Використання елементів усної народної творчості на уроках біології

Ми живемо в цікавий та складний час, коли на багато речей людині треба дивитися по-іншому. Багато у своєму житті ми відкриваємо того, що вже було відомо нашим пращурам. Історія – це не просто сума фактів, це перш за все шмат культури, це шедеври розумової діяльності. Знання, що закодовані у вигляді загадок, прислів’я, приказок допомагали українцям запам’ятати народний календар польових робіт, властивості рослин. Наші пращури вміли порівнювати образи людини із характерами тварин, висміювати влучно негативні якості односельців. Найдавнішими за походженнями є прислів’я про природу, її явища, рослинний та тваринний світ.

З давніх – давен слов’яни любили й шанували землю, вірили в її силу та щедрість. Набутий народом досвід закріпився в приказках-порадах: як доглядати землю, удобрювати її. Більшість прислів’їв про природу вийшла за межі своїх семантичних полів і зараз вживається в переносному значенні ( «Доки Сонце зійде, роса очі виїсть»). Прислів’я про пори року – енциклопедія хліборобського життя («Весняний день рік годує»). Після холодної зими наступає весна, і всі її ждуть з нетерпінням. Добробут людей значною мірою залежав від природи, погодних умов. З прикметами тісно пов’язані прислів’я – спостереження про зміну погоди, що могло вплинути на хід сільськогосподарських робіт («На Іллі – новий хліб на столі»). Рослинний світ наділявся людськими рисами мале деревце – це підліток, якого треба виховувати («Гни деревину, поки мала»).

Що стосується загадок, то вона функціонує як засіб розвитку кмітливості, уважності, тямущості, випробовування розумових здібностей людини. А чи це не є основною метою уроку? Кожна загадка несе елемент гри, що збуджує уяву того, хто має її відгадати, розвиває художнє мислення. У загадках про рослинний та тваринний світ фігурують насамперед культурні рослини, які здавна відігравали важливу роль у житті людини, свійські тварини, домашня птиця, також дикі звірі, рослини та комахи. Широко представлена у народних загадках сама людина, її природа, їжа. Внутрішньою основою художнього образу тут є асоціативний зв'язок, що дає широкі можливості для домислу, розвиває кмітливість, спостережливість та активно стимулює фантазію. Значне місце в загадках цієї групи посідають твори про їжу. Використовуючи засіб послідовного виключення окремого з загального, застосовуючи барвисту метафору, вдале порівняння, народ створив цілий ряд загадок, у яких наголошується на характерних ознаках того чи іншого виду їжі.

Під час уроків біології  у старших класах можна спостерігати у дитини зниження інтересу до навчання, якщо повторюються одні ті самі методи та способи навчання. Тому задача вчителя використати надбання усної  української літератури як один із засобів зацікавленості предметом.

Під час роботи в школі до уваги вчителя потрапляють загадки, прислів’я та приказки, легенди та казки про живі організми. Весь цей матеріал широко використовую під час проведення уроку на різних його етапах та в різних формах.  Мета, що лежить в основі такої діяльності:

o   Розвиток умінь та навичок (уваги, пам’яті та мови).

o   Формування інтересу до біології як предмету.

o   Формування творчої пізнавальної активності, самостійності.

o   Виховання комунікативної культури школярів.

o   Зняття емоційної напруги, що викликані вивченням великої кількості матеріалу, на нервову систему.

o   Можливість відчути велич та гармонію природи, залежність людини від природи, спорідненість з нею.

За потреби вчитель може виготовити індивідуальні картки-завдання до уроку.

Ботаніка

При вивченні теми «Основні функції рослинного організму», розглядаючи роль добрив, слід нагадати мудрість («Добре грунт угноїш – урожай потроїш»), використання сівозмін («Хліб на хліб сіяти – ні молотити , ні віяти»), та час робіт  («Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору», «До Миколи не сій гречки та не стрижи овечки», «Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається»).

При вивченні органів квіткової рослини можна запропонувати такі загадки («Що то за дерево, що сонця не видить?» (Корінь), «Літом борода виростає, а зимою опадає» (листя на дереві), «У лісі росте, з лісом рівняється,  а лісу не бачить» (Серцевина в дереві)).

При вивченні «Проростання насінини» поясніть наявність однієї із умов: («Дощ упору – золото», «Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде добрий урожай», «Як у травні дощ надворі, то восени хліб в коморі», «Казав ячмінь – кинь мене в грязь – будеш князь»).

