1. прочитали п.51.
2. виписали складові екоситеми. екоситема складається із ---- продуцентів - консументів - редуцентів
це рослини це тварини це руйнівники
3. виписали визначення поняття ланцюга живлення.
зрозумійте, що все живе повязано на цій планеті ланцюгами по схемі: хто кого зїв. іншого не дано. але. коли ми
поїдаємо їжу, то засвоюється лише 10%. наприклад: зли за сніданком 100г мяса, а засвоїлося лише 10г. тому рослин
багато, консументів 1 порядку ( рослинноїдні тварини - гусінь, заєць, олень ...) менше, консументів 11 порядку
(хижаки - вовк. лисиця....) ще менше. бо не прокормити. все починається із рослин.
4. при складанні ланцюгів живлення ми редуцентів не вписуємо.
5. дайте відповіді на запитання після параграфа.
6. вивчити п. 51. скласти 5 прикладів ланцюгів живлення . відкрийте підручник географії та використайте той матеріал,
де описуються рослини та тварини різних біоценозів - степів. саван, екваториальних лісів. тощо.
7. приклад ланцюга живлення: планктон - водорості - риба - дельфін
300000кг - 30000кг - 3000кг - 300кг
Основні поняття і терміни: ланцюг живлення, потік енергії, продуценти.консументи, редуценти.
ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.
1. Яка роль зелених рослин у природі?
2. Які організми належать до гетеротрофів? Наведіть приклади.
3. Які організми належать до сапротрофів? Наведіть приклади.
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Чому в екосистемі повинні бути автотрофи, гетеротрофи і сапротрофи?
2. Чи можуть існувати такі екосистеми, у яких відсутня та чи інша група організмів із названих вище?
IV.Вивчення нового матеріалу.
1. Харчові (трофічні) зв’язки між організмами в екосистемах. Ланцюги живлення і потік енергії.
2. Взаємозв'язок ланцюгів живлення. Трофічна сітка.
(Аналіз малюнка або таблиці із зображенням трофічної сітки, самостійна робота учнів).
Завдання для самостійної роботи учнів.
1) Уважно розгляньте малюнок 51.1 і проаналізуйте його.
2) За малюнком складіть власні ланцюги живлення.
3. Екологічна піраміда — трофічна структура екосистеми. Втрата речовин і енергії в ланцюгах живлення.
Висновок. У ланцюгу живлення органічні речовини та енергія передаються віт нижчого трофічного рівня до вищого. Під час переходу з нижчого трофічного рівня до вищого майже 90% енергії тварини використовують для забезпечення належного функціонування власного організму, а запасають - 10%, які можуть бути використані на наступному рівні ланцюга живлення. Тому кількість можливих ланок ланцюга живлення обмежена і зазвичай не перевищує чотирьох-п’яти.
4. Колообіг речовин у природі та роль організмів у ньому.
• Біологічний кругообіг — це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина кругообігу — обмеженість елементів, з яких складається тіло організмів.
У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. З екологічної точки зору найважливішими є кругообіги речовин, які є основними компонентами живої речовини.
Потік енергії в екосистемах, продуктивність екосистем
У біогеоценозі енергія накопичується у вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла.
0 Харчовий (трофічний) ланцюг — взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називають трофічними.
Кожен ланцюг живлення складається з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів посідатиме в ланцюзі живлення певне місце, або трофічний рівень. На початку ланцюгів живлення зазвичай перебувають продуценти, тобто автотрофні організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.
Так, рослиноїдні тварини посідають трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І порядку. Далі йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку) тощо.
Комахоїдна тварина -Травоїдна тварина -. Хижа тварина
Частина біомаси відмерлих продуцентів (наприклад, листяний опад), яка до цього не була спожита консументами, а також рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи, екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних.
У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку біогеоценозу.
Різні біогеоценози відрізняються за своєю продуктивністю. Є різні ланцюги живлення. Але всім їм властиві певні співвідношення продукції (тобто біомаси з енергією, що витрачаються і запасаються на кожному з трофічних рівнів). Ці закономірності дістали назву правила екологічної піраміди: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси й енергії, які запасаються організмами за одиницю часу, значно більші, ніж на наступному (у середньому в 5-10 разів).
5. Взаємозв'язок компонентів екосистеми.
V.Закріплення знань учнів.
(Виконання творчих завдань).
Чи можуть існувати екосистеми без рослинних угруповань? Обгрунтуйте свою думку.
Чи завжди початковою ланкою ланцюга живлення є рослини? Відповідь обгрунтуйте.
Які можливі наслідки випадання однієї з ланок у ланцюзі живлення? Відповідь обгрунтуйте.
VI.Домашнє завдання. Вивчити тему з підручника. Творче завдання. Складіть кілька ланцюгів живлення для екосистеми озера та екосистеми лісу.
Біологія. Остапченко. 7 клас. Параграф 52.
Відео YouTube 7 хвилин
2. виписали складові екоситеми. екоситема складається із ---- продуцентів - консументів - редуцентів
це рослини це тварини це руйнівники
3. виписали визначення поняття ланцюга живлення.
