      Які особливості генетичного коду?

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД - система запису спадкової інформації про амінокислотний склад білків у молекулах нуклеїнових кислот у вигляді послідовностей нуклеотидів. Ця послідовність визначає порядок розташування амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюзі під час його синтезу.

Основними властивостями генетичного коду є:

• триплетність - кожна амінокислота кодується послідовністю з 3 нуклеотидів - триплетом;

• однозначність, або специфічність, - кожний триплет кодує лише одну певну амінокислоту;

• надмірність, або виродженість, - одну амінокислоту можуть кодувати кілька різних триплетів (наприклад, лейцин кодується 6 триплетами), що підвищує надійність генетичного коду;

• безперервність - межі між триплетами не позначено, триплети йдуть один за одним. Проте слід мати на увазі, що між генами існують ділянки, які не несуть генетичної інформації (спейсери), і лише відокремлюють одні гени від інших. Окрім того, на початку гена розташовується старт-кодон (у ДНК - триплет ТАЦ, у РНК - АУГ), у кінці генів - один із трьох стоп-кодонів (у ДНК - АТТ, АТЦ, АЦТ, у РНК - УАА, УАГ, УГА). Старт-кодон - це триплет, що кодує амінокислоту метіонін (Мет*) і розпочинає утворення білка в процесі трансляції. Стоп-кодони (нонсенс-кодони) - це кодони, що сигналізують про завершення трансляції поліпептидного ланцюга;

• колінеарність - лінійній послідовності нуклеотидів відповідає лінійна послідовність амінокислот;

• універсальність - генетичний код єдиний для всіх організмів, які існують на Землі.

Отже, генетичний код є системою нуклеотидів для збереження інформації про амінокислоти білків чи рибонуклеотиди РНК.

2. Як відбувається біосинтез білків у живій клітині?

БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ - сукупність процесів утворення молекул білків з амінокислот на основі інформації генів ДНК. Біосинтез білків є дуже складним процесом, потребує значних затрат енергії і відбувається за участі багатьох ферментів. Основними етапами біосинтезу білків є транскрипція й трансляція

Транскрипція - переписування інформації про первинну структуру білка з молекули ДНК на молекулу попередника іРНК (про-іРНК), що здійснюється в цитоплазмі (у прокаріотів) або в ядрі (в еукаріотів). Під час утворення про-іРНК одночасно відбувається її дозрівання (процесинг іРНК). Воно полягає в наданні РНК стабільності, захисті від ферментів, можливості переміщення з ядра та участі у трансляції. Зріла іРНК крізь ядерні пори надходить у цитоплазму (експорт іРНК).

Трансляція (лат. translatio — перенесення) - сукупність процесів перетворення спадкової інформації іРНК у білок первинної структури  Трансляція відбувається на рибосомах. З однією молекулою іРНК можуть водночас зв’язуватися кілька рибосом з утворенням полірибосоми (полісоми).

 Схема трансляції молекули білка: 1 - рибосома; 2 - іРНК; 3 - тРНК; 4 - амінокислоти

Необхідні для біосинтезу білків амінокислоти доставляються до рибосом молекулами тРНК. Процес поєднання тРНК з активованими амінокислотами називається активацією амінокислот. Багато амінокислот кодуються декількома триплетами, тому кількість видів тРНК дорівнює 61.

Трансляція починається із взаємодії субодиниць рибосом з іРНК та першою тРНК, антикодон якої відповідає старт-кодону іРНК - АУГ. Цей кодон визначає для рибосоми початок зчитування інформації з іРНК. Коли перша тРНК зв’язується з іРНК, рибосома робить крок, і в її функціональному центрі опиняються два триплети. На одному із них відбувається розпізнавання наступної тРНК, а на іншому - звільнення амінокислоти від попередньої тРНК та її приєднання до ланцюга майбутньої молекули білка. Далі рибосома пересувається по іРНК рівно на один триплет, що забезпечує нарощування поліпептидного ланцюга. Це переміщення відбувається доти, поки рибосома не наштовхнеться на один із стоп-кодонів у іРНК, що сигналізує про завершення трансляції.

Після відділення від рибосом починається дозрівання білків. До них приєднуються різні хімічні групи, відщеплюються невеликі фрагменти, вони набувають вторинної, третинної структур та ін. Ці перебудови відбуваються в цитоплазмі, гранулярній ЕПС, комплексі Гольджі й змінюють функціональну активність білків.

Висновок: Отже, основними етапами біосинтезу білків є транскрипція й трансляція.

4) д\з. вивчити п21.