Вивчаючи тему «Живі організми та довкілля» на уроці «Середовища життя організмів» приводимо приклади взаємозв’язків рослин з іншими організмами та неживою природою («Бджоли раді цвіту – люди літу»).

Вивчаючи царство грибів до приказки («Опеньки з’явилися – літо скінчилося»)  можна задати дітям запитання: а) де зустрічаються опеньки; б) як можна про класифікувати цей гриб; в) охарактеризуйте зв'язок гриба з умовами середовища, г) яку роль в природі грає гриб? А як вам загадка («Є шапка, але не має голови; є нога, але без черевика.» (Гриб), «Стоїть пані в лісочку, має червону сорочку; хто іде, той поклониться»). А прикмети якого отруйного гриба описані так («Сидить дід у траві, голова в нього в крові» (мухомор).  

При вивчені відділу мохоподібні запропонуйте учням пояснити таке: «Було, та мохом поросло». А коли може порости мохом? Або («Ні сучечок, ні листочок, а на дереві росте»). Де можна зустріти мохи, в яких кліматичних зонах і чому? При формуванні яких типів рослинного покриву простежується їх провідна роль? Чи не закралася помилка в загадку: чи дійсно можливо побачити мох на дереві?

При вивченні відділу голонасінних рослин учням на початку уроку можна запропонувати подумати над такою загадкою («В якім лісі не має листя?»). Поясніть, чим є «листя» хвойних. Яка тривалість життя хвої? Ялині та сосні присвячені такі загадки, відомі всім із дитинства («Зимою, як літом, літом – як зимою», «Зимою і літом однакове цвітом»). В яких кліматичних зонах зустрічаються ці рослини? А що відбувається з листям взимку? Чи згодні ви з твердженням, що в загадці вірно підмічені особливості будови та життєдіяльності голонасінних рослин?

Вивчаючи значення покритонасінних рослин у природі й житті людини потрібно звернути увагу на зразки народної творчості – загадки, що присвячені найпоширенішим сільськогосподарським рослинам, що були основою харчування селянина:

o   Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса. (Ячмінь)

o   На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки. (Кукурудза).

o   Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. (Квасоля)

o   Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)

o   Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога одна. (Капуста)

o   Баран у коморі, а роги надворі. (Буряк)

o   А що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять. Оті коні на припоні – не їдять, не п’ють, а гладшають. (Огірки)

o   Дівка в коморі, а коса на дворі. (Морква)

o   Повна діжка жита п’ятачком накрита. (Мак)

o   Біг через пліт, зачепивсь, та й висить. (Гарбуз)

o   Що то за мартин дереться на тин» (хміль)

o   Хлопець Мартин похилився через тин. А дівчина Гапка: «Яка в тебе гарна шапка! Ще й жовта китиця проти сонця світиться. Як прилетять горобці, буде тобі, як вівці від сірого вовка». Що це за примовка? (Соняшник)

o   Сидить Марушка в семи кожушках; хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

o   Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)

o   Червоний колір, а винний смак; кам’яне серце, а чому це так? (Вишня)весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою добре. (Груша)

o   Не розбивши горщика, не з’їси і кашки. (Горіх)

Зоологія

«Як зазиміє, той жаба оніміє». «Дметься, як жаба на кладці». Це все про них, про земноводних. Чому б не запропонувати учням подумати над  явищами, про які йдеться у прислів’ї. А тепер  відгадайте загадки («По дорозі стрибає, по воді плаває», «Від чийого-будь приходу скаче дурень з прірви в воду»). Поясніть, чому жаба і стрибає, і плаває. Чому її життя пов’язане з водою «скаче в вводу»? Які сезонні явища в житті тварин помічені та зафіксовані тут?

А раки? Хто по них не чув? Відгадайте загадку про героя нашого уроку. Готові? («Швець -  не швець, кравець – не кравець; держить в роті щетинку, а в руках ножиці», ще одна «Живе – то чорне. Погане, а умре – то красне, рум’яне») -  це все про нього, про рака. Які прикмети тварини допомогли вам одразу знайти відповідь? З чого складається хітиновий покрив раків? Що являють собою «ножиці»? та чи має тварина руки? Дайте дітям завдання:підготувати вдома відповідь на загадку-питання: «Тоді то буде, як рак свисне». А чи свистять взагалі раки? Чому так говорять? Так що є про що поро змірковувати на уроках, присвячених вивченню класу ракоподібні.