зрозумійте, що все живе повязано на цій планеті ланцюгами по схемі: хто кого зїв. іншого не дано. але. коли ми
поїдаємо їжу, то засвоюється лише 10%. наприклад: зли за сніданком 100г мяса, а засвоїлося лише 10г. тому рослин
багато, консументів 1 порядку ( рослинноїдні тварини - гусінь, заєць, олень ...) менше, консументів 11 порядку
(хижаки - вовк. лисиця....) ще менше. бо не прокормити. все починається із рослин.
4. при складанні ланцюгів живлення ми редуцентів не вписуємо.
5. дайте відповіді на запитання після параграфа.
6. вивчити п. 51. скласти 5 прикладів ланцюгів живлення . відкрийте підручник географії та використайте той матеріал,
де описуються рослини та тварини різних біоценозів - степів. саван, екваториальних лісів. тощо.
7. приклад ланцюга живлення: планктон - водорості - риба - дельфін
300000кг - 30000кг - 3000кг - 300кг
конспект уроку. Ланцюги живлення і потік енергії в екосистемах
Мета: дати учням поняття про: взаємозв'язки організмів в екосистемі, ланцюги живлення колообіг речовин і потік енергії.Основні поняття і терміни: ланцюг живлення, потік енергії, продуценти.консументи, редуценти.
ІІ.Актуалізація опорних знань учнів.
1. Яка роль зелених рослин у природі?
2. Які організми належать до гетеротрофів? Наведіть приклади.
3. Які організми належать до сапротрофів? Наведіть приклади.
ІІІ.Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Чому в екосистемі повинні бути автотрофи, гетеротрофи і сапротрофи?
2. Чи можуть існувати такі екосистеми, у яких відсутня та чи інша група організмів із названих вище?
IV.Вивчення нового матеріалу.
1. Харчові (трофічні) зв’язки між організмами в екосистемах. Ланцюги живлення і потік енергії.
2. Взаємозв'язок ланцюгів живлення. Трофічна сітка.
(Аналіз малюнка або таблиці із зображенням трофічної сітки, самостійна робота учнів).
Завдання для самостійної роботи учнів.
1) Уважно розгляньте малюнок 51.1 і проаналізуйте його.
2) За малюнком складіть власні ланцюги живлення.
3. Екологічна піраміда — трофічна структура екосистеми. Втрата речовин і енергії в ланцюгах живлення.
Висновок. У ланцюгу живлення органічні речовини та енергія передаються віт нижчого трофічного рівня до вищого. Під час переходу з нижчого трофічного рівня до вищого майже 90% енергії тварини використовують для забезпечення належного функціонування власного організму, а запасають - 10%, які можуть бути використані на наступному рівні ланцюга живлення. Тому кількість можливих ланок ланцюга живлення обмежена і зазвичай не перевищує чотирьох-п’яти.
4. Колообіг речовин у природі та роль організмів у ньому.
• Біологічний кругообіг — це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина кругообігу — обмеженість елементів, з яких складається тіло організмів.
У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. З екологічної точки зору найважливішими є кругообіги речовин, які є основними компонентами живої речовини.
Потік енергії в екосистемах, продуктивність екосистем
У біогеоценозі енергія накопичується у вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла.
0 Харчовий (трофічний) ланцюг — взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називають трофічними.
Кожен ланцюг живлення складається з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів посідатиме в ланцюзі живлення певне місце, або трофічний рівень. На початку ланцюгів живлення зазвичай перебувають продуценти, тобто автотрофні організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.
Так, рослиноїдні тварини посідають трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І порядку. Далі йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку) тощо.
Комахоїдна тварина -Травоїдна тварина -. Хижа тварина
Частина біомаси відмерлих продуцентів (наприклад, листяний опад), яка до цього не була спожита консументами, а також рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи, екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних.
У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку біогеоценозу.
Різні біогеоценози відрізняються за своєю продуктивністю. Є різні ланцюги живлення. Але всім їм властиві певні співвідношення продукції (тобто біомаси з енергією, що витрачаються і запасаються на кожному з трофічних рівнів). Ці закономірності дістали назву правила екологічної піраміди: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси й енергії, які запасаються організмами за одиницю часу, значно більші, ніж на наступному (у середньому в 5-10 разів).
5. Взаємозв'язок компонентів екосистеми.
V.Закріплення знань учнів.
(Виконання творчих завдань).
Чи можуть існувати екосистеми без рослинних угруповань? Обгрунтуйте свою думку.
Чи завжди початковою ланкою ланцюга живлення є рослини? Відповідь обгрунтуйте.
Які можливі наслідки випадання однієї з ланок у ланцюзі живлення? Відповідь обгрунтуйте.
VI.Домашнє завдання. Вивчити тему з підручника. Творче завдання. Складіть кілька ланцюгів живлення для екосистеми озера та екосистеми лісу.
Біологія. Остапченко. 7 клас. Параграф 52.
Відео YouTube 7 хвилин
Немає коментарів:
Дописати коментар