1. ознайомлюємось із текстом п.54.
2. виписуємо визначення лишайника.
3. складаємо схему класифікації лишайників - кустисті - накипні - листуваті. підписуємо приклади. розглядаємо мал.239.
4. на с.244 читаємо інформацію про будову лишайника. розглядаємо мал.240
5. назву лишайники отримують за назвою гриба. знаходимо значення гриба та значення водорості у данному симбіозі.
6. читаємо про різноманітність та поширення лишайників. складаємо короткий конспект - відповідь.
7. є лишайники, що занесені до червоної книги україни. де вони зустрічаються?
8. як людина використовує лишайники? що вам про це відомо?
9. домашнє завдання вивчити п.54. письмово дати відповіді на запитання 1-4.
конспект уроку. ЛИШАЙНИКИ.
Мета: дати загальне уявлення про лишайники як симбіотичні організми; ознайомити учнів з морфологічною та анатомічною структурою, живленням і розмноженням лишайників; визначити значення лишайників в екосистемах, їх використання у практичній діяльності людини.
Основні поняття і терміни: лишайники, слань, талом, симбіоз, паразитизм, ліхенологія; гомеомерні, гетеромерні, накипні, листуваті та кущисті лишайники.
Структура уроку,
II. Мотивація навчальної діяльності.
Чому лишайники поширені на ділянках, які не можуть бути заселені іншими організмами? Пригадайте, де ви бачили лишайники. До якої системної групи можна віднести лишайники? Існує дві точки зору щодо місця лишайників у системі органічного світу. Одні вважають, що лишайники виникли з різних груп грибів, які вступили у співжиття з водоростями і є лише біологічною групою рослин. Інші переконані, що лишайники — це особливий, самостійний, єдиний відділ рослинного світу,
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Лишайник — єдиний комплексний організм, що складається з гриба та водорості.
Два види лишайників (уснею і рочелу) описав Теофраст. Проте детально вивчити їхню будову вдалося лише у 1867 році, коли після проведення досліджень А.С. Фомінцина німецький біолог Симон Швендерен дійшов висновку: лишайники — це симбіотичні організми, що складаються з гриба і водорості. Гриб постачає водорості розчини мінеральних речовин, а водорість, у свою чергу, віддає грибові частину синтезованих нею органічних сполук.
Проте нині учені дійшли висновку, що гриб паразитує на водорості, пригнічуючи її життєдіяльність. Усі водорості, що входять до складу лишайників, можуть існувати самостійно; лишайникові ж гриби без водоростей гинуть.
3. Розмноження і ріст лишайників.
Оскільки фотосинтезуючий шар у лишайників розвинутий слабо, то вони ростуть дуже повільно (1—8 мм за рік), проте живуть від 50—100 або 4000 років.
4. Значення лишайників у природі та житті людини.
Значення лишайників у природі. Значення лишайників у житті людини
1. Першими оселяються на безплідних місцях, руйнують виділеннями субстрат, підготовлюючи умови для зростання інших рослин.
2. На півночі взимку вони є основним кормом для оленів. «Оленячий мох» — ягель, цетрарія, кладонія.
3. Беруть участь в біологічному вивітрюванні гірських порід.
4. Деякі види лишайників використовують в їжу: аспіцилія їстівна, умбілікарія їстівна, леканора їстівна (легенда про «манну небесну»).
5. Лишайники — біоіндикатори стану довкілля, чутливі до забруднення повітря. Вони не ростуть біля доріг. Особливо шкідливі для лишайників: SO2, CO, NO, сполуки флуору.
6. 3 лишайників виготовляють лікарські препарати: антибіотики, чисту медичну глюкозу.
7. Лишайники накопичують радіоактивні елементи: радій, уран, торій, полоній. Вміст урану на 1, 2 або й 3 порядки вищий, ніж у вищих рослин.
8. У парфумерній промисловості з лишайників виготовляють духи та одеколони, а в хімічній — фарби, лакмус, барвники, спирт (леканора їстівна).
5. Лишайники — рослини-піонери. Лишайники можуть першими серед інших організмів поселятися і жити на скелях, каменях, пісках, тому що:
а) гриб виділяє кислоти, які переводять частину речовин скельних порід у розчинний стан;
б) для лишайників не потрібне живлення мінеральними солями:
в) лишайники поступово руйнують гірські породи;
г) після відмирання лишайників внаслідок діяльності мікроорганізмів утворюється гумус.
6. Життєві форми лишайників:
а) дерева, кущі та трав’янисті рослини;
б) трави, ліани, чагарники;
в) накипні, кущисті, листуваті.
IV. Закріплення знань учнів.
1. Розв’язування задач і вправ. Характерна особливість біології лишайників — дуже повільний ріст. Накипні лишайники за рік збільшуються в діаметрі всього на 3 мм. Визначте вік лишайника, якщо його діаметр сягає 10,5 см.
V. Домашнє завдання.1. Вивчити § підручника.
будова лишайника уснея бородата накипний лишайник на корі дерева
Немає коментарів:
Дописати коментар