 На уроці «Роль комах у природі та житті людини» вказуємо на велику працездатність комах («Бджола мала та й та працює»), ролі її як запилювача рослин («Бджоли раді цвіту  - люди літу», «Де цвіток – там медок»), негативне («Заліз черв’як у хрін, та й хвалиться, що йому добре») .  А ось і наші комарики , не обійшли і їх увагою. Порівнюють з ними («Зимою деньок, як комарів носок»), не люблять його («Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а ніс довгенький; хто його уб’є, той кров свою проллє»).   Знаючи закони фізики поясніть, чому комар пищить («Летить – пищить, сяде – мовчить. Хто його вб’є, той свою кров проллє»). Які фізіологічні особливості життєдіяльності комахи поклав народ в загадку? Поясніть їх. Не забудьте про бджіл («Бджола ведмедю медом данину платить»). Поясніть зміст цього вислову.

При вивченні надкласу риб на уроці «Значення риб у природі» запропонуйте учням знайти недоречності у приказці («На те щука в морі, щоб карась не дрімав»). Багато порівнянь та побажань те ж влучно використовують різні властивості риби («Б’ється, як риба об лід», «Вертиться, як в’юн в ополонці». А скільки загадок присвячено («Водою їхали пани, на них срібні жупани, хоч жупани – лата на латі, панам раді в кожній хаті», «Кинув не палку, піймав не галку, скубу не пір’я, їм не м'ясо», «Голова є , а шиї не має; очі є, а брів не має; рот є, а не говорить; без ніг, а далеко ходить», «Чорну гадюку візьму я в руку – вона не вкусить» (в’юн), «В якої риби з одного боку очі?» (камбала)). Які відділи тіла є у риби? Як «ходить» риба? Яке значення мають представники риб у практичній діяльності людини? А чому в камбали очі з «одного боку»? Яке пристосування до водного середовища існування у цих тварин?

Вивчаючи клас Плазуни запропонуйте учням відгадати тему уроку , знайшовши відгадку до загадки («В кого кам’яна сорочка?») . А героями уроку будуть також змії («Посеред ліса лежить шмат заліза; хто знайде – обмине» (гадюка)), ящірки («Дівочка, чичирочка – ні луски, ні пір’ячка» (ящірка)).  До яких рядів належать ці тварини? Яких Лускатих можна зустріти в українських лісах? Як саме пристосовані до життя на поверхні землі або у водному середовищі? Назвіть ряд плазунів, які взагалі не зустрічаються на нашій території.

На уроці «Значення птахів в природі та житті людини» попросіть пояснити дітей приказку, використовуючи свої знання з фізики: («Чайки низько літають, дощ обіцяють», «Чайка сіла в воду – чекай доброї погоди»). А яка роль птахів у цій («Де багато пташок, там нема комашок»). До яких рядів їх потрібно віднести?

Знайомлячись із плацентарними ссавцями спостерігаємо, що людина багато уваги приділяла сільськогосподарським тваринам, висміюючи часто вади людської поведінки, порівнюючи їх із поведінкою тварини, наприклад, свійської свині («Од свинячого полку не буде толку», «Свиня полудня не знає», «Голосок дзвенячий, а совість свиняча», «Куме Андрію, не будьте свинею, коли вас люди величають»). Простежується знання про життя вовків у природі, їх вдача («Вовк линяє, а вдачі не міняє», «Вовка як не годуй, а він усе  в ліс дивиться, «Не довіряй вовку череду», «Пожалів вовк кобилу – зоставив хвіст та гриву»). Хитрість лисиці теж не обійшли увагою («Старого лиса не виведеш з ліса»). Загадки («Прийшла кума із довгим віником, на бесіду із нашим півником, схопила півня на обід та й замела мітлою слід» (лисиця), «Вік свій ходить з клумаками, та ще й сідають на нього з мішками» (верблюд), «Хто в літку гуляє, а зимою спочиває» (ведмідь), «Косий біс побіг у ліс» (заєць), «Пролетіло на хвості та й сховалось в хворості» (білка)). Визначте систематичне положення типових представників, про яких йде мова. Чи всі вони зустрічаються у вашій місцевості? Підготовте про деяких із них детальну розповідь до наступного уроку.

