інструкція для опрацювання.
1. читаємо текст параграфа 56-57.
2. в чому проявляється вплмв людини на зміни біосфери.
3. чому природні ресурси обмежені?. як їх класифікують у географії? знайдіть відповідь на запитання: чому будь яке вилучення це - руйнування?
4. зверніть увагу, що руйнування біосфери, це і забруднення повітря, вод, грунтів. що саме з ними відбувається?
5. чому відбувається зменшення біорізноманіття. знайдіть в тексті інформацію про україну.
6. прочитайте пункт про охорону природи. на які питання потрібно звернути увагу державі? знайдіть відповіді.
7. біосфера. розвиток вчення вернадським. випишіть із тексту складові біосфери.
8. прочитайте пункт про живу речовину. знайдіть її визначення.
9. чи однаковий розподіл живої речовини по земній поверхні? знайдіть інформацію в тексті - від чого він залежить?
10. живі системи відрізняються безліччю хімічних реакцій. в сукупності - це біохімічні цикли.
зверніть увагу, що зелені рослини утворюють первинну продукцію, якої набагато більше.
вторинна продукція утворюється в результаті її переробки тваринами.
11. колообіг можна скласти для кожного хімічного елемента. але розгляньте його на прикладі води. він вам знайомий із курсу природознавства. (мал.36.2)
12. як відбувається перетворення енергії в біосфері. чи вся енергія, що доходить до поверхні землі, засвоюється. знайдіть відповідь.
13. домашнє завдання. вивчити п.56-57. письмово відповісти на запитання 1-5 після п.56.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Біосфера (від греч. bbs - "життя", spbaira - "куля") - одна з оболонок (сфер) Землі, склад і енергетика якої в істотних своїх рисах визначені роботою живої речовини.
Термін «біосфера» введений Э. Зюссом в 1875 р., в результаті робіт В. І. Вернадського цей термін став означати усю ту зовнішню область планети Земля, в якій не лише існує життя, але яка в тому або іншому ступені видозмінена або сформована життям. Біосфера включає атмосферу, гідросферу, літосферу. Область сучасного мешкання живих організмів охоплює в середньому 1217 км - дещо менше на суші, більше в океані. Сфера випадкового попадання організмів і біогенних елементів коливається до 4050 км.
Нижня межа біосфери в середньому лежить на глибині 3 км від поверхні суші і на 0,5 км нижче дна океану, хоча у бурових свердловинах живі мікроорганізми виявлені на глибині 4 км, а мікробіологічні залишки - до 7 км. В "чорних курцях" - виходах термальних вод на дні океану на глибинах в 3 км при тиску близько 300 атм (34 107 Па) виявлені живі організми при температурі 250 З (з підвищенням тиску при t > 100 З вода не кипить). Рослини піднімаються в гори до висоти близько 5 км. Далі царює вічний холод, але життя тут жевріє - мешкають деякі павукоподібні і мікроорганізми. Верхня межа біосфери знаходиться на висоті 2025 км на рівні озонового шару, що захищає усе живе від жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Вище випадково залітають тільки спори грибів, бактерій.
В екології одним з найбільш важливих питань є співвідношення між складністю (різноманіття видів) і стійкістю (надійність) біотичних угрупувань і екосистем.
Виходячи з вищенаведених узагальнень, можливо сформулювати принцип (робочої) надійності: ефективність екосистеми, її здатність до самовідновлення і саморегуляції (в межах природного коливання) залежать від її положення в ієрархії природного утворення, ступеню взаємодії її компонентів і елементів, а також від приватної пристосованості організмів (розміри, термін життя, швидкість зміни поколінь, відношення продуктивності до біомаси і таке інше), що складають біомасу екосистеми.
- Принципи збереження стійкості й еволюційних змін екосистем
- Принцип достатнього видового біорізноманіття біосфери.
- Принцип авторегуляції біорізноманіття в біосфері.
Біосфера “прагне” до підтримки такого рівня біорізноманіття, який необхідний при існуючій мінливості умов на планеті, обумовленої зовнішніми (геологічними й астрофізичними) впливами. Саме тому зростання біорізноманіття варто розглядати як основний шлях еволюції екосистем
Характерною рисою екосистем України є те, що більшості з них властивий просторовий, а не локалізований характер забруднень. При цьому природне середовище нерівномірно забруднене в масштабах регіону чи області. Завдяки своїй еластичності система зберігає здатність повертатися у початковий стан після припинення дії анропогенних навантажень.
У своїй концепції екологічного ризику ми виходимо з того, що цей ризик створюється постійною присутністю в навколишньому середовищі потенційно небезпечних для здоров'я й безпеки людини техногенних сполук. При цьому вважається, що заходи, спрямовані на запобігання загроз з боку техногенних чинників, не усувають повністю ризик, а зводять його до мінімальної величини .
V.домашне завдання вивчити п.56-57
2. в чому проявляється вплмв людини на зміни біосфери.
3. чому природні ресурси обмежені?. як їх класифікують у географії? знайдіть відповідь на запитання: чому будь яке вилучення це - руйнування?