 Поважаючи тварин, переносили ознаки працьовитої людини, порівнюючи її з конем («Згаяного часу і конем не здоженеш»), волом («Час не віл, його не налигаєш»). Ці особливості відношення до тварин можна розглянути на уроці «Значення ссавців у природі та житті людини». Також простежити їх значення як господарських: собака («Не має собака роботи, то хвіст лиже»), кіт («Пішов кіт спати, а миші танцюють»), птахи («І чорна курка білі яйця несе»). Загадки («І своє дитя не забула, і чужих погодувала» (корова), «Хто боком спить, а лежачи їсть?» (свиня), «Губить він живії душі, на печі він спить в кожусі» (кіт)). Складіть опорний конспект на тему: «Значення ссавців у природі та житті людини». Дайте своє тлумачення народним спостереженням. Чи з усіма висловами ви згодні?

Анатомія, фізіологія та гігієна людини.

Знайомтесь, друзі, це все про нас, Homo sapiens. («Стоїть вилка, на вилках барилко, на барилку клубок, на клубку лісок»,  «Був собі гай,  за гаєм моргай, за моргаєм гладай, за гладаєм сапай, за сапаєм хапай, за хапаєм тримай, за тримаєм бовтай, за бовтаєм ковтай», «Густий ліс, чисте поле, два соболі, два сткла, труба, бомба, а в тій бомбі лепетало»). Запропонуйте розгадати їх на першому уроці. Поясніть, що буде метою наших уроків біології протягом наступного року? Чому ви так вирішили?

В темі «Біосоціальна природа особистості» при вивченні значення мови як сигнальної системи  учням слід запропонувати подумати над наступними приказками («Слово – не полова, язик - не помело», « Умій сказати, умій і змовчати», «Від теплого слова і лід розмерзне», «Гостре словечко коле сердечко», «Удар забувається, а слово пам’ятається»). Чи завжди ми думаємо, що, де і коли та кому говоримо? Життя людини складне, сповнене і радощів, і горя. Варто про це учням поміркувати.  

На уроці «Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на нервову систему та  поведінку людини» запропонуйте поміркувати над висловами («Дурень нічим не журиться, горілку п’є і люльку курить», «Дурень розумного не любить, а п’яний – тверезого», Дурному і п’яному море по коліна», «п’яниці кажи, що день, а він каже, що ніч», «соха – не плуг, тачка – не машина, п’яниця – не чоловік», «Коза – не тварина, п’яниця – не людина», «Від п’яного і чорт утікає», «Пий, брате, пий, а на старість – торба й кий»). А ось і про тютюн: («Курити хочеться, аж вуха попухли», «За люльку й батька б проміняв», «Хоч ходимо голі й босі, та куримо папіроси», «Ануте, синки, за люльки, нехай паска постоїть». Який негативний вплив на особистість людини наркотичних речовин? Як та на які системи органів вони мають вплив? Підготуйте розширений звіт, використовуючи підручник, додаткову літературу.

Вивчаючи психологічні особливості людини характеризуючи процеси пам’яті, можна відмітити таке («На пам'ять свою скаржиться кожен, а на розум ніхто», «Забув, мов заорало», «Більше забувається, ніж пам’ятається», «Добре довго пам’ятається, а лихе ще довше»). Що лежить в основі довго часової пам’яті?  Про який різновид пам’яті йде мова в останньому випадку? Чи є зв'язок між запам’ятовуванням та забуванням?

На уроці «Умовні та безумовні рефлекси», розглядаючи умови їх формування попросіть учнів пояснити вислів: («Наука – срібло, практика – золото», «Гарно того вчити, хто хоче все знати»). Яке місце в еволюції займає утворення тимчасових зв’язків як умова утворення умовного рефлексу? Які умови необхідні для створення умовного рефлексу?

Риси характеру та вади людини, особливості перебігу психічних процесів, індивідуальні психологічні особливості та процеси, що лежать в основі пізнання людиною навколишнього світу (увага, відчуття, сприйняття, пам'ять, емоції, компоненти особистості) – теж лежали в зоні уваги людини. («Він дуже розумний: решетом зірки у небі ловить», «Вчися розуму не до старості, а до смерті», «Голова, як гарбуз, а розуму ані ложки», «Мовчи, так подумають, що ти розумний», «Розумний мовчить, коли дурень кричить». «Ростом за Івана, а розумом з болвана», «Розумного пошли – одне слово скажи, дурня пошли – три скажи та й сам за ним піди», «У нього в голові ще: віють вітри, віють буйні!», «Всяке діло починай з голови», «Дурачку гаразд у хату лізе, а він сміється» , «Дурень воду носе, дурна бога просе: - Гори, хата, ясно, щоб ти не погасла!», «Дурному не скучно  самому: сидить тай регочеться», «Не пихайте його, він і сам упаде», «лежачу собаку всі беруться кусати», «Наївся забудьків», «Ішла роззявляка, а їхав проворняка та мені дишлем у рот», «Ні риба, ні м'ясо, а щось наче гриб», «Се вже за попихача обрали: куди не попхнуть, туди й поточишся», Доброго пси кусають», «доти чоловік добрий, поки його десятником не наставлять», «Всюди добре, де нас не має, а як ми прийдемо, то попсуємо», «Злий плаче від зависті, а добрий від радості», «Хто сміється з чужої біди, діждеться й своєї котроїсь середи», «Сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіти не можу» ).  Весь цей матеріал використовується при вивченні характеру людини, обдарованостей та здібностей, характеристики можливостей організму.

Відношення до їжі можна прослідкувати при вивченні теми «Обмін речовин та енергії». Не знаючи про сучасне поняття раціонального харчування, спостерігаючи та вивчаючи своє здоров’я, українці, використовуючи в їжу місцеві рослини та тварини, склали свій харчовий раціон, якому можна позаздрити жителю багатьох країн. Бо наші предки дійсно знали ціну їжі, вміли готувати, лікуватись нею та головне – бути здоровими! І це відношення передали як науку своїм нащадкам. Прислухайтесь до цих порад!

 При вивчені проблеми харчування , ожиріння,  впливу на стан здоров’я переїдання  вказує приказка («Вип’є і з’їсть за трьох дурних і за себе , четвертого» , «Оці ще з’їм, та після ще сім, та ще полежу, та ще стільки ж змережу, подивлюсь на сволок, та ще сорок, а я к не полегшає – значить пороблено»). Ознаками гарного апетиту є («З’їв, як за себе кинув», «З’їв, як за себе кинув»), а ось погане поводження за столом  («Допався, як віл до браги»). А який українець без борщу! Безліч зразків народної творчості, що присвячені цьому національному продукту! («Добрий борщик, та малий горщик», «»Каша наша, батьків борщ», «Що до чого, а борщ до хліба», «Дурниці вареники та варяниці, інша справа борщ – хоч поганий, так до біса!», «Що не будь, аби борщ», «Поволі, хлопчику, - раз хліба, два рази борщику», «Багато – два гриба в борщ», «Борщ без каші удовець, каша без борщу – вдова», «Із знехочу з’їв три миски борщу»). Святе відношення до хліба супроводжувало людину все життя («Риба – вода, ягода – трава, а хліб усьому голова», «Без хліба і любов гине», «Паляниця – хлібові сестриця»).

Основними стравами, що споживали українці були ще, крім хліба та борщу, каші («Хліб та каша – то їда наша», «Аби пшоно – каша буде», «Гороху треба їсти потроху»), квас («Хліб та квас – буде з нас»), вареники («Ріж мою душу вареником до подушки», «Химерний, маленький, бочкастий, товстенький, чимось смачним напхався; в окропі купався, у дірку впав. – там і пропав»), пиріжки та пироги («Дай торбу з пирогами і чорта з рогами – все мало», «Аби були пиріжки, то й найдуться і дружки»), куліш («Хоч куліш, та з перцем»), молоко  та продукти його переробки («Літом без молока – як зимою без кожуха», «Сир з’їв, а на масло дивився»). А сало? Як без нього? («Каші салом не зіпсуєш», «Живу добре: сало їм, на салі сплю, салом укриваюсь.»). А м'ясо? («Добрі ковбаси, та не про нас», «Поїси рибки, нап’єшся водички, а їсти попросиш»). Люди помічали значення води та мінеральних речовин для правильного обміну речовин («Без солі та без хліба погана бесіда», «Додав йому солі до оселедця», «Ліпше недосолити, ніж пересолити», «Нема голоду, коли п’ється вода», «Води – хоч топись, та нема де напитись»). Саме такий раціон харчування забезпечував наших пращурів складовими їжі: оптимальним співвідношенням амінокислот, полі ненасичених жирних кислот, жирів, цукрі,  вітамінів, та мінеральних  солей. Проаналізуйте склад окремих продуктів в меню українців за їх збалансованістю.