4. зверніть увагу, що руйнування біосфери, це і забруднення повітря, вод, грунтів. що саме з ними відбувається?
5. чому відбувається зменшення біорізноманіття. знайдіть в тексті інформацію про україну.
6. прочитайте пункт про охорону природи. на які питання потрібно звернути увагу державі? знайдіть відповіді.
7. біосфера. розвиток вчення вернадським. випишіть із тексту складові біосфери.
8. прочитайте пункт про живу речовину. знайдіть її визначення.
9. чи однаковий розподіл живої речовини по земній поверхні? знайдіть інформацію в тексті - від чого він залежить?
10. живі системи відрізняються безліччю хімічних реакцій. в сукупності - це біохімічні цикли.
зверніть увагу, що зелені рослини утворюють первинну продукцію, якої набагато більше.
вторинна продукція утворюється в результаті її переробки тваринами.
11. колообіг можна скласти для кожного хімічного елемента. але розгляньте його на прикладі води. він вам знайомий із курсу природознавства. (мал.36.2)
12. як відбувається перетворення енергії в біосфері. чи вся енергія, що доходить до поверхні землі, засвоюється. знайдіть відповідь.
13. домашнє завдання. вивчити п.56-57. письмово відповісти на запитання 1-5 після п.56.
короткий конспект уроку.
Мета: ознайомити учнів із поняттям «біосфера», загальною характеристикою біосфери; розвивати в учнів логічне і критичне мислення, пам’ять, навички самоосвіти; формувати навички пошукової роботи з текстом, уміння узагальнювати інформацію і робити висновки; виховувати почуття цінності життя кожного живого організму, екологічну свідомість.ІV. Вивчення нового матеріалу
Біосфера (від греч. bbs - "життя", spbaira - "куля") - одна з оболонок (сфер) Землі, склад і енергетика якої в істотних своїх рисах визначені роботою живої речовини.
Термін «біосфера» введений Э. Зюссом в 1875 р., в результаті робіт В. І. Вернадського цей термін став означати усю ту зовнішню область планети Земля, в якій не лише існує життя, але яка в тому або іншому ступені видозмінена або сформована життям. Біосфера включає атмосферу, гідросферу, літосферу. Область сучасного мешкання живих організмів охоплює в середньому 1217 км - дещо менше на суші, більше в океані. Сфера випадкового попадання організмів і біогенних елементів коливається до 4050 км.
Нижня межа біосфери в середньому лежить на глибині 3 км від поверхні суші і на 0,5 км нижче дна океану, хоча у бурових свердловинах живі мікроорганізми виявлені на глибині 4 км, а мікробіологічні залишки - до 7 км. В "чорних курцях" - виходах термальних вод на дні океану на глибинах в 3 км при тиску близько 300 атм (34 107 Па) виявлені живі організми при температурі 250 З (з підвищенням тиску при t > 100 З вода не кипить). Рослини піднімаються в гори до висоти близько 5 км. Далі царює вічний холод, але життя тут жевріє - мешкають деякі павукоподібні і мікроорганізми. Верхня межа біосфери знаходиться на висоті 2025 км на рівні озонового шару, що захищає усе живе від жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Вище випадково залітають тільки спори грибів, бактерій.
В екології одним з найбільш важливих питань є співвідношення між складністю (різноманіття видів) і стійкістю (надійність) біотичних угрупувань і екосистем.
Виходячи з вищенаведених узагальнень, можливо сформулювати принцип (робочої) надійності: ефективність екосистеми, її здатність до самовідновлення і саморегуляції (в межах природного коливання) залежать від її положення в ієрархії природного утворення, ступеню взаємодії її компонентів і елементів, а також від приватної пристосованості організмів (розміри, термін життя, швидкість зміни поколінь, відношення продуктивності до біомаси і таке інше), що складають біомасу екосистеми.
- Принципи збереження стійкості й еволюційних змін екосистем
- Принцип достатнього видового біорізноманіття біосфери.
- Принцип авторегуляції біорізноманіття в біосфері.
Біосфера “прагне” до підтримки такого рівня біорізноманіття, який необхідний при існуючій мінливості умов на планеті, обумовленої зовнішніми (геологічними й астрофізичними) впливами. Саме тому зростання біорізноманіття варто розглядати як основний шлях еволюції екосистем
Характерною рисою екосистем України є те, що більшості з них властивий просторовий, а не локалізований характер забруднень. При цьому природне середовище нерівномірно забруднене в масштабах регіону чи області. Завдяки своїй еластичності система зберігає здатність повертатися у початковий стан після припинення дії анропогенних навантажень.
У своїй концепції екологічного ризику ми виходимо з того, що цей ризик створюється постійною присутністю в навколишньому середовищі потенційно небезпечних для здоров'я й безпеки людини техногенних сполук. При цьому вважається, що заходи, спрямовані на запобігання загроз з боку техногенних чинників, не усувають повністю ризик, а зводять його до мінімальної величини .
V.домашне завдання вивчити п.56-57
Немає коментарів:
Дописати коментар