На першому ж уроці, ознайомлюючи учнів із основними продуктами харчування, відмічаємо, що у наших предків дуже багато присвячено приказок, загадок, казок та інших зразків творчості, в яких з великою любов’ю перечислюються в безлічі варіантів основні сільськогосподарські культури, що з давніх-давен вирощувались на нашій землі та входили до меню людини. Це і мак («Сім літ мак не родив, а голоду не зробив»), жито та ячмінь, овес як основна зернова культура («Жито годує всіх, а пшениця – на вибір», «Жито два тижні зеленіє, два тижні колоситься, два тижні відцвітає, два тижні наливає та два тижні поклони б’є, жати себе просить: «Поспішай, - каже, - бо зерно спливе!», «Сій овес у кожусі, а жито – в брилі», «Пшениця колоситься – життя веселиться», «Сій, діду, ячмінь, бо вже зимі амінь!» ),  гречка («Не зважай на урожай, а гречку сій»), кукурудза («Кукурудза хороша і мила, якби сама уродила»). Серед овочевих культур найпоширенішими є бобові («Біб -  то пихатий хліб», «Торох горох, а змолотили – квасоля»), горох та капуста («Горох та капуста – хата не пуста»), редька та хрін («Редьці до хріну нічого рівнятись», «Хрін каже: «Я добрий з м’ясом!», а м'ясо каже: «Я й без хрону добре!»), Хміль для приготування тіста («Хмелина з кілочка та на дубочок»),  цибуля та часник («Цибуля ся дивувалася, що петрушка танцювала», «Цибулю, часник, буряки і пастернак у великім притиску погризе неборак»). Що стосується інших продуктів харчування, що постачали на стіл м'ясо та молоко, яйця, то це були такі тварини: вівці («Куди баран, туди й вівці»), корови («І чорна корова біле молоко дає»),  коні («Хто коня годує, той дома ночує»), кози («Їли кози деревця і хвалили без кінця»), свині («Вже свині не до поросят, коли її смалять»); птахи («Індик думав, та в борщ попав», «Кудахче курка під бузком, а яйце несе в кропиві»).  А мед! Хто його хоч раз у житті не ласував! («За бджоли не скажу – а мед солодкий», «Медом куті не зіпсуєш», «Самі мед п’ють, а нам дулі дають»)

В темі «Розмноження та індивідуальний розвиток людини» при вивченні постембріонального розвитку слід звернути увагу на знання українцями вікових періодів та філософське відношення до смерті («Що буде, те й буде, а дві смерті не буде», «Чи пан, чи пропав – двічі не вмирати», «Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе», «Біжить мій вік, як вода по камінню», «Як же мені знать, котрий мені год? Як родивсь, то без пам’яті був, як ріс, то розуму не мав, а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багато літ уплило»). На уроці «Вікові періоди та їх характеристика» слід зазначити необхідність виховання покоління, проблеми, що виникають на різних стадіях онтогенезу («Син мій, а розум у нього свій», «Багато няньок – дитя без носа», «Чим би дитина не бавилась, аби не плакала», «Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках», «Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу», «Парочка – Мартин та Одарочка», «Хто вранці ходить на чотирьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох?» (Людина повзає в дитинстві, ходить, в старості спирається на палицю)). Всьому на цьому світі приходить кінець, спливають літа, сили, залишаються лише спогади про минуле, і не має вороття... («Старій бабі і на пічці ухаби», «Спромігся дід на обід, а баба на кисіль», «Розсипався б дід, якби баба його не підперезала», «У  кожного діда своя біда», «Казав дід бабі:-   Якби сир та масло, то вареників наварили б, тільки ж що ж – борошна нема»).

Розглядаючи біосоціальну основу створення сімї, слід зазначити безліч коротких та влучних спостережень, що присвячені чоловікові та жінці, їх взаємовідносинам, злагоді та любові в сімї, висміяні проблеми, що роблять немічними сімї, руйнують почуття. («Хороша жінка – мужеві слава, а лиха – згуба», «Чужі жінки – як маківки, а свої – як опудало», «На красиву жінку гарно дивитись, а з розумною гарно жити», «Перша жінка сужена, друга – ряджена, а третя – від чорта принесена», «За доброго мужа жона як ружа, а за лихого драба – за рік, за два – баба», «Як що муж без ума, то і жінка дурна»). А міцна основа кожної сімї – діточки... Одночасно піднімаються і проблеми виховання («Без дітей горе, а з дітьми – вдвоє». «Дитина каже, що бита, а не каже, за що», «Люби дитину, як душу, а тряси її, як грушу», «діти – найбільша радість у світі», «Діти тому тихо, що зробили лихо», «Дитина – мов порожня посудина: що в неї ввіллєш, те й держить», «Що вчать дома діти, то й знають і сусіди»).

Вивчаючи тему «Кров. Кровообіг» слід зазначити під час вивчення значення крові бережливе відношення людини до неї («Кров не водиця, проливати не годиться»). А людське серце. З ним порівнюють, його люблять, воно радіє і переживає разом з нами. Воно – головне. Як йому приходиться у цьому світі жити? («Два серця розуміють краще, ніж дві голови», «Кров – не вода, а серце – не камінь», «Серце не болить, як очі не бачать», «Кому весело на серці, до того весь світ сміється», «Легше на серці, як виговоришся», «Серце чує, а не скаже», «Так, як батогом мене по серцю оперезав», «Що на серці робиться, то на язиці не втаїться», «Якби ти знав, що в моєму серці діється; доторкнись, то загоришся»).  Які вам відомі хвороби серця? Чи можна їх пов’язати із емоційним станом людини? Чому?  Доведіть свою думку.

При вивченні теми «Сенсорні системи» на уроці «Зорова сенсорна система» слід відзначити, що українці давно помітили значну роль ока перед усіма іншими системами («Краще раз побачить, як тричі почути», «Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте», «Не купуй кота в мішку», «Не витріщиш очі – витріщиш калитку», «Як з очей, так і з мислі», «Очі карі – люди браві, очі сірі – люди смілі»). А ось і загадки («Було собі два брати і обидва Кіндрати, через дорожку живуть і один одного не бачать», «Круглі озерця ніколи не замерзають», «Глухий сказав: «Послухаємо!», сліпий сказав: «Побачимо!»).  А що казати про наш язик! Хіба ж можна без нього «переливати із пустого в порожнє»? А  («Нащо нам музики, коли в нас довгі язики?»). Це він, основний орган спілкування! А як гарно він пов'язаний із психічною діяльністю людини, як цей зв'язок вірно підмітили люди  («Голова. як тік, а язик, як  ціп: що хочу, те й молочу!», «У короткого розуму язик довгий», «Що на умі, те й на язиці»). А як вам ці («За білими березами лежить талалай», «Два ряди сорочок, а між ними фартушок», «Січкарі січуть, а  син Мартин перевертає тин»). Поясніть, для чого потрібні органи чуття? Як сприймає навколишнє середовище людина? Що є подразниками для аналізаторів?

Питанням здорового способу життя слов’яни приділяли багато уваги. Що треба знати, щоб бути здоровим? Чи завжди ми з любов’ю відносимося до свого організму? Із цього переліку можна вибрати приклади приказок та прислів’їв до любого уроку та попрохати учнів їх прокоментувати:

o   Найбільше багатство – здоров’я.

o   Було б здоров’я – все інше наживемо.

o   Держи голову в холоді, ноги в теплі,проживеш довгий вік на землі.

o   Як не має сили, той світ не милий.

o   На похиле дерево і кози скачуть.

o   Поганому животу й пироги вадять.

o   Плохеньке порося і в петрівку мерзне.

o   Подивись на вид – та й не питай про здоров’я.

o   В здоровому тілі – здоровий дух.

o   Гіркий тому вік, кому треба лік.

o   Весела думка  -  половина здоров’я.

o   Хто хвороб у собі шукає, той завжди їх повно має.

o   Запущену хворобу трудно лікувати.

o   Хвороба їде в хату рисаками, а виїжджає волами.

o   Нежить – хвороба не страшна: мій батько з нею і помер, а нічого йому не сталось.

Запропонуйте учням на уроці «Терморегуляція. Шкіра» пояснити влучні народні вислови, які характеризують процеси теплообміну та механізми терморегуляції («Так холодно, що як би не вмів дрижати, то замерз би», «Холодно, хоч собак ганяй», «Що за холод, як козак молод», «Краще почервоніти, ніж посиніти»). Поясніть, як температура впливає на активність клітин? Яке значення в цих процесах відіграє підшкірна клітковина? Чому людина «дрижить»? І чому краще «почервоніти»?

Загальна біологія.

При вивченні теми «Спадковість та мінливість» слід звернути увагу учнів на питання знання основних механізмів спадковості, виявлених на основі спостереження. Ми не раз чули («Які мамка й татко, таке й дитятко», «Який кущ, така й хворостинка, який батько , така й дитинка», «З кривого дерева крива й тінь», «Яке волокно, таке й полотно», «Яке коріння, таке й насіння»,  «Яке дерево, такі й квіти; які батьки, такі й діти», «Який дуб, такий син, який батько, такий син», «Яка гребля, такий млин; який батько – такий син». «Які самі – такі й сини», «Яке зіллячко – таке й сім’ячко», «Яблучко від яблуні недалеко відкотиться», «Від лося  - лосята; від свині – поросята»).

А ось гарне спостереження до уроку «Постембріональний розвиток та його етапи. Прямий та непрямий розвиток тварин»: («Ти б, Метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був!»). Поясніть суть наступних загадок («Двічі родиться, а раз умирає», «Що двічі родиться: вперше – гладеньке, а в друге – пухленьке?» (птах)). На даних прикладах вкажіть типи розвитку тварин  та способи появи на світ.

При вивченні теми «Структурна складність і впорядкованість організмів» на уроці, що присвячений вивченню одно мембранних органел, розповідаючи про будову та функції  лізосом  в клітині запропонуйте учням розгадати загадку («Що то воно: в воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає, хвіст відпадає»). Хай учні знайдуть у підручнику відповідь на запитання.

При вивченні теми «Основи екології» на уроці «Зміни в екосистемах» можна використати наступні зразки творчості, що пояснюють саморозвиток та зміну в екосистемах («Ліс сам себе чистить», «Верба, як лугова трава: її викосиш, а вона знову виросте»). На уроці «Ланцюги і сітки живлення» запропонуйте пояснити такий взаємозв’язок, скласти найпростіші ланцюги живлення: («У корови молоко на язиці», «Зарікалася коза листя об’їдуть, поки її вовк не з’їв»).  Розглядаючи взаємозв’язки між організмами в екосистемах ( а вони утворюють досить складні та різноманітні зв’язки між популяціями, бо відносини – ланцюги живлення, територіальні), запропонуйте визначити тип взаємозв’язку («Де дуби – там і гриби»). Складіть найпростішу задачу на правило екологічної піраміди та розв’яжіть її.

При вивченні теми «Основи еволюційного вчення» характеризуючи основні положення теорії Ч.Дарвіна запропонуйте визначити форму боротьби за існування («Де волошки, там хліба трошки», «Пусти осот в город – огірків не буде», «Боїшся горобців – не сій проса», «Не спіши, козо, в ліс, бо всі вовки твої будуть», «Сова спить, а кури бачить»).

Є цілий ряд прикладів народної творчості, які можна використати у позаурочній діяльності. Це шаради.

o   Лежать дві рейки, а між ними посередині росте дуб-сосна. Як проїхати поїздові, щоб він не зачепив їх. (Не має дерева дуб-сосна).

o   Перша частина – морська тварина, її полюють люди радо. Вигук буде другим складом. Разом держава, та яка? (Кит – ай).

o   Назву річки й голос дужий якщо разом об’єднати, назву краю можна мати. (Дон-бас).

o   З «К» - дерева захищає, і на них вона завжди. З «Н» звірятко заховає, коли треба від біди. З «Г» з-за хмари виглядає, шапку сніжну не скидає. (Кора – нора – гора).

o   На мені молотять за снопом новий сніп, а якщо з кінця читати, будуть миші враз тікати. (тік – кіт).

o   У воді я проживаю, хто турбує – тих шукаю. А коли з кінця читати, буду птахом я кричати. (Рак – кар).

o   На Далекому я Сході – і завжди в морській воді; коли «К» на «Г» заміниш, - стану деревом тоді. (Краб – граб).

o   На неї птах сідає, вона його гойдає; а коли «Г» на «Б» змінить, - звірятком стане вмить. (Гілка – білка).

o   У затінку моїм мене ти в спеку вихваляєш. А літери лиш перестав, - і цілий ліс спиляєш. (Липа – пила).

o   Судно під парусом на морі плаває, та літери лиш перестав – у лісі літньою порою мене ти там здибаєш. (бриг – граб).

Література

1.       Загадки. Бібліотека української усної народної творчості. /Укладач Березовський І.П. – К.: Дніпро, 1987.  – 158с.

2.       Шумада Н. Народ скаже, як зав’яже. Українські народні прислів’я, приказки, загадки, скоромовки. К.: - Веселка – 1985.

3.       Українські прислів’я та приказки. К.: Дніпро – 1984.

4.       Ярешко Л.Є. Весела абетка. Чернігів: Десна. 1992. – 80с.